Борг за комуналку: чим обернеться несплата за платіжками?

Ріст тарифів за комунальні послуги призвів до того, що кількість боржників збільшилась. На один із особистих прийомів за правовою консультацією звернувся житель Оболонського району столиці з питанням щодо сплати за комунальні послуги. Олексій принципово не платить, оскільки вважає, що послуги надаються неякісно.

То ж хочу роз’яснити, що робити тим, у кого накопичилась велика заборгованість за квартиру, борг за гарячу або холодну воду, централізоване опалення перед «Київенерго», ЖЕКом, кооперативом чи будь-яким іншим постачальником.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування — платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

Детально, що входить до житлово-комунальних послуг: забезпечення електроенергією; водопостачання (гаряча, холодна вода) і водовідведення; опалення (центральне, індивідуальне); газопостачання.

Крім розрахунку за послуги ЖКГ, споживачі також щомісяця вносять плату за квартиру (квартплата), до якої належить забезпечення порядку в житлових будинках (прибирання під’їздів, налагодження технічних пошкоджень і т. д.) та підтримка порядку на прибудинкових територіях. Незалежно від того, яку саме комунальну послугу потрібно сплатити, сьогодні це стало робити набагато простіше завдяки онлайн-сервісу для подібних розрахунків.

За даними Державної служби статистики щодо заборгованості українців у першому півріччі 2018 року, борг за постачання газу складає 16,8 млрд грн, притому що на 1 січня він був 12,1 млрд; за опалення та гарячу воду українці вже винні 11,4 млрд грн проти 11,1 млрд грн станом на початок січня; за холодну воду та водовідведення борг за півроку зріс на 1 млрд грн із 1,7 млрд у січні до 2,7 млрд на кінець червня; за утримання будинків та прибудинкових територій населення заборгувало 3,9 млрд грн, збільшивши борг на 0,9 млрд за шість місяців.

Зросли борги і за вивезення сміття з 0,4 млрд на початку січня до 0,5 млрд на кінець червня. Зауважте, в Україні діє Єдиний реєстр боржників (у тому числі і за комунальні послуги). Можна миттєво дізнатися, чи не є боржником за житлово-комунальні послуги та чи інша фізична або юридична особа. Для цього достатньо зайти на сайт Міністерства юстиції України, відкривши Єдиний реєстр боржників, ввести ім’я та прізвище, дату народження або ідентифікаційний номер карти платника податків і натиснути «пошук».

До вказаного реєстру входять як звичайні громадяни, так і підприємства. Виняток становлять лише державні або комунальні підприємства.

Ця програма значно спростить багато питань, які стосуються продажу або переоформлення нерухомості, адже тепер продати житло, приховавши при цьому борги за комунальні послуги, буде неможливо.

Пеня за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг вводитиметься в Україні з 1 травня 2019 року (в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен прострочений день після того, як вичерпано термін оплати), однак вона не буде нараховуватися тим, кому не було надано субсидію або є заборгованість із заробітної плати.

Наприклад, якщо Ви заборгували 6 тис. грн за комунальні послуги, то за кожен наступний прострочений день додатково заплатите ще 60 грн пені.

Відповідальність за непогашену комунальну заборгованість стала жорсткою. З 9 червня 2018 року були введені в дію положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо посилення відповідальності споживача за непогашену заборгованість, Закон передбачає нарахування пені за кожний день її прострочення, обмеження та припинення надання послуги в цілому.

Також зауважте, що у 2019 році в Україні планують ввести абонентську плату за комунальні послуги. Так, за опалення доведеться платити всі 12 місяців, а за воду навіть у тому випадку, якщо нею ніхто не користувався.

В Уряді представили проект постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення граничного розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами» (знаходиться на стадії обговорення), згідно з яким буде зафіксовано максимально можливий розмір абонентської плати: постачальник послуг не зможе вимагати більше. Однак платіжний максимум прив’язали до мінімальної зарплати.

Крім абонентської плати, платити доведеться і за лічильником, тому українці отримуватимуть платіжки, що складаються з двох частин: постійної (абонентська плата) та змінної (обсяг використаної послуги по лічильнику). Постійну доведеться платити навіть у тому випадку, якщо ви на все літо виїхали з міста і ні разу не користувалися ні водою, ні світлом, ні тим більше опаленням.

Що робити для погашення боргу?

Не платити за надані послуги — не вихід. Це тільки загострить ситуацію, а не вирішить її. Тож раджу для початку звернутись до постачальника послуг із зверненням щодо роз’яснення нарахованих платежів. Намагайтесь укласти договір про реструктуризацію боргу.

Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітнього проекту «Я МАЮ ПРАВО!». Тут діє Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0800 213 103. Ви можете не лише отримати правову консультацію, але й безкоштовного адвоката для захисту своїх прав у суді.

Джерело: LB.ua