in

Справа про закордонний паспорт

За лаштунками української контррозвідки

Наприкінці минулого місяця Шевченківським районним судом Києва було ухвалено вирок стосовно чергового співробітника СБУ, який займався маніпуляціями з таємною службовою інформацією. З тексту цього вердикту можна зрозуміти, що на гачок прокуратури підсудний попався в січні цього року, коли захотів отримати для себе закордонний паспорт на чуже ім’я. Навіщо це йому знадобилося неясно, але відомо, що працівники Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, перевіряючи документи заявників, встановили, що один із них у в числі інших необхідних для його оформлення документів  надав свій паспорт громадянина України, бланк якого було виготовлено кустарним способом. Коли ж під час наступного візиту чоловік був затриманий працівниками поліції, виявилося, що насправді в нього зовсім інше ім’я. А найцікавішим було те, що він працює на посаді експерта з оперативних питань департаменту контррозвідки Служби безпеки України та має військове звання майор.

Як і належить у таких випадках, затриманого передали військовій прокуратурі — нехай вони, мовляв, розбираються, що це було — законна оперативна комбінація чи незаконне підроблення документів? А вже тамтешні слідчі, які одразу встановили, що це була незаконна махінація, почали розкручувати справу. Першим ділом було оглянуто мобільний телефон зловмисника й виявлено в ньому цікаві фотографії, зроблені з монітору персонального комп’ютера. Їх цікавість полягала в тому, що там була інформація про перетин державного кордону України двома молодими громадянками, причому відомості були взяті не звідки-небудь, а з відомчої автоматизованої інформаційної системи «Дельта-Потік».

Дана програма призначена для моніторингу відомостей про в’їзд або виїзд осіб в Україну чи з неї, а також про візи, видані консульськими установами для в’їзду в нашу державу. Як сказано в тексті вироку, основною метою її функціонування є сприяння оперативним підрозділам СБУ у виявленні, попередженні й припиненні розвідувально-підривної та іншої протиправної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України. Правила користування цією системою визначені спеціальним таємним наказом СБУ, відповідно до вимог якого доступ до неї має обмежене коло осіб. І не просто так прийшов і подивився, а за допомогою зареєстрованого службового комп’ютера через розетку з індивідуальним інвентаризаційним номером та ще із виконанням облікового запису. Тобто будь-який перегляд інформації, що міститься в системі, має бути обґрунтований письмовим рапортом: що з’ясував, у зв’язку з чим, куди записав одержану інформацію й таке інше. Можливо, дві молоді громадянку, якими цікавився майор, дійсно мали якесь відношення до розвідувально-підривної чи іншої протиправної діяльності, але оперативний інтерес до них мав бути чітко зафіксований відповідно до інструкції, чого зроблено не було. Ну, й тим більше, інформація про них в жодному разі не повинна була зберігатися в пам’яті приватного мобільного телефона. Даний факт було кваліфіковано як несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, — ст. 362 Кримінального кодексу України.

Майор, хоч і працював у центральному апараті СБУ в будівлі на вулиці Володимирській, 33, але для свого керівництва, очевидно, ніякої особливої цінності не становив, тож його не стали, як це часто буває, тримати у штаті до набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього, а швидко звільнили з посади за порушення дисципліни. Військова прокуратура тим часом копала далі і встановила, що перед тим, як подати до державної міграційної служби «самопальний» документ, зловмисник намагався незаконно одержати паспорт на чуже ім’я (але зі своєю фотокарткою), який був би оформлений на цілком офіційному бланку, тобто виготовленому на державному поліграфічному комбінаті «Україна». Про це свідчила його заява до Дарницького райвідділу ДМС, в якій він просив видати йому новий паспорт замість втраченого, причому заява була написана від чужого імені, а фотокартка до неї додана своя. Але, видно, цей номер у зловмисника не пройшов і він, отримавши облизня, замовив у липачів кустарний бланк. Усі ці спроби були кваліфіковані прокуратурою як підроблення документів і бланків (ст. 358 ККУ).

