Суддя як антимонополіст: у США заблокували створення видавничого монстра, вартістю $2,2 млрд

Суддя як антимонополіст: у США заблокували створення видавничого монстра, вартістю $2,2 млрд

Олена Стойко

Злиття двох видавничих домів Penguin Random House (PRH) та Simon & Schuster було заблоковане федеральним суддею Ф. Ю Пен 31 жовтня 2022 року (справа US v. Bertelsmann SE, 21-cv-02886, US District Court, District of Columbia). На її думку, такий крок може завдати «суттєвої» шкоди конкуренції «на ринку видавничих прав в США». Більша частина судової постанови не оприлюднюється, оскільки містить конфіденційну інформацію.

Протягом останніх десятиліть на американському книжковому ринку триває консолідація активів практично без втручання з боку уряду США: навіть коли у 2013 році відбулося злиття  Random House та Penguin, у результаті чого виник найбільший в історії видавничий дім. Сьогодні «велика п’ятірка» видавців (Penguin Random House, Simon & Schuster, Harpercollins Publishers LLC, Hachette Book Group Inc. та Macmillan Publishers Inc) контролюють 90% ринку країни. У випадку купівлі PRH компанії Simon & Schuster, німецьке видавництво Bertelsmann (власник PRH) контролювало б 49% американського ринку бестселерів та офіційно стало б найбільшим книговидавцем у світі. Така висока ринкова доля робить угоду незаконною, згідно з антимонопольним законодавством США, тільки якщо захист не наведе доказів того, що на ринку можуть з’явитися нові потенційно впливові компанії, або доведе, що економія від угоди перевищуватиме потенційні збитки. Проте за останні три десятиліття років на ринку не з’явився жоден видавець, який піднявся до рівня «великої п’ятірки», включаючи Amazon.com Inc., який окрім продажу книг, взявся і за їх видання.

Федеральна суддя, яке проводила слухання без журі, відкинула ключовий аргумент захисту, що злиття сприятиме економії коштів як неперевірений і застарілий: видавець стверджував, що за результатами угоди автори отримують понад $100 млн у вигляді компенсації до 2025 року. На її думку боротьба між PRH та Simon & Schuster за найбільш популярних авторів сприяла росту гонорарів протягом останніх років, але у випадку злиття це призведе до зниження доходів авторів.

Міністерство юстиції, яке звернулося до суду, наполягало, що нова компанія буде домінувати на ринку комерційної літератури, а авансові платежі авторам, які отримують від $250 тис., зменшиться, а перелік видань скоротиться. Представник Мін’юсту також наполягав, що злиття ослабить конкуренцією, а «найкращим захистом для авторів є сильна конкуренція». У відповідь адвокат видавців стверджував, що уряд неправильно розуміє ринок і не враховує значення невеликих видавництв, таких як as WW Norton & Co Inc. та The Walt Disney Co. і насправді «уряд створив штучний ринок зі штучною концентрацією та штучною шкодою». До того ж майже 60% книг продаються видавництвам шляхом двосторонніх перемовин з агентами письменника, а не на аукціонах, як вважає Мін’юст. Якщо ж аукціони і оголошуються, то ці агенти визначають, які саме видавництва будуть допущені до участі в ньому.

Проти такого злиття виступав і відомий письменник С. Кінг, права на видання книг якого належить одному з найстаріших та найуспішніших видавництв США і учаснику судового процесу – Simon & Schuster. У серпні він виступив на судових слуханнях як представник уряду і порівняв ситуацію з суперечкою між чоловіком і дружиною щодо володіння нерухомістю, яка жодним чином не стосується конкуренції. Після оголошення вироку він заявив, що «пропоноване злиття ніколи не орієнтувалося на читачів і письменників; воно про збереження (і зростання) ринкової частки PRH. Іншими словами: $$$».

