Держави виникли тоді, коли наші далекі предки перестали кочувати і осіли одному місці й в них знадобилось передати певні функції з управління окремому відділеному від самих мешканців апарату управління.
Вісім найдивніших і незвичайних урядів в історії людства.
Тоді виникла необхідність зберігання вирощеного врожаю та худоби, а це, своєю чергою, призвело до накопичення багатств. Останні стали причиною боротьби за володіння ресурсами, особливо чужими, тими, що дістаються без вкладення великих сил.
Згодом із примітивного родоплемінного ладу з’явилися теократії, тиранії, демократії та інші способи побудови держави. Більшість була цілком адекватні види ладу, але були й такі, що викликають подив або навіть сміх своїми особливостями.
Північною Кореєю керує мертва людина
Більшість вважає, що главою Північної Кореї є Кім Чен Ін, і де-факто це справді так. Проте де-юре він лише тимчасово виконуючим обов’язки.
Справа в тому, що, згідно з конституцією цієї країни, вічним правителем Північної Кореї є її перший лідер Кім Ір Сен. Кім Чен Ін просто «тимчасово» заміщає цю посаду, формально не будучи керівником держави.
Цікаво й те, що, за комуністичними вченням, північні корейці піднесли свого першого лідера буквально до статусу бога. Враховуючи, що комунізм має на увазі матеріалізм, а той заперечує будь-які надприродні сили, ця суміш виглядає дуже екзотичною.
Небесна держава великого благоденства була заснована нібито братом Ісуса Христа
Китай 19 століття був слабкою країною, якою за фактом керував не імператор, а група воєначальників, які розділили країну безліч частин. На тлі такого розладу жив Хун Сюцюань — простий шкільний учитель із бідних верств населення.
Так би він і був простим учителем, поки одного разу в місті Гуанчжоу до нього не потрапили до рук трактати християнських місіонерів. Почитавши трактати і послухавши проповіді, він вирішив, що його видіння, що відбулися під час хвороби, де він бачив Бога та Ісуса Христа, які дають йому завдання боротьби з демонами на Землі, потрібно сприймати серйозно.
З того часу він почав проповідувати спочатку у рідному селі, а потім і в регіоні, швидко збираючи навколо себе тисячі послідовників. Проповідуючи рівність і братерство, а також обіцяючи своїй армії землю, він набрав близько півмільйона солдатів і пішов проти Китаю.
Невдовзі Хун Сюцюань взяв кілька міст, у тому числі колишню столицю Нанкін. Захоплені території були утворені в Небесну державу великого благоденства, правителем якої був Хун Сюцюань, який вірив, ніби він – син бога та брат Ісуса Христа.
Пізніше, коли перемоги закінчилися і почалася боротьба за владу в державі, Хун Сюцюань, ставши параноїком, наклав на себе руки.
Боснією та Герцеговиною керують за етнічною ознакою
Боснія та Герцеговина — молода держава, що виникла 1992 року. Однак його нинішня система державного управління виникла на 3 роки пізніше, у 1995, коли було укладено Дейтонськи угоди. Ці угоди зробили країну парламентською республікою, де формально передбачається три президенти від трьох основних етносів: боснійців, сербів та хорватів.
Те саме поділ по етносах є і в одному з органів влади — Палаті Народів, до якої входить по п’ять членів від кожної народності.
Баварська радянська республіка керувалася ідеалістами з-поміж інтелігенції
Німеччина після закінчення Першої світової війни розривалася на безліч шматків від постійних революцій, військових переворотів та інших потрясінь. В одній з її частин 6 квітня 1919 під натхненням від успіху Жовтневої революції в Росії виникла Баварська радянська республіка.
На чолі республіки став Ернст Толлер – 25-річний ідеаліст і майбутній драматург. Його підтримали багато письменників, художників та інших представників інтелігенції. Вони думали, що попередні уряди Німеччини провалилися просто тому, що мали корисливі цілі, а у них все вийде.
Керуючись принципом ідеалізму, Толлер сформував уряд хоч і з енергійних, але некомпетентних людей, які нічого не розуміли в державному устрої. У результаті його уряд проіснував лише 6 днів і 12 квітня було повалено внаслідок військового перевороту.
Андоррою правлять два князі
Карликова держава Андорра розташована на кордоні між Іспанією та Францією. Колись обидві країни ворогували за це князівство, проте 1278 року держави дійшли спільного рішення і встановили загальне управління над Андоррою. За актом-пареажем від 8 вересня 1278 управління князівством розділялося між французьким графом де Фуа Роже Бернаром III і іспанським єпископом Урхельським Пере д’Урчем.
Йшли століття, а ситуація залишалася стабільною. Французька монархія впала, і її змінила республіка. Сьогодні Андоррою де-юре управляють єпископ Урхельський Жоан Енрік Вівес-і-Сілісіа та президент Франції Емманюель Макрон. Де-факто влада належить прем’єр-міністрові Хав’єру Еспоту Самора.
Бельгія мала державу без уряду
Бельгія — дуже неоднорідна держава, що складається з багатьох етносів. Це досить серйозно заважає політичній атмосфері, і за уявною стабільністю ховається криза, що наростає.
У 2007 році після федеральних виборів партії лібералів та християнських соціалістів безуспішно намагалися сформувати уряд. Через неможливість створити коаліцію жодна із сторін не могла взяти владу до рук, і фактично три місяці країна жила без уряду.
Однак ця криза була лише початком. Вибори 2010 року пройшли ще гірше. Різні партії, які з різних етносів, тривалий час було неможливо дійти консенсусу і звинувачували одне одного у всьому, у чому тільки можна. Через цей конфлікт Бельгія жила без уряду 589 днів. Ні, формальний уряд був і країною нібито керував колишній прем’єр-міністр. Однак цей уряд не приймав жодних рішень і просто значився на зарплаті.
Уряд Тибету не керує Тибетом
У 1951 році Китай підпорядкував собі і так залежну державу Тибет, включивши її до своїх володінь. На той момент правитель країни Далай-лама XIV разом зі своїми послідовниками виїхав до Індії, де заснував Тибетський уряд у вигнанні.
Незважаючи на те, що з тих часів минуло понад 70 років, уряд Тибету у вигнанні існує і сьогодні. Більше того, воно має всі органи влади для управління Тибетом і навіть регулярно обирає голів Центральної адміністрації Тибету, яким на даний момент є Пенпа Церінг.
Щодо Речі Посполітої. У Речі Посполитій королем міг стати будь-хто, але на правах президента
Прочитавши заголовок, здається, що ми щось наплутали, але це не так. У Речі Посполитій, державі, що виникла з унії між Польщею та Литвою, був унікальний державний устрій, де королем ставали не по праву наслідування, а на виборах.
Вибори проводилися шляхтичами — місцевими дворянами, і на трон держави могли претендувати представники іноземних династій, внаслідок чого країною правили не лише поляки та литовці, а й французи, угорці, шведи, німці чи росіяни.
Монархія за ідеєю має на увазі передачу влади від імператора до спадкоємця, але на законодавчому рівні це було заборонено. У результаті король, формально будучи монархом, фактично був диктатором чи президентом.
За публікаціями у ЗМІ.
Коментарі
Loading…