Українці розчарувалися в борцях з корупцією

Шлейф скандалів, що тягнуться за керівництвом НАБУ, боляче вдарив по репутації всіх антикорупційних структур. Це зафіксував недавній соцопитування провідних соціологічних центрів.

Закон «боротьби з корупцією по-українськи» свідчить: чим більше спеціалізованих структур, що борються з корупцією, тим менше практичних успіхів у цій боротьбі. І тим вище місце України в рейтингах поширення корупції.

Авторитетні міжнародні організації почали фіксувати цю дивну закономірність вже давно. Фактично відразу після створення в 2014–2015 роках ряду нових спеціалізованих структур по боротьбі з корупцією на чолі з Національним антикорупційним бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратурою.

Цей парадокс однією з перших відзначила компанія Ernst & Young, що входить до «Великої четвірки» провідних аудиторських компаній світу. Вона детально дослідила ситуацію в сфері боротьби з корупцією в 41 країні Європи, Близького Сходу, в Індії та Африці. Як виявилося, ситуація в нашій країні після перемоги євромайдан істотно погіршилася.

«Чим більше професійних борців з корупцією, західних грантів і чим голосніше піар-успіхи вітчизняних антикорупціонерів — тим гірше йдуть справи на практиці». Це підтвердила ще одна авторитетна міжнародна організація по боротьбі з корупцією.

Transparency International з’ясувала, що Україна найменш активна в подоланні проблеми корупції. Тому в щорічному Індексі сприйняття корупції Україна опинилася серед аутсайдерів, зайнявши разом з Росією 131 місце. При тому, що та ж Грузія, на яку часто рівняються вітчизняні політики, зайняла 44 місце.

Тепер і громадяни України приходять до тих самих висновків, до яких раніше прийшли міжнародні дослідники. Це зафіксував великий опитування, проведене недавно Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Як виявилося, українці також не бачать позитивних зрушень в боротьбі з корупцією за чотири з гаком роки бурхливої ​​антикорупційної активності. І основна причина цього полягає в тому, що ті, хто з нею боротися, самі корумповані — так вважає 61% опитаних (у минулому році — 57%).

Переконаність 2/3 опитаних в «корумпованості самих борців з корупцією» пояснюється великою кількістю скандалів і звинувачень, які супроводжують діяльність нових антикорупційних структур. Це вже призвело до різкого зменшення ККД зв’язки «НАБУ-САП», які гостро конфліктують між собою.

Останнім часом до затяжного протистояння керівника НАБУ Ситника з главою САП Холодницька додалися ще два серйозних скандалу за участю директора Антикорупційного Бюро.

Один з них пов’язаний з призначенням Артема Ситника на цей пост. Кримінальне провадження за фактом службового підроблення розслідує Генпрокуратура. Йдеться про складання службовими особами Державної фіскальної служби завідомо неправдивого офіційного документа — висновки про нібито достовірності відомостей, зазначених кандидатом на посаду директора НАБУ Артемом Ситником в декларації про майно.

Також з’ясувалося, що дружина Ситника в минулому році таємно продала в окупованому Криму земельну ділянку в елітній зоні (сплативши податки в російський бюджет). А Артем Ситник цього в декларації за 2017 рік не вказав.

Ще один скандал пов’язаний з тим, що в київській синагозі були виявлені несанкціоновані пристрої зняття інформації і зовнішнє спостереження — в цій незаконному стеженні звинуватили НАБУ.

Все це закономірно формує негативне ставлення українців до діяльності всіх антикорупційних структур.

Андрій Миселюк, експерт, політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог»

Джерело: ЛІГА.net