Методологія приватного права (теоретичний дискурс та практика застосування)

Днями в Києві відбулася третя міжнародна науково-теоретична конференція «Методологія приватного права (теоретичний дискурс та практика застосування)». Причому цього разу проведення зазначеного форуму науковців було присвячене 20-річчю НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України – провідної вітчизняної наукової установи у сфері приватноправових досліджень й справжньої альма-матер для багатьох українських вчених, які спеціалізуються в галузях цивільного і цивільного процесуального права, сімейного, міжнародного приватного права, а також господарського права і процесу.

Безперечно, колективу співробітників інституту-ювіляру є чим пишатися, оскільки результати його діяльності широко використовуються українськими законодавцями, безпосередньо учасниками приватноправових відносин і суб’єктами правозастосування. Провідні вчені НДІ беруть участь у роботі численних комісій з опрацювання проектів різного роду нормативно-правових актів, активно співпрацюють з вищими органами судової влади у межах створених останніми науково-консультативних рад. Монографії, науково-практичні коментарі до актів законодавства, підручники і навчальні посібники, наукові статті, що вийшли з-під пера працівників інституту, активно використовуються в навчальному процесі на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Наукові висновки, рекомендації й пропозиції, підготовлені науковцями НДІ, становлять надійне інтелектуальне підґрунтя для формування ефективних механізмів правового регулювання, подальшого утвердження у сфері приватних відносин принципу верховенства права, засад справедливості, розумності й добросовісності.

Із вітальними словами перед учасниками конференції виступили віце-президент – керівник Київського регіонального центру НАПрН України В. П. Тихий, директор НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України О. Д. Крупчан, академік-секретар відділення цивільно-правових наук НАПрН України Н. С. Кузнєцова та ректор Київського університету туризму, економіки і права, доктор педагогічних наук, професор В. К. Федорченко.

Так, Наталія Кузнєцова в своєму зверненні до присутніх науковців наголосила на фундаментальному методологічному значенні принципів приватного права, закріплених, зокрема, в ст. 3 ЦК України, та важливості ширшого застосування в теоретичних дослідженнях порівняльно-правового методу. Адже нині, враховуючи європейські устремління України, наукові розвідки мають передбачати активне вивчення набутого Європейським Союзом та його державами-членами досвіду правового регулювання.

Зазначені відправні настанови знайшли своє місце й у підсумковому документі конференції – ухвалених її учасниками рекомендаціях, в яких, серед іншого, йдеться про актуальність завдання з адаптації законодавства України до законодавства ЄС; орієнтацію на європейський науковий досвід, втілений, зокрема, в принципах, дефініціях і модельних правилах європейського приватного права (проекті спільної системи підходів, або DCFR); шляхи формування ринкової економіки сучасного європейського зразка, яка ґрунтується на фундаментальних принципах права; додержання європейських стандартів правового регулювання діяльності інститутів громадянського суспільства; забезпечення органічного поєднання приватних і публічних інтересів.

Націленість на врахування європейського правового контексту характеризувала й виступи представників науки господарського права. Наприклад, професор кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук В. В. Поєдинок крізь призму Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого, права ЄС і національного законодавства окремих зарубіжних країн розглянула співвідношення понять «господарська діяльність» та «підприємницька діяльність», «суб’єкт господарювання» і «підприємство».

Те, що будь-які галузеві дослідження мають спиратися на міцний філософсько-теоретичний фундамент, промовисто підтвердила доповідь академіка НАПрН України, професора кафедри філософії права Національної академії внутрішніх справ М. В. Костицького, в якій вчений окреслив власне бачення суті методології права як свого роду світоглядного вчення, її співвідношення з методикою і методами наукових досліджень, а також відзначив множинність доступних для використання методологій (діалектичної, юснатуралістичної, позитивістської тощо) і відсутність між ними відносин ієрархічної залежності. Слід зазначити, що плюралістичний погляд на методологічний базис приватноправових досліджень знайшов своє закріплення і в підсумкових рекомендаціях конференції.

