Коли українці виходитимуть на пенсію і чи стануть багатшими?

Експерти впевнені, в Україні необхідно провести пенсійну реформу, а пенсійний вік рано чи пізно доведеться переглядати

Українські пенсіонери найбідніші в Європі — середній розмір пенсії досяг у цьому місяці 1738 гривень (70 доларів). У той же час навіть у сусідній Білорусі пенсіонери отримують у середньому 134 долари. Слід сказати й те, що в цьому році, за словами міністра соцполітики Андрія Реви, дефіцит Пенсійного фонду України (ПФУ) сягнув критичної позначки — 145 мільярдів гривень. Тож експерти впевнені, для того, аби скоротити «дірку» в бюджеті, необхідно переглянути пенсійний вік. Сайт «Сегодня.ua» з’ясовував, навіщо Україні пенсійна реформа і як зміниться дохід пенсіонерів?

На пенсії витрачаємо мільярди, а дефіцит ПФУ зростає

Із початку цього року в Україні працює новий Податковий кодекс, згідно з яким Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для українців знизили з 41 до 22% від заробітної плати. Цей податок йде в Пенсійний фонд, після чого гроші розподіляються між усіма пенсіонерами. Фактично працюючі українці утримують пенсіонерів.

У Кабміні розраховували, що зниження податкового навантаження дозволить роботодавцям підвищити заробітну плату й підштовхне їх до офіційного оформлення своїх співробітників. Однак, як зазначає перший заступник голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір, у результаті зниження ставки ЄСВ у фонді тільки виріс дефіцит бюджету, бо підвищувати зарплати українські роботодавці не поспішають. «Дірку» доводиться компенсувати за рахунок державного бюджету.

Так, дохідна частина бюджету України в цьому році складе 595 мільярдів гривень. Чверть цієї суми (145 мільярдів гривень) піде на пенсії. Ще 112 мільярдів ПФ отримає за рахунок ЄСВ. На сьогодні ж, упевнений міністр соціальної політики Андрій Рева, ситуація в ПФУ катастрофічна.

«Частина ВВП йде на виплату пенсій, на дотацію. Хоча, якщо по-розумному, ці гроші повинні були бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру. А ми змушені забирати з бюджету останні гроші, яких там і так мало, для того, аби просто наших пенсіонерів утримувати на тому злиденному рівні, який сьогодні є», — пояснює чиновник.

Доходи від ЄСВ повинні повністю компенсувати потреби ПФУ, вважає експерт групи «Пенсійна реформа Реанімаційний пакет реформ» Віталій Мельничук. Ще до зниження процентної ставки ЄСВ зібраних коштів не вистачало на пенсії, зараз же ситуація значно загострилася: дефіцит в цьому році виріс на 45 мільярдів гривень. Причина цього – податкова політика різкого зниження ЄСВ. У нас пенсійна система побудована на основі обов’язкового пенсійного страхування, яке передбачає самодостатність пенсійного фонду, — зазначає В. Мельничук.

Інша гостра проблема — працюючих українців стає все менше, а кількість пенсіонерів зростає з кожним роком. І при тому з 16 мільйонів офіційно працевлаштованих українців лише 10 мільйонів платять ЄСВ (аграрії, нотаріуси тощо можуть платити податок за бажанням).

Їм доводиться утримувати 12,3 мільйона пенсіонерів. Крім того, багато українців частину платні отримують у «конвертах»: 40% працюючих показують мінімальну зарплату.

Чи можуть українці залишитися без пенсій?

Микола Шамбір впевнений, незважаючи на багатомільярдний дефіцит бюджету, пенсії українці отримуватимуть своєчасно — «діра» стабільно покривається державним бюджетом. Експерт Реанімаційного пакету реформ Галина Третьякова також упевнена, жодної загрози для українських пенсіонерів немає, у всякому випадку в цьому році.

«Перший рівень пенсійної системи може фінансуватися прямим податком — єдиний соціальний внесок. Але він може фінансуватися й із бюджету. Далеко не скрізь є зв’язка з податком. У поточному році ніяких загроз немає. У нас в останні п’ять років витрати на пенсії фінансуються з двох джерел – надходження від ЄСВ і державного бюджету. Те, що сьогодні вони не можуть фінансуватися за рахунок одного джерела, це факт. І потрібно розуміти, що прогнозно ми будемо приречені дотувати ПФУ», — вважає експерт.