Представник PRH засудив це рішення і заявив, що подасть на апеляцію. До того ж зосередженість Мін’юсту на доходах найзаможніших авторів світу, а не споживачів чи конкуренції у видавничому секторі, «суперечить його місії щодо забезпечення чесної конкуренції».

Незалежно від результатів розгляду апеляції Simon & Schuster знайде нового власника, оскільки був виставлений на продаж ще у кінці 2020 року корпорацією Paramount Global. Серед претендентів на покупку News Corp Р. Мердока, який уже володіє HarperCollins Publishers. У випадку невдачі PRH та  Bertelsmann мають заплатити Paramount Global $200 млн, як це передбачено умовами продажу.

Важливо враховувати і політичний контекст. Це перша важлива перемога адміністрації Дж. Байдена напередодні проміжних виборів у Конгрес, запланованих на 8 листопада. З приходом нового президента Антимонопольний департамент Міністерства юстиції США активізував свою діяльність, порушивши безпрецедентні 10 справ за підозрою у зловживанні монопольним становищем. У попередніх трьох справах Мін’юст програв, хоча по деяких справах подані апеляції. Аргументація Мін’юсту в суді відповідала загальному курсу адміністрації Дж. Байдена на збільшення конкуренції на ринках праці. На слуханнях представники уряду виходили з того, що авторам зашкодить мала кількість видавничих компаній, що змагаються за їх твори. Так за підрахунками урядових юристів, аванси авторів зменшаться на 4-11%, а загалом автори втрачатимуть в середньому $100 тис. щорічно. А на думку помічника Генпрокурора США Дж. Кантера, таке злиття не тільки б знизило конкуренцію, зменшило винагороду авторів, а й «скоротило б широту, глибину і різноманіття наших історій та ідей, і зрештою збіднило б нашу демократію». При цьому у травні 2021 року ця угода була схвалена британським антимонопольним органом.

28 вересня суддя, яка заблокувала угоду, отримала підвищення: її призначено в Апеляційний суд США по округу Колумбія (номіновано у травні 2022 року), оскільки її попередник на цій посаді став суддею Верховного суду США.

Олена Стойко

Злиття двох видавничих домів Penguin Random House (PRH) та Simon & Schuster було заблоковане федеральним суддею Ф. Ю Пен 31 жовтня 2022 року (справа US v. Bertelsmann SE, 21-cv-02886, US District Court, District of Columbia). На її думку, такий крок може завдати «суттєвої» шкоди конкуренції «на ринку видавничих прав в США». Більша частина судової постанови не оприлюднюється, оскільки містить конфіденційну інформацію.

Протягом останніх десятиліть на американському книжковому ринку триває консолідація активів практично без втручання з боку уряду США: навіть коли у 2013 році відбулося злиття  Random House та Penguin, у результаті чого виник найбільший в історії видавничий дім. Сьогодні «велика п’ятірка» видавців (Penguin Random House, Simon & Schuster, Harpercollins Publishers LLC, Hachette Book Group Inc. та Macmillan Publishers Inc) контролюють 90% ринку країни. У випадку купівлі PRH компанії Simon & Schuster, німецьке видавництво Bertelsmann (власник PRH) контролювало б 49% американського ринку бестселерів та офіційно стало б найбільшим книговидавцем у світі. Така висока ринкова доля робить угоду незаконною, згідно з антимонопольним законодавством США, тільки якщо захист не наведе доказів того, що на ринку можуть з’явитися нові потенційно впливові компанії, або доведе, що економія від угоди перевищуватиме потенційні збитки. Проте за останні три десятиліття років на ринку не з’явився жоден видавець, який піднявся до рівня «великої п’ятірки», включаючи Amazon.com Inc., який окрім продажу книг, взявся і за їх видання.

