Прокурор Мойсеєць знову на свободі

Апеляційний суд скасував обвинувальний вирок

3 червня Апеляційний суд Рівненської області ухвалив скасувати вирок, ухвалений 9 лютогоРівненським міським судом щодо судді Ківерцівського районного суду Волинської області Світлани Поліщук і прокурора цього району ВолодимираМойсейця, яким було пред’явлено обвинуваченняв одержанні хабара. За підсумками судового слідства її було виправдано, а його засуджено до п’ятироків позбавлення волі в установах пенітенціарноїсистеми і взято під варту в залі суду. Тепер жесправу ухвалено направити на новий судовий розгляд в іншому складісуддів, а ув’язненого Мойсейця прямо в залі з-під варти звільнити.

Суд визнав, щозгвалтування було,хоча потерпілаце заперечувала

Ця історія почалася в ніч із суботи на неділю (а саме 19 червня2011 року о 4.30 ночі) в маленькому селі Личани, де 16-літня місцева мешканка, зустрівши двох своїхдобре знайомих, але не дуже тверезих хлопців, легковажно погодилася на їх пропозицію підвезти їїна мотоциклі додому. Але замістьтого, щоб їхати до її хати, вони погнали до сусіднього селища Олика,де працював єдиний в окрузі цілодобовий магазин, в якому можнабуло серед ночі придбати алкоголь.По дорозі вони відібрали в своєїпасажирки 40 гривень, на які купили випивку, а на зворотномушляху затягли її в чийсь покинутийбудинок й по черзі згвалтували.

Наступного дня матір привеладівчину до Ківерцівського райвіддулу міліції й подала заяву про грабіжі згвалтування. Допитані хлопці незмовляючись повідомили на допиті,що ніякого злочину не було, оскільки заявниця вступила з ними в статевий зв’язок добровільно, так самояк і добровільно погодилися на те,аби вони купили зайву пляшку на їїгроші. З матеріалів справи не можна зрозуміти, чому саме працівникиміліції виявилися схильними повірити їм а не їй: чи на них подіялисамі лише слова, чи родичі зловмисників підкріпили їх більш вагомими аргументами. Зате відомо, щозапобіжним заходом хлопцям булообрано підписку про невиїзд.

Трохи відхиляючись від нашоїосновної теми зазначимо, що вгрудні того ж року дівчина, отримавши від вітчима одного з хлопців 10 тисяч гривень, раптом заявила, що насправді згвалтуванняне було й вона в цій частині оговорила зловмисників, бо у статевийзв’язок вступала з ними дійсно добровільно. А от 40 гривень, мовляв,у неї відібрали без її згоди, томузняти з підсудних обвинуваченняв пограбуванні не просила. Однакданий трюк виявився безуспішнимі 27 вересня 2012 р. Рожищенськийрайонний суд Волинської області,який розглядав цю справу, присудив обом по 4 роки позбавлення волі за статтею 186 ККУ (грабіж) і ще 7 років за ст. 152 ККУ(згвалтування). В підсумку шляхомпоглинення вийшло по сім роківкожному. Даний вирок був оскаржений спочатку в апеляційній, апотім у касаційній інстанції, алеухвалою Вищого спеціалізованогосуду України з розгляду цивільнихі кримінальних справ від 10 грудня2013 р. залишений без змін.

Але це ще не все: 4 жовтня2012 р. той самий Рожищенськийсуд направив до прокуратури окрему постанову, в якій вимагав відпрокурора вирішити питання пропритягнення до кримінальної відповідальності дівчини, яка далав суді неправдиві покази про те,буцімто вона вступала у статевийзв’язок із хлопцями добровільно.

Прокуратура почала кримінальне переслідування зловмисниці,яка швидко визнала свою вину йуклала офіційну угоду про визнання винуватості, в якій погодиласяна призначення їй узгодженогопокарання у вигляді двох роківумовного обмеження волі з іспитовим строком один рік. ВирокомКіверцівського районного суду від21 лютого 2013 р. дана угода булазатверджена.