У той же час заступник директора компанії «Пенсійно-актуарний консультант» Олександр Ткач вважає, зростаючий дефіцит ПФУ — серйозна проблема для України, а пенсійну систему необхідно реформувати. «Ми вже зайшли за граничну цифру.

Пенсійні витрати не повинні перевищувати 10% ВВП. Якщо вони переходять цю межу, вважається, що це серйозна проблема. У нас витрати на пенсійний фонд перевищують 17%. Тож загроза настала давно. Хворий уже при смерті», — впевнений О. Ткач.

Що чекає українських пенсіонерів?

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» був прийнятий ще в 2011 році. Планувалося, що другий рівень пенсійної системи запрацює вже в 2014-му, проте його так і не вдалося запустити.

Звідки українці отримуватимуть пенсії після реформи:

– солідарна система (діє зараз), з цих коштів нараховуються пенсії;

– накопичувальна система (планують запустити). Частина внеску буде накопичуватися на індивідуальному пенсійному рахунку;

– накопичувальна добровільна система (недержавні пенсійні фонди).

Микола Шамбір впевнений, солідарна система не повинна існувати самостійно — для забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи необхідно запускати накопичувальний рівень. Його підтримує й Галина Третьякова, вважаючи, що лише за рахунок працюючих українців пенсіонери не зможуть отримувати гідну допомогу від держави: для цього необхідно запускати накопичувальний рівень системи. «Зробити так, щоб пенсіонери отримували гідні пенсії тільки за рахунок солідарної системи — неможливо. До цього висновку доходили і 20 років тому, але не було політичної волі, аби змінити ситуацію. Щоб зробити пенсіонерів багатими потрібно запустити ще дві складові системи: обов’язковий і добровільний накопичувальний рівні», — пояснює Г. Третьякова.

А згаданий експерт РПР Віталій Мельничук переконаний, що Пенсійний фонд необхідно звільнити від усіх невластивих йому виплат (допомога інвалідам війни та учасникам бойових дій, пенсії за вислугою років тощо).

За його словами, це допоможе заощадити в ПФУ близько 60 мільярдів гривень.

Натомість міністр соцполітики Андрій Рева упевнений, що в умовах величезного дефіциту в бюджеті Пенсійного фонду вводити другий рівень системи не можна. «Накопичувати можна тоді, коли у вас є надлишок. А його немає. Це зрозуміло й очевидно», — пояснює міністр.

Як вважають В. Мельничук і Г. Третьякова, накопичувальний рівень в Україні можна ввести за рахунок додаткового податку в розмірі 2% від заробітної плати. Так, 22% від зарплати, як пропонують експерти, можуть іти на пенсії сучасним пенсіонерам, а ще 2% накопичуватися на індивідуальному рахунку, витратити гроші можна буде після виходу на пенсію.

«Другий рівень буде вводитися за рахунок економії. Раніше 2% до Пенсійного фонду платили люди, зараз це все скасували. Тож аби запровадити накопичувальну систему потрібно відновити ці 2%». А для того, щоб люди не втратили гроші, потрібно підвищити зарплати — вважає Валентин Мельничук.

Досвід Євросоюзу

Середній вік виходу на пенсію в країнах Європейського Союзу — 65 років. При тому ще в 2010-му році Євро-комісія рекомендувала підвищити пенсійний вік до 70 років. Уже зараз німці отримують пенсію за віком із 67 років.

В Європі раніше всіх на заслужений відпочинок виходять українці, росіяни і білоруси. В Україні з 2011-го року збільшують вік виходу на пенсію жінок (з 55 до 60 років), в Білорусі за рішенням уряду чоловіки виходитимуть на пенсію в 63, жінки — в 58 років. У той же час у Росії лише почали говорити про необхідність підвищувати пенсійний вік.

