Заборонена зона

Неупереджений погляд на законопроект про тимчасове обмеження права громадян на поїздки до РФ

Дев’ятого жовтня у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд до Росії. На сайті парламенту викладено коротке повідомлення про те, що ініціаторами законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України до держави-агресора)» виступили народні депутати з фракції «Блок Петра Порошенка» Андрій Немировський та Андрій Шинькович, а також позафракційний Андрій Денисенко.

Що ж пропонується й чим мотивується така ініціатива, про яку, до речі, говорять уже давно? Дещо прояснює ситуацію пояснювальна записка до законопроекту, в якій про його мету, зокрема, вказано,  що  обмеження стосується права громадян, які є державними службовцями (крім працівників дипломатичних служб, або виїзду з метою невідкладного медичного лікування чи участі в похованні близького родича, що підтверджено відповідними документами), осіб, зазначених у пунктах 1–7, 9–11, 111, 112–113 частини третьої статті 3 Закону «Про державну службу», на виїзд з України до держави-агресора, що буде діяти до ухвалення Верховною Радою рішення про визнання Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та рішення ВРУ про визнання держави-агресором такими, що втратили чинність». На сайті СБУ викладена інформація про адміністративну відповідальність за порушення цих обмежень. Зокрема, КК України передбачається доповнити статтею 332-2 «Відвідування Російської Федерації особами, уповноваженими на виконання функцій державної влади або місцевого самоврядування». При цьому головною ознакою складу злочину є мета — «нанесення шкоди інтересам України».

Безумовно, назвати шпигунами всіх, хто відвідує РФ, не можна. Хоча, звісно, є серед них і далеко не безгрішні. До того ж, до цих кроків підштовхують і дії Росії. Тож, будемо відвертими, з політичної точки зору наша держава діє послідовно. Ще у вересні Кабінет Міністрів доручив Міністерству закордонних справ і Службі безпеки внести Росію до переліку країн міграційного ризику, а МЗС неодноразово закликало українців утриматися від поїздок до РФ через небезпеку затримання там. Підтверджень цьому є більше ніж достатньо. Як заявив Петро Порошенко 20 вересня під час свого виступу на сесії Генасамблеї ООН, Росія незаконно утримує щонайменше 16 українців. А якщо до всього додати, що на початку жовтня парламент ухвалив у першому читанні законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, в якому, серед іншого, міститься пункт про визнання Російської Федерації державою-агресором, а одна зі статей визначає, що «для стримування і відсічі російській збройній агресії в Донецькій та Луганській областях залучаються в установленому порядку сили і засоби… Збройних сил України, інших військових формувань», то міграційні обмеження — це ніщо інше, як спізніла реакція влади на російську гібридну війну.

Водночас уже з’явилися соцопитування щодо цього обмеження права на перетин кордону з РФ. І багато опитаних респондентів заявляють, що не розуміють, у чому суть проблеми. Бо трудова міграція українців — це звична справа. Як відомо мільйони нинішніх мігрантів забезпечують приплив «народних інвестицій», зокрема й із РФ,  у межах не менше декількох мільярдів доларів щорічно. А це, в свою чергу, оплата за навчання, погашення банківських кредитів, створення певної кількості робочих місць тощо. Отже, законопроект стосується різновекторних напрямів обмежень прав громадян, головним чином впливових чиновників і бізнесменів. При цьому слід зважати на тісні міграційні зв’язки українських громадян із росіянами, що також є неспростованим фактом нашої історії і ментальності. Тож розробляючи безпекову політику необхідно враховувати й ці нюанси нашого складного повсякденного буття.

Віктор Ковальський

Джерело: ЮВУ