Закриття провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника при невисуненні кредиторських вимог

ТОВ «Ітек Транс» звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до ч. 4 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) у зв’язку з наявною та непогашеною заборгованістю.

Господарський суд міста Києва ухвалою закрив провадження у справі № 910/16593/19 про банкрутство ТОВ «Ітек Транс» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності.

Ухвала суду мотивована тим, що після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ітек Транс» на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що законодавець чітко визначив стадії провадження у справі про банкрутство, а саме після визнання боржника банкрутом, та підстави для закриття провадження у справі про банкрутство боржника у разі, коли після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог. Якщо ж вимоги кредиторів не будуть висунуті до боржника і на цій стадії, суд закриває провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог, та застосовує наслідки, передбачені ч. 4 ст. 90 цього Кодексу.

За результатами касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції ВС її скасував та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції.

У разі коли після оприлюднення офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на дату проведення попереднього засідання до боржника не висунуто вимог, суд не має змоги належним чином дати обґрунтовану оцінку твердженням боржника щодо його неплатоспроможності, адже такі твердження боржника у процедурі банкрутства мають бути досліджені судом з урахуванням як думки розпорядника майна, так і інших конкурсних кредиторів. Тому подальше провадження у справі про банкрутство є неможливим, у зв’язку з чим його належить закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Норма ч. 4 ст. 49 КУзПБ, якою встановлено право суду прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, обмежена випадком наявності конкурсних кредиторів із правом вирішального голосу (зборів кредиторів) за умови недобросовісної бездіяльності цього органу щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства.

У цьому вбачається встановлення законодавцем балансу між інтересами боржника, щодо якого застосовано мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, та інтересами добросовісних кредиторів такого боржника – як конкурсних, так і поточних, які мають легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 11 лютого 2021 року у справі № 910/16593/19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94999454.