Федеральна суддя, яке проводила слухання без журі, відкинула ключовий аргумент захисту, що злиття сприятиме економії коштів як неперевірений і застарілий: видавець стверджував, що за результатами угоди автори отримують понад $100 млн у вигляді компенсації до 2025 року. На її думку боротьба між PRH та Simon & Schuster за найбільш популярних авторів сприяла росту гонорарів протягом останніх років, але у випадку злиття це призведе до зниження доходів авторів.

Міністерство юстиції, яке звернулося до суду, наполягало, що нова компанія буде домінувати на ринку комерційної літератури, а авансові платежі авторам, які отримують від $250 тис., зменшиться, а перелік видань скоротиться. Представник Мін’юсту також наполягав, що злиття ослабить конкуренцією, а «найкращим захистом для авторів є сильна конкуренція». У відповідь адвокат видавців стверджував, що уряд неправильно розуміє ринок і не враховує значення невеликих видавництв, таких як as WW Norton & Co Inc. та The Walt Disney Co. і насправді «уряд створив штучний ринок зі штучною концентрацією та штучною шкодою». До того ж майже 60% книг продаються видавництвам шляхом двосторонніх перемовин з агентами письменника, а не на аукціонах, як вважає Мін’юст. Якщо ж аукціони і оголошуються, то ці агенти визначають, які саме видавництва будуть допущені до участі в ньому.

Проти такого злиття виступав і відомий письменник С. Кінг, права на видання книг якого належить одному з найстаріших та найуспішніших видавництв США і учаснику судового процесу – Simon & Schuster. У серпні він виступив на судових слуханнях як представник уряду і порівняв ситуацію з суперечкою між чоловіком і дружиною щодо володіння нерухомістю, яка жодним чином не стосується конкуренції. Після оголошення вироку він заявив, що «пропоноване злиття ніколи не орієнтувалося на читачів і письменників; воно про збереження (і зростання) ринкової частки PRH. Іншими словами: $$$».

Представник PRH засудив це рішення і заявив, що подасть на апеляцію. До того ж зосередженість Мін’юсту на доходах найзаможніших авторів світу, а не споживачів чи конкуренції у видавничому секторі, «суперечить його місії щодо забезпечення чесної конкуренції».

Незалежно від результатів розгляду апеляції Simon & Schuster знайде нового власника, оскільки був виставлений на продаж ще у кінці 2020 року корпорацією Paramount Global. Серед претендентів на покупку News Corp Р. Мердока, який уже володіє HarperCollins Publishers. У випадку невдачі PRH та  Bertelsmann мають заплатити Paramount Global $200 млн, як це передбачено умовами продажу.

Важливо враховувати і політичний контекст. Це перша важлива перемога адміністрації Дж. Байдена напередодні проміжних виборів у Конгрес, запланованих на 8 листопада. З приходом нового президента Антимонопольний департамент Міністерства юстиції США активізував свою діяльність, порушивши безпрецедентні 10 справ за підозрою у зловживанні монопольним становищем. У попередніх трьох справах Мін’юст програв, хоча по деяких справах подані апеляції. Аргументація Мін’юсту в суді відповідала загальному курсу адміністрації Дж. Байдена на збільшення конкуренції на ринках праці. На слуханнях представники уряду виходили з того, що авторам зашкодить мала кількість видавничих компаній, що змагаються за їх твори. Так за підрахунками урядових юристів, аванси авторів зменшаться на 4-11%, а загалом автори втрачатимуть в середньому $100 тис. щорічно. А на думку помічника Генпрокурора США Дж. Кантера, таке злиття не тільки б знизило конкуренцію, зменшило винагороду авторів, а й «скоротило б широту, глибину і різноманіття наших історій та ідей, і зрештою збіднило б нашу демократію». При цьому у травні 2021 року ця угода була схвалена британським антимонопольним органом.

28 вересня суддя, яка заблокувала угоду, отримала підвищення: її призначено в Апеляційний суд США по округу Колумбія (номіновано у травні 2022 року), оскільки її попередник на цій посаді став суддею Верховного суду США.