Події останніх п’яти років в адвокатському середовищі наштовхнули мене на «крамольну» думку, що серед причин глибокої системної кризи адвокатури в Україні є не лише намагання влади створити адвокатську вертикаль, інтегровану в підконтрольну свавільно-прокурорсько-суддівську систему, а й конфлікт поколінь.
Так, я не оговорився, саме конфлікт між поколінням «старої совково-медведчуковської» адвокатської школи та паростками нової пострадянської адвокатури. На мою думку, саме чинний на сьогоднішній день закон про адвокатуру консервує «совково-медведчуковську» систему адвокатури, яка завжди була зрощена з «партійно-гебістсько-прокурорським» апаратом та фактично була його частиною.
Останній «диктаторський» з’їзд адвокатури (червень цього року) довів, що стара адвокатська «гвардія» на чолі з Лідією Ізовітовою не збирається просто так здавати свої позиції, а тому не залишає жодного шансу, щонайменше протягом наступних п`яти років, молодій адвокатській порослі щось змінити в адвокатському середовищі.
Одразу очікую на заперечення «метрів адвокатури», що я замахнувся на спадковість адвокатських поколінь і лише «метри» знають, що, де, коли, і як, та й підтримки «молодих» у них вистачає.
Щодо «молодих» адвокатів слід зазначити, що відсутність правових бар’єрів привело до «зливу» в адвокатське середовище люстрованого або недолюстрованого «прокурорсько-судівсько-міліцейського контингенту». Мова про тисячі адвокатів, які в своїй більшості скомпрометували себе на державних посадах і фактично були звільнені через «фахову непридатність», із відповідним «специфічним» менталітетом.
Саме цей контингент і став базою необмеженої влади «медведчуковсько-совкових метрів» та мін’юстівської штрейхбрехівської адвокатської системи безоплатної правової допомоги.
Очевидно, що для створення справді потужного та незалежного інституту адвокатури України потрібно встановити не лише правові запобіжники проти цього «люстровано-недолюстрованого контингенту», а ввести віковий ценз на зайняття адвокатською діяльністю.
Джерело: LB.ua.
Коментарі
Loading…