Росія: держава спонсор тероризму. Україна чинить опір.

Міноборони РФ відзвітували про успіх російських збройних сил, що ніби вийшли до адміністративних кордонів Луганської народної республіки. Українська сторона цієї інформації не підтверджує. У Києві продовжують вірити у швидкий докорінний перелом у ході військових дій, причому метою ставлять «повне звільнення всієї території України». Підстава для таких надій дає активна підтримка ззовні: Захід нарощує військову допомогу Україні. Зокрема, глави МЗС Німеччини та Нідерландів, що відвідали Київ, пообіцяли нові поставки озброєнь.

Повний контроль над Луганською областю має важливе символічне значення для Москви, оскільки це одне із завдань розпочатої 24 лютого російської «спеціальної військової операції». Водночас, українська сторона не підтвердила заяву Міноборони РФ. Зокрема, голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай в ефірі телемарафону повідомив, що українські війська «відійшли від Попасної на більш укріплені позиції, при цьому міцна оборона і проривів немає». У Генштабі України прямо слова російських військових не коментували, однак повідомили увечері, що «ворог атакує в районах населених пунктів Нижнє, Тошківка, Оріхове Луганської області; успіху немає». Всі три населені пункти знаходяться в межах адміністративних кордонів Луганської області, на схід від Попасної. У вечірньому звіті  Міноборони РФ Луганська народна республіка не згадувалась.

На тлі безперервних боїв у Києві продовжують вірити у перемогу. «У перші місяці війни перемога для нас виглядала як виведення російських військ на позиції, які вони займали до 24 лютого, та оплата завданих збитків. Зараз, якщо ми будемо досить сильні на фронті і виграємо битву за Донбас, що матиме вирішальне значення для наступної динаміки війни, перемогою для нас у цій війні буде звільнення решти наших територій»,— сказав глава МЗС Дмитро Кулеба в інтерв’ю британській газеті Financial Times. Водночас він визнав, що надто великі жертви можуть змусити Україну до переговорів, але в цьому випадку Київ хотів би «підійти до неминучого моменту із найсильнішими картами». За словами пана Кулеби, для перемоги союзники України мають позбавити Росію доходів від нафти та газу, а також зробити більш оперативними та стабільними постачання зброї. Він також наголосив, що для України було б важливо отримати статус кандидата у ЄС у червні. «Якщо ми не отримаємо статусу кандидата, це означає лише одне, що Європа намагається нас обдурити. І ми не збираємося це ковтати», – наголосив він.

Є ймовірність, що побажання Києва будуть почуті. У вівторок у Європейській комісії підтвердили, що отримали від України другу частину відповідей анкети-опитувальника, яку необхідно заповнити для розгляду статусу кандидата на членство у ЄС. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн після розмови з президентом України Володимиром Зеленським з відеозв’язку пообіцяла, що «Європа має намір ухвалити своє рішення у червні».

Про прискорену процедуру отримання Києвом статусу кандидата в ЄС говорив у понеділок і президент Франції Емманюель Макрон, проте він підкреслив, що «потрібні роки, а цілком імовірно, і десятиліття, щоб Україна справді могла б приєднатися до Євросоюзу».

У плані постачання зброї до Києва надходять обнадійливі та однозначні заяви. «Ми підтримуємо Україну морально, у фінансовому та військовому відношенні – зброєю. Не може бути, щоб кордони в Європі пересували за допомогою насильства»,— сказав у понеділок канцлер Німеччини Олаф Шольц на спільній прес-конференції з президентом Макроном у Берліні. За день до цього питання постачання зброї обговорила в Києві речник німецького Бундестагу Бербель Бас, а у вівторок голова МЗС ФРН Анналена Бербок, яка прибула в українську столицю. Це перший візит представника німецького уряду до України. Нагадаємо, що ще в середині квітня до Києва хотів приїхати президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр, але українська влада скасувала візит, пославшись на його тісні зв’язки з РФ. Після цього канцлер Шольц дав зрозуміти, що не має наміру їхати до Києва через історію з президентом. 5 травня відбулася бесіда президентів Штайнмайєра та Зеленського, після якої обидві сторони повідомили, що всі проблеми усунуті.

