Тінь «тарифного Майдану» посеред спекотного літа

Що може бути жахливішим у літню спеку? Лише сама ця нестерпна спека, до того ж, підігріта тарифними протестами, які останніми днями охопили столицю. Втім про все по порядку. Бо нині навіть накал Євро-2016 відступає перед вітчизняними переживаннями.

Випробуванням для представників напрямку «зрадофілів» стало підписання Президентом закону про ввезення імпортних вживаних автівок. Відразу ж пожвавилося життя в некондиціонаваних МРЕО, що відживають свій вік. Підвищення градусу сприяв і Генпрокурор, який не виправдав сподівань бажаючих проведення репресій проти бійців добровольчих батальйонів – приїхав у суд особисто й «Батю» так і не заарештували. Досить чутно волали критики прокуратури, яка, нібито, покриває підозрюваних у корупції, – суд взяв під домашній арешт військового прокурора Кулика.

Ще більше градусу до літньої спекоти додав керманич ГПУ несподіваною появою в Рівному. Він особисто приїхав у місто на гучне затримання заступника обласного прокурора, обвинуваченого в організації «Бурштинової мафії» та відсторонив керівника обласної прокуратури. Не без гарячого скиглення відбулося внесення подання на зняття депутатської недоторканості та притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Онищенка. Не юрист Луценко подав до парламенту подання і прийшов особисто його представити на сесії і ВРУ проголосувала за це. Напруги палаючому літу додав і демонтаж численних МАФІВ в Києві, зокрема й кіоску колишніх «Рошен», яка асоціюється знаємо з ким. Та найбільшої гостроти ситуації додала Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), своїм рішенням значно підвищивши тарифи для населення на комірне.

Нагадаю, що розмір плати за житлово-комунальні послуги для населення за експертними оцінками збільшився на 60%. Так із 1 липня НКРЕКУ підвищила тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення для населення майже вдвічі. На тлі загального падіння економіки, мізерного прожиткового мінімуму й такої ж мінімальної заробітної плати, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги градус загального невдоволення підняло до чергового спротиву і протистояння.

Отже дочекалися. Нам у черговий раз підняли тарифи. І тепер кожен намагатиметься осмислити, як жити з комуналкою, яка більше середньої зарплати і пенсії. Найдопитливі вже підрахували, що, наприклад, «похід» у ванну «влетить» у 10 гривень, душ не вийде дешевше за 4 гривні, а економно помити посуд можливо за 3,5 грн.

У Кабміні заспокоюють, мовляють, нічого страшного не сталося, все перекриють субсидії, тільки її треба правильно й вчасно оформити. Але й тут виявилося, що не все так просто. Як заявив днями директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, призначення субсидії це справа випадку: пощастить чи ні. «Згідно з даними Держстату, в травні за субсидіями в Україні звернулося 868,6 тис. сімей, а отримали їх лише 444, 8 тис., тобто 51,2%. Як бачимо, кожна друга сім’я не добилася допомоги. При цьому в 2015-му відсоток відмови був меншим із 5,4 млн сімей не отримали субсидії близько 9%.

У цьому році субсидіями користувалися 5 млн сімей. Зараз тарифи зросли вдвічі, на стільки ж збільшиться й кількість звернень, тобто близько 10 млн сімей будуть претендувати на державну допомогу. Навіть за умови збереження середньорічного розміру субсидій на рівні минулого року, 1090 гривень, ми виходимо на цифру в 65 млрд грн за опалювальний сезон. А в нас у бюджеті на весь рік на субсидії передбачено всього 40 млрд говорить О. Сергієнко. Фактично держава, обіцяючи громадянам допомогу в оплаті комунальних послуг, не зможе реально виконати заявлених гарантій. У ВРУ вже є декілька депутатських запитів із цього приводу. Тут навіть виникла тарифна або демократична опозиція. Та на жаль, нові тарифи не просто ставлять за межу бідності мільйони українців, вони є вбивчими, в прямому сенсі слова для закладів освіти, культури, малого та середнього бізнесу. Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2016» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 травня – 1399 гривень, мінімальна заробітна плата – 1450 гривень. При цьому за офіційними даними Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах березня 2016 р., в розрахунку на місяць на одну особу, становив 2491 грн. Тобто на території України встановлено прожитковий мінімум у два рази менший, аніж громадянам дійсно необхідно коштів для того, аби вижити. Тому розмір плати за житлово-комунальні послуги на сьогодні є необґрунтованим, несправедливим і несумірним з доходами сімей мільйонів громадян України, він не забезпечує реалізацію права людей на достатній рівень життя.

Криза довіри до влади в літню спеку таки вивела тисячі українців проти подальшого підвищення тарифів без підвищення пенсій і заробітних плат. Дуже скоро ця спека, без сумніву, буде згадуватися як пересторога нового «тарифного Майдану».

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