Проте найважчим у букеті обвинувачень став інший епізод, який дуже нагадує продаж конфіденційної інформації про з’єднання номерів мобільних телефонів, чим нерідко підробляють працівники спецслужб. Слід визнати, що в даному випадку корисливої мети зловмисника встановлено не було, тож будемо вважати, що він керувався виключно мотивами цікавості. Отже відомо, що будучи залученим до проведення оперативно-технічних заходів у рамках однієї з контррозвідувальних справ, майор займався одержанням інформації про з’єднання номерів мобільних телефонів, якими користувалися особи, котрі в силу тих чи інших причин зацікавили контррозвідників. Причому інформація про ці з’єднання надавалася, знову ж таки, не просто так, а за таємною ухвалою суду, в якій були вказані номери абонентів й обставини, що  змусили служителів Феміди дати санкцію на тимчасове обмеження прав цих людей. Далі за процедурою на підставі ухвали суду писався запит від департаменту контррозвідки до департаменту оперативно-технічних заходів. При цьому останній, отримавши даний запит, надавав необхідну інформацію, а сам запит залишав у себе – на випадок перевірки законності втручання в особисте життя громадян.

Майор, виконуючи функції передавальної ланки, писав ці рапорти, підписував у свого керівництва, носив їх до канцелярії суміжників, потім забирав уже в своїй канцелярії їхню відповідь, зміст якої передавав безпосереднім ініціаторам оперативної розробки. Але в ході цієї процедури він до десятка телефонних номерів, які були необхідні контррозвідникам і на які була санкція суду, додавав ще кілька своїх номерів, які були цікаві особисто йому і щодо яких, звичайно ж, ухвали суду не було.

Слідчим прокуратури були встановлені чотири факти складання таких от фальсифікованих запитів, до яких майор доклав руку у травні–липні 2016 року. Це було виявлено в ході дуже ретельної перевірки діяльності зловмисника, яку було проведено в лютому 2017 р. Якби звірка інформації між департаментами проводилася ретельно й регулярно, такий обман було би виявлено набагато раніше, але на практиці подібні звірки проводяться лише тоді, коли вже грім гряне. Як написано в обвинувальному акті, в результаті таких маніпуляцій зловмисник незаконно одержав інформацію про вхідні та вихідні з’єднання абонентів, їх місцезнаходження в момент з’єднання, тривалість розмов та ідентифікаційні номери мобільних телефонів, з яких велися переговори. Все це було кваліфіковано як службове підроблення (ст. 366 ККУ) та порушення таємниці телефонних розмов (163 ККУ).

У ході досудового слідства 11 серпня 2017 р. між обвинуваченим і прокурором відділу Генеральної прокуратури України Віктором Кравчиною було укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої майор погоджувався одержати за все про все покарання у вигляді трьох років і двох місяців умовного позбавлення волі з іспитовим строком три роки та позбавленням права протягом трьох років обіймати атестовані посади в правоохоронних органах. 28 вересня суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Трубников своїм вироком цю угоду затвердив.

Нагадаємо, що це вже третій вирок працівникам СБУ, ухвалений протягом цього року й розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Так, 23 березня Придніпровський районний суд Черкас ухвалив обвинувальний вирок старшому оперуповноваженому в особливо важливих справах Головного управління військової контррозвідки СБУ, який передав приватному замовнику інформацію по трафіку чотирьох номерів мобільних телефонів, за що отримав 21 тисячу гривень. За одержання неправомірної вигоди (ст. 368 ККУ) і порушення таємниці телефонних розмов (ч. 2 ст. 163 ККУ) він був засуджений до п’яти років умовного ув’язнення  з дворічним іспитовим строком (докладніше в № 15 нашої газети за це рік). А 6 червня Рівненський міський суд засудив до п’яти років умовного позбавлення волі капітана тамтешнього управління СБУ, який «зливав» таємну інформацію об’єкту справи контррозвідувальної перевірки (докладно в № 26 «ЮВУ»).

Юрій Котнюк, ЮВУ

Джерело: ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Неінклюзивна Ізовітова вимагає «all inclusive»

Китайці запобігатимуть злочинам за допомогою штучного інтелекту