Як бізнесу притягнути до відповідальності правоохоронців

В Україні поки немає широкої практики залучення до відповідальності правоохоронців за невмотивовані обшуки і порушення в ході їх проведення, але законодавство дає такі можливості.

Кілька тижнів тому Служба безпеки України обшукала офіс і квартиру співвласника вінницької IT-компанії Letyshops. З інформповідомлень стало зрозуміло, що обшуки проводилися з порушеннями.

Днями виповнюється рівно рік з моменту появи ініціативи під загальною назвою «Маски-шоу Стоп». Це пакет законів, які повинні були зменшити тиск силових органів на бізнес, а також стали хорошим піар-підмогою для влади у взаєминах з підприємцями.

Завдяки цим законам передбачалося зменшити число невмотивованих обшуків, а також кількість порушень в ході їх проведення. Недбайливих слідчих, прокурорів та інших учасників подій з боку силових структур обіцяли карати «гривнею»: держава оплачує збиток потерпілому з бюджету, а потім по регресу стягує гроші з самоуправца.

Обшуки в Letyshops красномовно свідчать про те, що цілі авторів законів «Маски-шоу стоп» не були досягнуті.

За повідомленнями ЗМІ, слідчі СБУ проводили обшук без адвоката, а коли він прибув — просто не допустили його в приміщення.

Це грубе порушення. Слідчі і прокурори зобов’язані допускати адвоката до процесу на будь-якій стадії, починати обшук в його відсутність можна тільки після 3-х годин очікування.

Ще один варіант «дострокового» допуску правоохоронців на обшук — якщо на це добровільно погодився власник приміщення. Чого явно не було.

Оскарження зі скрипом

Як і власники Letyshops, будь-які інші підприємці мають можливість оскаржити дії правоохоронців, якщо вважають їх неправомірними. Якою б складною на перший погляд не здавалася «спецоперація» по відшкодуванню такої шкоди.

Перше завдання — довести сам факт незаконності дій правоохоронців. Друга — довести розмір завданих збитків та отримати компенсацію. Саме з першим етапом виникає найбільше запитань. Згідно із загальноприйнятою думкою, оскаржити незаконні дії слідчого або прокурора можна тільки в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом. Але тут є дві проблеми.

По-перше, за КПК скаржитися може тільки сторона в кримінальному процесі — потерпілий, підозрюваний або, наприклад, власник арештованого майна. А що робити компанії, в офіс якої прийшли з обшуком «помилково» і яка взагалі ні сном, ні духом про кримінальну справу?

По-друге, в виключному переліку випадків, коли дії/бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені до суду … немає «порушень під час обшуку, які завдали шкоди бізнесу» або «безпідставного вилучення комп’ютерів, яке паралізувало роботу підприємства».

Навіть якщо силовики «з необережності» виламали двері в офіс, перевернули догори дном виробничий цех або «випадково» видалили цінну інформацію з комп’ютерів, оскаржити це в порядку КПК не вийде.

Саме тому в судової практиці як доказ незаконності дій силовиків як правило приймається вступив в силу обвинувальний вирок суду (щодо допустив порушення силовика). В системі кругової поруки такого вироку домогтися практично неможливо.

Знаючи ці «особливості», силовики можуть безкарно порушувати закон при проведенні слідчих дій, а суди усуваються від винесення будь-яких рішень.

Виняток — кричущі випадки, коли зловживання правоохоронців занадто очевидні. Наприклад, в кейсі в Житомирській області, коли чиновники привласнили собі повноваження суду і самовільно вирішили хто правий, а хто винен в конфлікті двох аграрних підприємств за урожай. Рішення про збитки і перевищенні повноважень органами внутрішніх справ брав господарський суд.

Закон «Маски-шоу стоп-2», прийнятий цієї осені, встановив обов’язковість наступного стягнення відшкодованого збитку з конкретного силовика його роботодавцем в порядку регресу. Але ось процедура встановлення незаконності дій силовиків при здійсненні слідчих дій так і не з’явилася.

Що скаже адмінсуд?

Сьогодні і юридична спільнота, бізнес і звичайні громадяни перебувають в стадії формування практики щодо оскарження незаконних слідчих дій силових органів в судовому порядку, в тому числі — через адміністративні суди.

Разом з вимогою про визнання дій незаконними можна одночасно подавати позов і про відшкодування шкоди від дій держорганів.

Заявляючи адміністративний позов, важливо пам’ятати, що термін давності для такого звернення становить 6 місяців. Тому підприємцям потрібно якомога швидше після подій їх оскаржити.

Чим більше підприємців подаватимуть аргументовані позови про незаконні дії силовиків і відшкодування завданих ними збитків, тим більше шансів, що цей підхід приживеться і «пожвавить» поки що «паперові» норми законодавства «Маски-шоу стоп».

Тим більше, що до цього підштовхує практика Європейського суду з прав людини. У минулому році, наприклад, ЄСПЛ задовольнив позов у ​​справі «Анатолій Кузьменко проти України».

У 2007 році у цього громадянина силовики проводили обшук: шукали нібито вкрадений у якогось підприємця мобільний телефон. Апарат в результаті не знайшли, звинувачень не висунули.

Кузьменко вирішив подати в суд на компенсацію моральної шкоди. Національні суди відмовляли «за всіма правилами», пославши його судитися в порядку КПК.

ЄСПЛ визнав це порушенням права на доступ до правосуддя і присудив 1500 євро компенсації, визнавши тим самим правомірність розгляду таких позовів в адмінсудах.

Аналогічних рішень ЄСПЛ виносилося кілька. А оскільки вони є повноцінною частиною українського законодавства, на них можна посилатися при подачі позовів на відшкодування збитків, завданих силовиками бізнесу — від звичайної виламаних дверей до втраченого врожаю через відключення правоохоронцями електроенергії на елеваторі.

Юрій Радзієвський, керуючий партнер АБ «Радзієвський та партнери»

Джерело: ЕП