in ,

Конституційний Суд: а судді хто?

31 липня Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про Конституційний суд». З серпня він   набув чинності. Як відомо, Законом реформується організаційна структура суду, зокрема передбачається діяльність суду в складі Великої палати, двох сенатів та шести колегій.  До складу Конституційного Суду, як і раніше,  входитимуть 18 суддів. Голова обиратиметься зі складу суддів КСУ лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом заповнення бюлетенів. Членів суду обиратимуть у результаті конкурсів Президент, Верховна Рада, з’їзд суддів України.

А тепер найцікавіше. Суддею Конституційного суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, високі моральні якості, є правником з визнаним рівнем компетентності. Він не може суміщати свою діяльність з будь-якою іншою, крім викладацької, наукової або творчої. Законом також передбачено високе матеріальне та соціальне утримання для цих суддів.

Так, суддівська професія вважається однією з найбільш елітних, особливо коли йдеться про суддів КСУ. Те, що можуть дозволити собі судді цього суду не можуть зробити собі інші правники. Загалом потрібно зазначити, що тут працюють юристи найвищої кваліфікації. Але сьогодні мова буде про те, якою є «ціна питання», власне ціна діяльності самого суду? В минулому році працюючи, правда, в неповному складі, судді Конституційного Суду розглянули разом сім справ, зробили два висновки та прийняли трохи більше ніж п’ятдесят ухвал. Навантаження, скажемо так, не надто велике,  хоча окремі справи, що розглядаються тут, мають значення соціально-правового  винаходу. Проте наших читачів цікавлять питання, а як і де живуть, що мають у статку, на чому їздять ці шановні судді.  Все це міститься в їх електронних деклараціях. Редакція перевірила деякі з них.

Один із них — Олександр Литвинов, суддя доповідач по справі КСУ минулого року щодо офіційного тлумачення положення «на наступній черговій сесії Верховної Ради України». Відповідно до рішення зроблено певне «відкриття», тобто вказане положення необхідно розуміти так, що наступною черговою сесією Верховної Ради України є чергова сесія парламенту, яка має відбутися відповідно до положень Розділу XIII «Внесення змін до Конституції України Основного закону України та Регламенту Верховної ради України і на якій законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосували не менш ніж дві третини від конституційного складу ВРУ. Варто зазначити, що судді КСУ зробили багато зауважень, власне окремих думок з цього приводу.

А як почуває себе шановний Олександр Миколайович з матеріальної точки життя. З нерухомого майна суддя Олександр Литвинов зазначив в електронній декларації лише дві орендовані ним кімнати в столичному будинку відпочинку «Конча-Заспа» та земельну ділянку своєї дружини Лариси Литвинової в Донецькій області. У Литвинова є маленькій автомобіль MINI Cooper (2010 р.), який коштує 370 тисяч гривень. Сам Олександр Литвинов за 2016 рік  заробив 434 тисячі гривень. А разом із дружиною, відповідно до декларації, мають 45 000 доларів.

Його колега, виконувач обов’язків голови Конституційного Суду України Віктор Кривенко жодної справи в минулому році не доповідав. Проте він чесно задекларував земельні ділянки в  Київській області (6 штук) та на Закарпатті, в селищі Ясіня, яке знаходиться біля підніжжя Говерли і Близниці. В Києві в судді є житловий будинок, квартира і гараж. Дружина шановного виконувача обов’язків голови КСУ — Наталія Савицька є власницею декількох земельних ділянок, дачного будинку в Івано-Франківській області, квартири й двох гаражів у столиці, торгово-розважального комплексу в селищі Макарів Київської області та міні-готелю вартістю 4,8 млн гривень у тому ж селищі Ясіня. Не зовсім скромним є автопарк родини, який нараховує, зокрема, Lexus LX 570 (2008 р.) за 420 300 гривень, Mercedes-Benz S 350 4M (2008 р.) за 821 600 гривень, Mercedes-Benz C 250 (2011 р.) за 449 389 гривень, ЗАЗ- Lanos (2012 р.) за 74 080 гривень. За рік роботи в Конституційному Суді (обраний суддею КСУ з’їздом суддів) Віктор Кривенко заробив 429 тисяч гривень, а його дружина отримала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 1,7 млн гривень.

Достатньо заможною є й суддя КСУ Наталія Шаптала. Вона теж у минулому році не доповідала жодної справи. Працює в суді вже понад п’ять років, за цей час доповідала по шести справах. Правда їй належить багато ухвал з відмовою у розгляді конституційного провадження, що є переважним у роботі суддів КСУ. Шановна суддя  вказала з нерухомості лише квартиру в Києві, яка перебуває у спільній власності з її сином Віталієм Шапталою. Цивільний чоловік судді — Юрій Шаптала володіє житловим будинком у селі Лісники (пристоличний Києво-Святошинський район) загальною площею 289 м² та двома земельними ділянками в цьому ж населеному пункті. Наталія Костянтинівна згадала в своїй декларації годинник класу «люкс» від відомої швейцарської торгової марки «Ulysse Nardin» і ювелірні прикраси: сережки, обручку, кулон. А в її родині нараховується маленькій автопарк з елітних авто, зокрема, це  Toyota Land Cruiser (1996 і 2014 р.), Volkswagen Touareg (2012 р.) і Mazda 6 (2015 р.). Заробітна плата Н. Шаптали в 2016 році склала 496 тисяч гривень, а готівкою вона зберігає 35 000 доларів. Ощадлива родина, нічого не скажеш.

Не менш цікавими є декларації й деяких інших їхніх колег. Але оскільки формат даної статті не дозволяє більшого, ми не будемо на них зупинятися. Натомість підсумуємо сказане. А висновок напрошується такий: У КСУ працюють на сьогодні далеко не бідні люди. І зарплати їм держава «поклала» не бідні. А от із віддачею, якістю цього суду всі останні роки були проблемні. Чому?

Лесь Курінний, спеціально для ЮВУ

Джерело: ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

С. Козьяков: «Вища кваліфкомісія суддів не керувалась політичними мотивами під час відбору кандидатів до Верховного Суду»

«Дірка в законі», або Як тепер обиратимуть омбудсмена?