Пошуки «варіантів»потрапили в поле зоруспецслужби

А тепер від «романтичних» пригод легковажної неповнолітньої дівчини повернімося до корупційнихманеврів дорослих чоловіків і жінок. Один із гвалтівників був ровесником потерпілої та походив із дужебідної сім’ї. Зате його спільник мавдоволі хазяйновитого вітчима, якиймав змогу труснути грошвою, а тому зібравши розширену сімейну раду, роздав своїм рідним і близькимдоручення розвідати можливостівитягти з халепи свого недолугогопасинка. За наслідками зондуванняйому було запропоновано кількаваріантів. Самий дорогий полягав у тому, щоб дати хабар у сумі5,5 тисяч доларів США судді Ківерцівського районного суду СвітланіПоліщук, якій було розподіленоцю кримінальну справу. Самийдешевий – дати 10 тисяч гривеньпотерпілій, аби вона зняла обвинувачення у згвалтуванні, бо в цьомувипадку з усього обсягу обвинувачення залишиться грабіж сорокагривень, а за таке багато не дадуть,а якщо дадуть, то умовно.

Вітчим обрав саме цей, найдешевший варіант, котрий, як мивже зазначали, виявився провальним. Але розвідувальні опитування,які проводили його рідні й близькі,дуже скоро стали відомі працівникам Управління Служби безпеки України у Волинській області.Вони, судячи з усього, вирішили,що доля послала їм непогану нагоду викрити в хабарництві суддю,а тому запропонували чоловіковінегласне співробітництво. Той погодився запропонувати хабар суддіПоліщук і взяти участь у її викритті, і є підстави припускати, що вінце зробив зовсім не безкорисливо,а за винагороду в сумі 10 тисячгривень, за які вони з дружиноюкупили собі нову кухню.

27 жовтня 2011 р. вітчим прийшов до цієї судді і сказав умовнуфразу про те, що він готовий долучити до матеріалів справи кількааркушів технічної документації йпросив уточнити, скільки саме їхпотрібно для того, аби його пасинку було призначене покарання, непов’язане з реальним позбавленням волі. Судячи з тексту вироку,це був такий собі пароль, якийназвала сама Світлана Поліщук уконфіденційній розмові з одниміз їхніх спільних знайомих, котрийпроводив зондування. Зрозумівши,про що йдеться, вона сказала, що втому випадку, якщо вона ухвалитьнадто м’який вирок, він неодміннобуде оскаржений прокуратурою іскасований апеляційним судом. Апотім написала на клаптику паперуцифру «3,5», після чого намалювала пальцем у повітрі знак «$» і цимсамим пальцем показала в сторонубудівлі прокуратури. А потім написала цифру «2» і показала пальцемугору. З цього належало зрозуміти,що за вирішення справи треба датитри з половиною тисяч доларів длярайонного прокурора і дві тисячідля суддів апеляційного суду. Затедиктофон, яким спорядили чоловіка співробітники СБУ, не записавна свій диск нічого кримінального зтого, що сказала вголос суддя Поліщук.

Апеляційний судвимагає розсекреченняоперативнихматеріалів

Прослухавши розмову, оперативники наказали своєму агентусходити до цієї судді ще раз, потім ще раз і врешті-решт «розкрутити» її на відверту розмову, зякої кожному стане зрозуміло щовона вимагає хабар. Але результатвиявився прямо протилежним:Світлана Володимирівна, напевне, подумавши, що береженогоБог береже, під час їхньої наступної зустрічі запросила до розмовипрокурора Ківерцівського районуВолодимира Мойсейця і сказалачоловікові, щоб усі наступні перемовини він вів лише з ним. Післячого поспішила випровадити обохзі свого кабінету. Але записана надиктофон розмова агента з прокурором принесла оперативникамсправжню насолоду: Мойсеєцьвідверто заявив чоловіку, що він укурсі його справи і за 5,5 тис. $ готовий зробити так, що його пасинок буде врятований від в’язниці.«Моє слово – закон!» — самовпевнено додав він.

