Самопроголошені Донецька і Луганська народні республіки з 1 жовтня скасовують митні пости.

Самопроголошені Донецька і Луганська народні республіки з 1 жовтня скасовують митні пости. Це перший крок в рамках оголошеної ними інтеграції. На тлі тупика в урегулюванні конфлікту в Донбасі це може означати курс на зміцнення економіки двох регіонів, щоб вижити в умовах невизначеного статусу. Моделлю може послужити Придністров’я: за 30 років невизнаності там навчилися використовувати в своїх інтересах як Росії, так і Європи.

Тобто з 1 жовтня ЛНР і ДНР припинять митне оформлення товарів, що перетинають кордон між ними, і приступлять до скасування митних постів. Домовленості про це Донецьк і Луганськ досягли на початку вересня. Спочатку 6 вересня дві невизнані республіки прийняли програми соціально-економічного розвитку на 2022-2024 роки, пояснивши тоді, що планують підписати договори, «які забезпечать створення єдиного економічного простору для сталого розвитку економіки республік і поліпшення якості життя» населення.

Далі події розвивалися наступним чином. 15 вересня договір про створення єдиної митної території і розвитку економічної інтеграції був підписаний керівниками ЛНР і ДНР Леонідом Пасічником та Денисом Пушилін Денис Володимирович. Через тиждень його ратифікували парламенти республік. Сьогодні глави двох МЗС – Наталя Никонорова від ДНР і Владислав Дейнего від ЛНР – обміняються ратифікаційними грамотами. Після цього договір почне діяти, а митниця діяти, навпаки, перестане.

Голова луганської митниці Юрій Афанасьевский раніше пояснив: «Діятиме єдиний режим торгівлі товарами в відношенні з третіми країнами, здійснюватимуться єдине митне регулювання, вільне переміщення товарів між територіями держав-членів без застосування митного декларування і державного контролю. Товари ЛНР в ДНР і товари ДНР в ЛНР не є імпортними товарами на територіях республік ».

Судячи з того, що говорив з цього приводу Леонід Пасічник, скасування митниці – перший крок в процесі інтеграції двох невизнаних утворень.

Старт економічної інтеграції ДНР і ЛНР відбувається на тлі ускладнень в переговорах по врегулюванню конфлікту в Донбасі. Порозуміння  немає ні в контактній групі, де поряд з Києвом та ОБСЄ представлені Москва, Донецьк і Луганськ, ні в «нормандському форматі» (на цьому майданчику працюють представники Німеччини, Росії, України і Франції).

Учасники переговорів «нормандської четвірки» готують зустріч лідерів.
Не вирішується питання щодо повернення регіону до складу України відповідно до Мінської угодами, а також питання його входження до складу Росії.

Донецький соціолог Євген Копатько зазначає, що було б вигідно, якби в Донбасі соціальна і економічна ситуація покращилася і стабілізувалася. «Там є потенціал для розвитку і для того, щоб не жити на дотаціях. Там можна відновити економіку », – упевнений пан Копатько. Розпочаті зміни навряд чи могли отримати імпульс без схвалення Москви, яка різними способами підтримує республіки Донбасу. Безумовно в  російських держструктурах, що займаються українським напрямом ймовірно бажають наведення порядку в двох “республіках” .”Зняття кордонів (між ДНР і ЛНР.- піше російське видання “Комерсант”) – це перший крок в інтеграції ».

Російські переговорники завели ситуацію у переговорний ступор надовго.                                  «Якусь роль в інтеграції зіграв тупик в переговорах, – визнає старший науковий співробітник Донецького Інституту економічних досліджень Антон Гурьянов.- Зіграло роль і те, що від України сім років чекали сигналів, що будуть кроки у відповідність з економічною частиною Мінських угод. Хоча б щось пов’язане з пенсіями, із зняттям економічної і транспортної блокади. Але нічого не сталося. І стало ясно, що порятунок потопаючих – справа рук їх самих: відкладати проведення спільної економічної політики безглуздо і безперспективно. Потрібно серйозно займатися економічним блоком і налагоджувати інтеграцію і взаємодію без оглядки на реакцію України, яка зазвичай негативна ».

Директор російського Інституту миротворчих ініціатив і конфліктології Денис Денисов вважає, що основний стимул нововведень – керованість. «Сенс в тому, щоб прибрати зайву адміністративне навантаження. Функціонують тисячі чиновників. Їх прибираємо, і зникає левова частка апарату, який часто корупційний, не надто кваліфікований і ефективний. З точки зору менеджменту, оптимізація – вірне рішення », – міркує він.

Експерт сумнівається, що зміни додадуть якийсь імпульс економіці: «Мова не про розвиток, а про підтримку того рівня, який комусь здається прийнятним. Ми до сих пір стикаємося з проблемою, що (в ДНР і ЛНР.- “Комерсант”) немає відкритої статистики по економіці: головна військова таємниця – розмір бюджету і його формування ».

При цьому, зазначає Денис Денисов, поширена думка, що за економічною інтеграцією піде політичне об’єднання і поглинання більш потужним Донецькому Луганська: «Якщо це станеться, донецькі стануть визначальними. Але поки навряд чи інтеграція піде з політичного треку ».

За публікаціями у ЗМІ.