Звичайно, у виступах учасників конференції чимало уваги було приділено методологічним проблемам окремих галузей права. Так, про своє бачення методології господарсько-правових досліджень розповіла завідувач відділом правового забезпечення ринкової економіки НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, доктор юридичних наук, професор О. А. Беляневич. В сучасних господарськоправових дослідженнях, вважає вчена, необхідним є застосування поряд із традиційними методами пізнання таких підходів, які б виводили теорію господарського права із суто галузевих рамок на рівень міждисциплінарних досліджень; досить плідним може виявитися застосування системного підходу в його синергетичній інтерпретації. На думку О. А. Беляневич, в господарсько-правових дослідженнях системний підхід дає можливість виявити взаємопов’язаність елементів окремих галузей права, підгалузей та інститутів, їх динаміку та функціональну залежність, описати господарське право як елемент правової системи та визначити його роль і функції як соціального регулятора, виходячи з множини наявних функціональних зв’язків між елементами правової системи та системи права, різних за ступенем підпорядкованості та ієрархії, розглянути господарське право як утворення, що знаходиться в єдності з умовами його існування, функціонує й розвивається під впливом середовища, яке постійно змінюється.

Методологічні аспекти досліджень за спеціальністю 12.00.03 (цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право) були висвітлені в доповіді завідувача сектора інтелектуальної власності та інноваційних технологій кафедри цивільного і трудового права КУП НАНУ професора Р. Б. Шишки. На думку вченого, основне призначення методології – забезпечити критичне ставлення до наукових результатів у темпоральному та просторовому аспектах. На переконання науковця, сучасна методологія уникає крайніх оцінок методологічних програм або абсолютизації будь-якої з них. Головне в тому, вважає Р. Б. Шишка, щоб обраний метод відповідав заявленому дослідницькому завданню, використаному емпіричному підґрунтю, а не був штучно підігнаний під уявний чи потрібний результат, як це трапляється в значній частині авторефератів.

Учасники конференції розглянули й чимало методологічних аспектів вивчення окремих правових інститутів і правових засобів певних галузей права. Так, завідувач відділу проблем приватного права НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України академік НАПрН України В. В. Луць у доповіді, присвяченій ролі, яку відіграє договір у механізмі правового регулювання цивільних відносин, наголосив на тому, що саме завдяки притаманним договору якостям універсального правового засобу регулювання майнових і, певною мірою, особистих немайнових (цивільних) відносин, забезпечується досягнення визначених їх учасниками цілей. При цьому сутність договору в цивільному праві, вважає вчений, становить угода як погоджене волевиявлення двох чи кількох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Образно висловлюючись, В. В. Луць назвав угоду сторін «душею» договору, «тіло» якого становлять погоджені в ньому умови, що складають зміст договору. Відповідно, в наведеному в ч. 1 ст. 626 ЦК України визначенні договору термін «домовленість» було запропоновано замінити терміном «угода», який точніше відображає сутність договору як правового явища.

У ході конференції промовці неодноразово порушували правові проблеми, які вийшли на перший план у зв’язку з драматичними подіями на території проведення антитерористичної операції. Зокрема, інтерес присутніх викликала доповідь професора кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора юридичних наук Н. Б. Пацурії про перспективи запровадження медичного страхування учасників бойових дій. На думку вченої, з урахуванням соціальної та економікополітичної ситуації, що склалася в державі з медичним забезпеченням військовослужбовців, в Україні має співіснувати два механізми захисту майнових інтересів учасників бойових дій: одноразова грошова допомога та медичне страхування. При цьому актуалізується проблема закріплення відповідних положень в законодавстві України без розпорошення норм, що врегульовують механізм та умови медичного страхування учасників бойових дій по різних джерелах – це, вважає Н. Б. Пацурія, можливе лише в разі прийняття нової Військово-медичної доктрини України як цілісного нормативно-правового акта.

Отже, цьогорічна конференція «Методологія приватного права (теоретичний дискурс та практика застосування)» вже зробила свій вагомий внесок у розвиток наукових знань про закономірності пізнання й функціонування приватноправової сфери. Втім на цьому її значення в науковому житті не вичерпується – попереду переосмислення презентованих у доповідях підходів та їх практична реалізаціях у різних формах юридичної діяльності.

Володимир ПРИМАК,
доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник НДІ
приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України