Як пояснив міністр соціальної політики України, з проблемою старіння населення стикаються всі європейські країни: люди живуть довше і не поспішають заводити великі сім’ї. В результаті кількість пенсіонерів зростає, а працюючого населення — скорочується. Тож рано чи пізно в Україні все ж доведеться переглянути пенсійний вік. «Після підвищення пенсійного віку загроза відсунеться, але перегляд пенсійного віку — відсунення загрози за часом. Саме по собі підвищення великого ефекту не дасть. Потрібно переходити від солідарного принципу до накопичувального», — говорить Олександр Ткач.

На даний момент переглядати вік виходу на пенсії ні Кабмін, ні Верховна Рада не планують. «Це питання ми можемо обговорити чисто гіпотетично. Ось у нас не вистачає грошей Пенсійного фонду. Ми їдемо займати на Захід. Приїжджаємо в Німеччину, зустрічаємося з Ангелою Меркель. І скорботно їй в обличчя говоримо про те, що в нас не вистачає грошей на пенсії. Про що вона думає, як ви вважаєте? Вона вихована жінка, і, звичайно, не скаже все в обличчя, але вона знає, що в Німеччині вік виходу на пенсію — 67 років. То про що вона думає?», — каже міністр соціальної політики.

Як зазначив Микола Шамбір, досі невідомо, як зміниться середній вік чоловіків у результаті військових дій на Донбасі. За статистикою чоловіки живуть на пенсії всього 14–15 років, що відповідає показнику в країнах Європи.

«У нас немає такого високого показника дожиття (термін отримання пенсії), щоб підвищувати пенсійний вік. Всі знають нашу ситуацію з охороною здоров’я та соціальним становищем громадян. Тож показників для підвищення пенсійного віку немає», — переконаний він.

Чи можна довіряти недержавним пенсійним фондам?

Як вважає заступник голови пенсійного фонду, НПФ, які вижили під час економічної кризи, уже цим фактом довели свою спроможність.

«Людина вже сьогодні може платити в такий фонд, роблячи додатковий внесок. За рахунок цього пенсія буде вище. На жаль, у нас третій рівень недостатньо розвинений. Невелике число учасників (всього 1 мільйон осіб) і недостатній розвиток самих фондів», — говорить Микола Шамбір.

Недержавні пенсійні фонди диверсифікують свої активи, тобто інвестують їх у різні сфери: цінні папери й метали, депозити, нерухомість. Наприклад, один з найбільших українських банків пропонує своїм вкладникам щомісяця відкладати 200 гривень «на старість».

Якщо збирати 30 років, то до 2046-го можна буде отримати 113 тисяч гривень (щомісяця НПФ обіцяє заробляти 20% від суми вкладу). Правда, невідомо, що можна буде купити на ці гроші через 30 років.

Згаданий Олександр Ткач, автор книги «Назустріч майбутньому. Путівник по недержавним пенсійним фондам» радить, вибираючи НПФ, звертати увагу на наступні чинники: коли був створений фонд, хто його заснував, як фонд пережив кризи 2008 року і 2014-го років та яка чиста вартість одиниці пенсійного внеску?

«Якщо фонд створено в 2007-му році, тоді чиста вартість одиниці, наприклад, була 1 гривня. Якщо зараз чиста вартість одиниці становить 2,5 гривні, то це вже показник», — пояснює експерт.

На думку Олександра Ткача, довіра до пенсійних фондів в Україні вища ніж до банків. При тому діяльність НПФ чітко регулюється законом, «зокрема, їм заборонено інвестувати гроші в структури, пов’язані із засновниками фонду.

Є також вимога диверсифікувати активи. Наприклад, в одному банку розміщувати не більше 10% коштів, вкладати в цінні папери не більше, наприклад, 50% тощо. Тобто закон чітко визначає, куди фонди можуть вкладати кошти.

Відкладати на пенсію, можна навіть за п’ять років до пенсійного віку. При цьому суму вкладів ніхто не обмежує. Засновник тренінг-центру «Cashflow Ukraine» Олексій Половинкин впевнений, відкладати потрібно щомісяця не менше 10% від доходу.

Згідно із законом, в українських НПФ можуть відкривати рахунки громадяни інших країн. Однак українцям збирати на пенсію в іноземних фондах складно: на даний момент діють обмеження, згідно з якими відкривати валютні рахунки за кордоном і поповнювати їх заборонено.