Разом із пані Бербок до Києва приїхав і голова МЗС Нідерландів Вопке Хукстра. До офіційних переговорів вони вже традиційно для візитів іноземних делегацій відвідали Ірпінь та Бучу, де загинули десятки мирних громадян. Київ звинуватив Москву у «військових злочинах», а Росія заявила про «провокації та фейки». «Наш обов’язок перед жертвами — не тільки шанувати їхню пам’ять»,— сказала Анналена Бербок. За її словами, Німеччина надасть кошти для роботи українських прокурорів, які розслідуватимуть злочини, зокрема факти сексуального насильства, скоєного під час бойових дій, про що також свідчать міжнародні організації. Повідомила пані Бербок і про майбутні постачання Україні «сучасних танків та гаубиць». «Німеччина та Нідерланди зможуть спільно поставити ці гаубиці, бо одна країна не може поставити все, оскільки у нас їх недостатньо. Але Німеччина надасть сім (гаубиць. – “Ъ”), і ми зараз почнемо навчання, яке необхідне для цього», – сказала міністр. Вона також пообіцяла, що Німеччина зведе свою залежність від енергоносіїв із Росії «до нуля, і так буде завжди». «Мій посил зрозумілий: Україна може розраховувати на нашу підтримку — не лише військову, не лише сьогодні. Ми також будемо там, коли ця війна закінчиться, коли Володимир Путін не досягне своєї мети, коли Україна будуватиме своє майбутнє в умовах свободи»,— написала Анналена Бербок у Twitter за підсумками переговорів із Володимиром Зеленським.

США та їхні союзники до 9 травня посилили підтримку Києва
Візити глав МЗС Німеччини та Нідерландів, а також спікера Бундестагу в Україну — не єдині за останні дні. Нагадаємо, що 8 травня Ужгород відвідала дружина президента США Джил Байден, а Київ – прем’єр-міністри Канади та Хорватії Джастін Трюдо та Андрій Пленкович. 9 травня голова Європейської ради Шарль Мішель несподівано прибув до Одеси, де обговорив із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем можливості експорту українського зерна до ЄС та інші заходи щодо підтримки Києва. Частину зустрічі довелося провести у бомбосховищі через обстріл міста. Українська влада повідомила про загибель однієї людини та руйнування торговельного центру. У Москві ці атаки не коментували, але особливо зупинилися на ситуації навколо острова Зміїний, контроль над яким намагається повернути Київ, щоб розблокувати морський шлях із Одеси для відправки зерна та отримання зброї.

Про важливість повернення на світовий ринок українського зерна згадав у вівторок президент США Джо Байден. «Україна має в своєму розпорядженні 20 млн тонн зерна у своїх сховищах. Ми вивчаємо способи, як повернути це зерно на світовий ринок і тим самим домогтися зниження цін»,— сказав він.

Напередодні президент Байден висловив думку, що президент Росії Володимир Путін «наразі не має виходу» з конфлікту в Україні. На зустрічі із представниками Демократичної партії він сказав, що намагається «зрозуміти, що з цим робити».

Зі свого боку, директор Національної розвідки США Авріл Хейнс заявила у вівторок на слуханнях у Конгресі, що США не бачать у короткостроковій перспективі «життєздатного продовження переговорного процесу» між Москвою та Києвом. За її словами, російська влада готується до затяжного конфлікту в Україні та розраховує на досягнення цілей за межами Донбасу.

Розвідка США вважає, що безпосередні цілі військової кампанії РФ залишаються встановлення контролю над Донбасом «з буферною зоною», оточення найбільш боєздатних частин українських військ на захід від нього, утримання Херсона, наземного коридору між Кримом та Донбасом, джерелами водопостачання Криму. Ми також бачимо ознаки того, що російські військові хочуть розширити наземний коридор до Придністров’я. Хоча російські сили можуть досягти більшої частини цих короткострокових цілей у найближчі місяці, ми вважаємо, що вони не зможуть пробити наземний коридор, який протягнеться у Придністров’ї і включатиме Одесу, без проведення тієї чи іншої форми мобілізації»,— сказала вона.                 Пані Хейнс також наголосила, що США не хочуть довести справу до третьої світової війни, але назвала можливі точки ескалації: спроби РФ “завадити західним військовим постачанням на Україну, реагування на економічні санкції або загрозу режиму зсередини”.                               Водночас у Вашингтоні дають зрозуміти, що США не мають наміру відмовлятися ні від політики санкцій щодо РФ, ні від розширення військової допомоги Києву.