Попри це співробітники СБУне облишили надії всучити міченігроші не кому-небудь, а саме суддіПоліщук. Вітчим двічі підходив донеї і казав, що готовий передати їйгроші хоч зараз, але вона відповідала йому, що вона в нього нічогобрати не буде – з усіма питаннями нехай звертається до прокурора. Зрозумівши, що немає ніякогосмислу підходити до неї з такимпитанням втретє, оперативникинаказали своєму агенту йти до прокурора Мойсейця. Той не став комизитися й 14 грудня 2011 р. взявобумовлену раніше суму грошей, вчому одразу ж і був викритий співробітниками СБУ.

Їм обом – судді та прокурорубуло пред’явлене обвинуваченняв одержанні хабара (ст. 368 ККУ).Світлані Поліщук було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, але від виконанняобов’язків судді відсторонили лишечерез півтора роки. Проте справупро згвалтування в неї забрали зразу й передали до сусіднього Рожищенського району: її подальша долявам уже знайома. А от з Володимиром Мойсейцем вчинили значносуворіше: із санкції суду його булозаарештовано, а невдовзі звільненоз органів прокуратури. В ході досудового слідства він так і не визнавсвою вину, стверджуючи, що ставжертвою провокації.

6 лютого 2013 року Мойсейцянесподівано звільнили з-під вартипід заставу, з чого можна судити,що в нього знайшлися дуже впливові захисники серед найближчогооточення тодішнього Генпрокурора Віктора Пшонки. Три роки вінпровів на волі, тож вирок Рівненського районного суду від 9 лютого2016 р. прозвучав для нього, напевне, як грім з ясного неба: 5 роківпозбавлення волі з поміщенням докримінально — виконавчої установи з конфіскацією 1/2 частинимайна, що є його власністю. А головне — запобіжний захід змінити іззастави на тримання під вартою вслідчому ізоляторі міста Рівне, взявши його під варту із залу суду негайно. Зате суддю Поліщук виправдали за відсутністю в її діях складузлочину. В цій частині рішеннясуду може подобатися чи не подобатися, але з об’єктивної точки зорупідстави для його ухвалення були:по-перше, диктофон не зафіксувавїї намірів одержати хабар, по-друге,грошей вона не брала, по-третє, обвинувачений Мойсеєць будь-яку їїпричетність до вчинення злочинукатегорично заперечував.

Однак прокурор, який підтримував обвинувачення (на цюроботу із сусідньої Хмельницькоїобласті був делегований прокурорШепетівської місцевої прокуратури Василь Сопронюк), оскарживданий вирок, вимагаючи засудитиобох обвинувачених – до шестироків позбавлення волі. Мойсеєцьта його захисники просили направити справу на новий судовийрозгляд і змінити засудженому запобіжний захід на більш м’який.

Апеляційний суд Рівненськоїобласті вирішив скасувати вирок,причому з формальної і досить сумнівної причини. Вона стосуваласядолучення до матеріалів кримінальної справи, тобто фактичногорозсекречення ухвал Апеляційногосуду Волинської області, якими давався дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів стосовноМойсейця. Зокрема, негласногопроникнення до його житла, прослуховування телефонних розмов ізняття інформації з каналів зв’язку.Слід зазначити, що в таких випадках Апеляційні суди зазвичай недають повний текст ухвал, а лишенадсилають довідки з наведеннямзмісту резолютивних частин ухвал.У зв’язку з цим, напевне, Рівненський суд цілком задовольнивсятакими довідками, вважаючи що їхцілком досить для того, аби визнати проведення оперативно-розшукових заходів правомірним.

Інакше вирішив Апеляційнийсуд, який у своїй ухвалі написав,що суд першої інстанції не забезпечив доступу до наявної у постановах Апеляційного суду Волинськоїобласті інформації, необхідної дляперевірки допустимості доказів,одержаних унаслідок оперативнорозшукових дій. І, мовляв, відсутність у кримінальній справі такихвідомостей призвела до обмеженняправа засудженого Мойсейця насправедливий судовий розгляд, щовключає в себе належну перевіркузаконності джерел отримання доказів, якими обгрунтовано вирок.

На цій підставі вирок булоскасовано й направлено на новийрозгляд у суд першої інстанції віншому складі суду. А самого Мойсейця звільнити з під арешту зновупід заставу.