Vasyl
Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і суддя ВП ВС Олександр Банасько взяли участь у BUSINESS PROTECTION 2024 – A2B FORUM, присвяченому обговоренню викликів і загроз для бізнесу, зумовлених повномасштабною війною рф проти України.
Віталій Уркевич передусім повідомив, що з правовими висновками Верховного Суду у справах щодо, у тому числі, захисту прав бізнесу в умовах воєнного стану можна ознайомитися в дайджесті судової практики ВС у справах, пов’язаних з війною. Цей дайджест охоплює всі правові висновки Великої Палати ВС і касаційних судів, які демонструють найактуальніші підходи Верховного Суду до розв’язання різних категорій спорів в умовах воєнного стану. Матеріал доступний на інформаційних ресурсах ВС за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Daigest_sud_prakt_VS_spravi_vijna.pdf.
Щодо спорів, у яких відповідачем є держава-агресор, Секретар ВП ВС зауважив, що Україна має відповідні зобов’язання перед позивачами – представниками бізнесу, а саме повинна забезпечити належний судовий захист з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому дискусійним лишається питання співвідношення судового імунітету іноземної держави та права на справедливий суд. Віталій Уркевич нагадав про відому позицію ВС (постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1270169/) щодо можливості ігнорування судового імунітету держави-агресора національними судами з огляду на те, що воєнні злочини, які вчиняє рф на території України, не є реалізацією державою-агресором її суверенних прав. До того ж підтримання юрисдикційного імунітету рф позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції (постанова КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1282788/).
Розповів Секретар ВП ВС і про процесуальні питання, які на сьогодні виникають в українських судах під час розгляду справ проти держави-агресора. Перше з них – визначення належного відповідача. Відповідачем у таких справах є держава-агресор, водночас необхідно розуміти, що держава бере участь у справі про відшкодування шкоди, завданої державою (іноземною державою), як відповідач через відповідні органи державної влади. У постанові КГС ВС від 6 листопада 2023 року у cправі № 910/5699/23 наведено висновок, що у справах про відшкодування шкоди, завданої військовою агресією рф, як відповідачів слід зазначати представницькі органи вказаної держави (Міністерство юстиції рф, Міністерство оборони рф).
Наступне процесуальне питання, за словами Віталія Уркевича, стосується суб’єктної юрисдикції. Зокрема, у господарських спорах виникало питання, чи може держава бути відповідачем у господарському процесі. Водночас уже склався підхід щодо прирівняння статусу держави-агресора як відповідача до юридичної особи публічного права.
Ще одна значна проблема – належне інформування відповідача (держави-агресора) про розгляд справи з огляду на припинення дипломатичних відносин між Україною та рф з 2022 року. Українські суди знаходять такі варіанти, як розміщення інформації про розгляд справи на офіційному вебсайті українського суду; направлення позивачами повідомлень на офіційні електронні адреси компетентних органів рф; надсилання процесуальних документів відповідачу на адресу посольства (консульства) рф у третій країні, де наявна така установа, за вибором позивача.
Утім, як наголосив Віталій Уркевич, усі ці способи викликають сумніви щодо їх ефективності. У зв’язку із цим він звернув увагу, що 20 вересня 2024 року під час судово-практичної конференції «Забезпечення єдності судової практики у справах, пов’язаних з війною», організованої Верховним Судом спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України, були презентовані Рекомендації щодо забезпечення стандартів справедливого судочинства при розгляді позовів проти російської федерації (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Rekomend_spravedl_sud_vo.pdf). Їх розробила Українська арбітражна асоціація спільно з Інститутом законодавчих ідей. Зокрема, у Рекомендаціях вказано, що найдоцільнішим способом інформування держави-агресора про розгляд справи в національному суді є надсилання повідомлення на електронні адреси та використання комерційних міжнародних поштових сервісів.
Детальніше – у презентації Віталія Уркевича: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Sud_zahist_biznes.pdf.
Суддя Великої Палати ВС Олександр Банасько зосередився на впливі воєнного стану як на законодавство, так і на правозастосування та практику ВС у справах про банкрутство.
