Дайджест тижневих подій від FORBES.

11-й тиждень війни можна сміливо записувати в актив ЗСУ: розгром російських угруповань на берегах Сіверського Донця, знищення катера та техніки на Зміїному, незламний гарнізон Азовсталі. Російський режим не зміг здобути й показати народу жодної перемоги до головного свята РФ – 9 травня. Натомість президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України. Вірю, так буде і надалі.

Українська економіка також має позитивну динаміку: бізнес швидко пристосовується до воєнних умов.

Про що журналісти Forbes писали цього тижня:

1. Співзасновник monobank Олег Гороховський дав перше інтерв’ю з початку війни. Його варто почитати, навіть якщо ви зовсім не цікавитесь фінансами: у monobank майже 6 млн клієнтів, і їхня «фінансова поведінка» дає більше інформації, ніж Держкомстат. Скільки людей платить кредити, яка частка виїхала, що з шахрайствами.

І, звичайно, ми розпитали, як справи у monobank після двох місяців війни. Здається, непогано – значний приріст клієнтських коштів, помітна дисципліна платежів і стабільна робота IT-систем.

Як справи у monobank після двох місяців війни. Перше «воєнне» інтерв’ю зі співзасновником банку Олегом Гороховським

2. У Росії є дуже масштабна, але майже невидима присутність в Україні. Йдеться про програмне забезпечення (ПЗ) для бізнесу «1С», яке встановлене щонайменше у 50 000 компаній. Це ризик для бізнесу й економіки країни: компанія «1С» може опинитись у санкційних списках, російська влада може вирішити, що це ПЗ – ефективна зброя тощо.

Зазначені ризики виникли не сьогодні – ще у 2017 році РНБО намагалась обмежити використання ПЗ «1С». Не надто вдало. Бізнес не поспішає переходити на системи-аналоги. Причини – дорого, довго, складно. Та перечекати вже не вийде, адже «1С» іще багато часу буде токсичним (за країною походження), тож українським компаніям треба злазити з голки російського ПЗ.

Вбити дракона з кількома головами. 70% українських компаній підсіли на російську «1С». Як бізнес злазить із голки токсичного софту (це не так просто)

3. Минулий тиждень країна простояла у чергах за паливом. Бензину і дизеля або немає, або ціни – близько 70 грн за літр. Водночас влада каже, що палива завозиться багато і ажіотаж штучний. Ми дізнались у Державної митної служби, скільки бензину і дизеля завезли за останні місяці. Цифри дивують: у квітні поставки бензину зросли втричі проти березня. Навіть з урахуванням зруйнованого Кременчуцького НПЗ повинно вистачати. Але на заправках бензину немає. У чому справа? Часткова відповідь – паніка. Київський таксист гордо розповів, що він із друзями закупив партіями по 20 л аж 400 л палива. Думаю, що так багато бензину в гаражах українців ніколи не було.

Forbes дізнався, скільки бензину завезли в Україну. Має вистачати. Звідки тоді дефіцит?

4. Інтерв’ю-скандал. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев – головний ідеолог податкових реформ в українському парламенті. Можна сказати, що він дуже послідовна людина. Війна ні на йоту не посунула його податкові переконання – фіскалізація всього, значні податки, жорсткий контроль за їхньою сплатою (Гетманцев запропонував повернути перевірки) та ін. Але така риторика під час війни обурила багатьох відомих підприємців. Під постом у Fasebook засновника Ajax Олександра Конотопського зібрався майже податковий Майдан. Підприємці дуже розлючені. Я починаю хвилюватись щодо політичної кар’єри Гетманцева.

«Я би вже відновив перевірки для бізнесу, який не постраждав від війни». Які пільги підприємцям залишить держава? Інтервʼю з Данилом Гетманцевим

5. Війна мотивувала українців менше пити. Продажі алкоголю впали на 63%. І річ не лише у тім, що продаж спиртного обмежений часом. Українці воліють бути тверезими і готовими, каже ресторатор Андрій Худо. Економічні складнощі змістили попит на більш дешеві напої, а продажі віскі, джину, рому обвалились у чотири-п’ять разів. Ось такий воєнний ЗОЖ.

Продажі алкоголю впали на 63%. Люди відмовляються від ігристого та рому, переходять на горілку. Чому українці стали менше пити

6. Наостанок – про сумне та історичне. Пішов із життя перший президент України Леонід Кравчук. Хитрий політик, який вмів ходити поміж крапель, – приблизно так він сприймається в українському суспільстві. Я не згоден. У найважливіший історичний для України момент – набуття незалежності – Кравчук виявив рішучість і, так би мовити, впертість. Саме Кравчук – основний могильник Радянського Союзу. Почитайте фрагмент із книги історика Сергія Плохія, де він розповідає про історичну зустріч Кравчука, Єльцина та Шушкевича у Біловезькій Пущі. Дякую, Леоніде Макаровичу.

Леонід Кравчук помер. Він залишиться в історії як людина, завдяки якій розпався СРСР. Уривок з книги історика Сергія Плохія про зустріч у Біловезькій пущі