Нобелівська премія миру дісталася правозахисникам з Росії, України та Білорусії

Російський «Меморіал», який раніше визнаний НКО-іноагентом і ліквідований за рішенням суду, у п’ятницю став лауреатом Нобелівської премії миру. Премію також отримали українські правозахисники із «Центру громадянських свобод» та білоруський адвокат Алесь Біляцький. У Нобелівському комітеті пояснили, що лауреати «доклали визначних зусиль для документування військових злочинів, порушень прав людини та зловживання владою». Тим часом політики у всіх трьох країнах таке рішення розкритикували.

Нинішнього року (як, втім, і завжди) браку прогнозів щодо того, хто ж стане лауреатом Нобелівської премії миру, не було. Букмекери серед фаворитів називали, наприклад, президента України Володимира Зеленського, волонтерів, які допомагають мирним жителям республіки, і газету The Kyiv Independent. Також звучали імена білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської, російського політика Олексія Навального, екологічної активістки Грети Тунберг і навіть Саймона Кава — глави МЗС острівної держави Тувалу, яка «тоне» через підвищення рівня Світового океану.

У результаті Нобелівський комітет в Осло таки залишив екологічну тематику на потім, звернувши увагу на правозахист та пострадянський простір. Лауреатів виявилося одразу три: російська організація «Меморіал» (визнана раніше НКО-іноагентом та ліквідована за рішенням суду), білоруський адвокат Алесь Біляцький та українські правозахисники із «Центру громадянських свобод». «Вони протягом багатьох років відстоювали право критикувати владу та захищати фундаментальні права громадян. Вони доклали визначних зусиль для документування військових злочинів, порушень прав людини та зловживання владою. Водночас вони демонструють значення громадянського суспільства для миру та демократії»,— йдеться у мотивувальній частині рішення Нобелівського комітету.

Що стосується «Меморіалу», то він, як нагадали в Нобелівському комітеті, «заснований на ідеї, що боротьба з минулими злочинами має важливе значення для запобігання новим». Організація була створена у 1987 році тими, хто хотів увічнити пам’ять жертв політичних репресій радянської доби. Першим головою ради “Меморіалу” став академік, лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров.

При цьому у грудні 2021 року російських юридичних осіб «Міжнародного Меморіалу» та правозахисного центру «Меморіал» було ліквідовано за систематичні порушення закону про іноагентів. Крім того, в ході дебатів представники Генпрокуратури зазначали, що організація, «спекулюючи на темі політичних репресій XX століття, створювала брехливий образ СРСР як терористичної держави, обіляла та реабілітувала нацистських злочинців, на руках яких кров радянських громадян».

Зазначимо, у п’ятницю суд розглядав позов Генпрокуратури РФ із вимогою визнати звернути майно представників «Меморіалу» у дохід держави. У коридорах суду активісти організації та дізналися про рішення Нобелівського комітету.

Як ліквідували найстарішу правозахисну організацію у Росії
Співзасновник «Меморіалу» Ян Рачинський зізнався, що не очікував такого рішення Нобелівського комітету, адже організацію вже неодноразово в різні роки висували в претенденти на премію. «Я дуже гордий і радий за своїх колег, які працюють в архівах, у зонах конфліктів, у спостережних комісіях, у різних куточках колишнього СРСР»,— заявив він. І дав зрозуміти: друга «російська» Нобелівська премія миру за два роки (торік її, нагадаємо, отримав головний редактор закритої тепер «Нової газети» Дмитро Муратов) відбиває надії світової спільноти на громадянське суспільство в РФ.

“Ъ” попросив прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова прокоментувати рішення Нобелівського комітету, але той у п’ятницю на запит не відповів. Тим часом, депутати Держдуми, сенатори та члени Ради при президенті РФ з прав людини давали журналістам коментарі, суть яких зводилася до одного: йдеться про суто політичне рішення та «демонстрацію подвійних стандартів». Також на новини відреагували в Мінську. «В останні роки низка принципових рішень – а ми говоримо про премію миру – Нобелівського комітету настільки політизовані, що, даруйте, Альфред Нобель замучився перевертатися до труни. Але це їхня кухня та їхня совість, ми не хочемо в це влазити і щось коментувати. Ми просто на певному етапі втратили до цього будь-який інтерес», – заявив прес-секретар МЗС Білорусії Анатолій Глаз. Нагадаємо, що цьогорічний лауреат Алесь Біляцький — засновник правозахисного центру «Весна» та ветеран правозахисного руху Білорусії — з липня 2021 року перебуває під вартою, будучи обвинуваченим за двома статтями: «Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок, або активну участь них» та «Ухилення від сплати податків».

Критика пролунала і із Києва. «У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова “світ”, якщо премію разом одержують представники двох країн, що напали на третю. Ні російські, ні білоруські організації так і не спромоглися організувати опір цій війні»,— заявив радник голови офісу президента України Михайло Подоляк. І додав: «Нобель цього року просто супер».