Зокрема, доповідач навів статистичні дані надходження і розгляду справ про банкрутство. Він звернув увагу на тенденцію до суттєвого зростання кількості справ про банкрутство й касаційних скарг, які надійшли на розгляд до місцевих господарських судів та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно, у 2023 році порівняно з 2022 роком. Цей показник майже сягнув довоєнного рівня.
Щодо внесення змін до законодавства про банкрутство у відповідь на виклики воєнного часу Олександр Банасько зазначив, що після 24 лютого 2022 року до КУзПБ було внесено зміни вісім разів. У цьому контексті спікер акцентував на Законі України від 20 березня 2023 року № 2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законі України від 13 липня 2023 року № 3249-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», Законі України від 14 липня 2023 року № 3254-IX «Про кредитні спілки».
Також він додав, що ухвалені цьогоріч закони України від 7 лютого 2024 року № 3577-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані» і від 22 травня 2024 року № 3723-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності об’єктів критичної інфраструктури під час дії воєнного стану» встановлюють запобіжники для відкриття провадження у справах про банкрутство суб’єктів господарювання, які підпадають під критерії, визначені в цих законах.
Перейшовши до аналізу конкретних справ, які стосуються нормативного регулювання, пов’язаного з введенням воєнного стану, Олександр Банасько нагадав учасникам заходу про постанову Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187. Нею встановлено мораторій (заборону) на, зокрема, виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є рф або особи, пов’язані з державою-агресором.
Висновки щодо застосування мораторію, встановленого цією постановою, містяться, наприклад, у постанові КГС ВС від 30 травня 2023 року у справі № 925/1248/21. За обставинами цієї справи в межах справи про банкрутство підприємства надійшла заява від суб’єкта господарювання, зареєстрованого в м. москва, з грошовими вимогами до боржника. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду заяви суб’єкта господарювання, зареєстрованого в м. москва, про визнання грошових вимог до боржника, Верховний Суд ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви. ВС навів висновок, що мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені й зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації, у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил та наслідків звернення і визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство унеможливлює визнання за правилами КУзПБ грошових вимог тих кредиторів, які є особами, визначеними в постанові КМУ № 187, зокрема юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства російської федерації.
Окрім цього, суддя нагадав, що Законом України від 13 липня 2023 року № 3249-IX, який набрав чинності з 29 липня 2023 року, розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ було доповнено п. 1-6. Зокрема, відповідно до внесених змін тимчасово, під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, чи які є тимчасово окупованими рф.
Олександр Банасько звернув увагу, що за здійсненим Верховним Судом тлумаченням ці положення Закону діють ретроспективно. Так, у постанові КГС ВС від 8 травня 2024 року у справі № 905/507/22 вказано, що попри набрання чинності лише 29 липня 2023 року відповідними змінами, внесеними до КУзПБ, положення п. 1-6 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто цей пункт є окремим застереженням стосовно порядку й календарного періоду застосування цієї норми щодо поширення її на правовідносини в часі. Тому заборона за названим пунктом поширюється і на ті правовідносини та випадки, що існували до набрання зазначеною нормою чинності – 29 липня 2023 року, оскільки передбачені цією нормою обставини / події (початок збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих рф територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо) як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, настали до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним законом.
Серед проблемних питань, які пов’язані з воєнними діями на території України і постають під час розгляду справ про банкрутство, доповідач окреслив питання щодо інвентаризації майна, фактичного доступу до цього майна, необхідності розширення законодавцем переліку суб’єктів господарювання, до яких не можуть бути застосовані процедури банкрутства, тощо.
Докладніше з актуальною судовою практикою ВС у справах про банкрутство можна ознайомитися в презентації Олександра Банаська – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_bankr_voen_stan.pdf.
Захід організувала Асоціація адвокатів України.
Фото надані організаторами.
Відеотрансляцію форуму можна переглянути тут – https://www.youtube.com/live/R94boc11Dj8.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1686199/
Коментарі
Loading…