Адвокатський запит

Роль самоврядування адвокатів в аспекті застосування статті 212-3 КУпАП

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, яку складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. Для того, щоб адвокати могли ефективно виконувати свої повноваження по захисту та представництву інтересів клієнтів існує адвокатське самоврядування. Наприклад, Рада адвокатів Рівненської області є регіональним органом, який у період між конференціями адвокатів регіону виконує функції адвокатського самоврядування на Рівненщині.

Одним із повноважень, яке покладається на голову або будь-якого іншого члена регіональної ради адвокатів, є оформлення адмінматеріалів стосовно осіб, які не надають, несвоєчасно або не повною мірою надають інформацію адвокатам на їх запити. У цій статті проаналізовано практику розгляду рівненськими судами справ згідно матеріалів про адмінправопорушення, оформлених уповноваженими членами Ради адвокатів Рівненської області 1-го скликання, повноваження яких скінчилися в середині жовтня цього року.

Про актуальність теми

Необхідність написання цієї статті зумовлена потребою привернути увагу членів регіональних органів адвокатського самоврядування та інших адвокатів до того, які наслідки розгляду в судах справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення в контексті відстоювання інтересів адвокатів (далі – КУпАП). Одним із показників ефективної роботи регіональних рад у питанні захисту прав адвокатів є своєчасне та якісне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення з направленням їх на розгляд у суд. Звичайно, подальша доля таких адмінматеріалів залежить не лише від якісного й своєчасного їх оформлення, але й від суддів, а також ряду інших факторів.

Додає актуальності даній статті й те, що під час звітно-виборної конференції адвокатів 15.09.2017 р. секретарем Ради адвокатів Рівненської області було оприлюднено звіт за період діяльності ради з 06.06.2013 по 14.09.2017 рр. У ньому з питання вжиття заходів за скаргами адвокатів було відображено лише кількість таких скарг та складених за їх наслідками протоколів про адмінправопорушення. При цьому про подальшу долю цих адмінматеріалів нічого не повідомлялося.

Автор припускає, що в більшості регіональних рад адвокатів ситуація є схожою, доля оформлених адмінпротоколів не відслідковується та про це перед колегами ніхто не звітує. Водночас впевнений, що багатьом адвокатам цікаво, чи притягують винних осіб, які порушують гарантії їх діяльності (в контексті отримання інформації за запитами) до відповідальності. Отож…

Відповідальність і запити адвокатів

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) були внесені доповнення до ст. 212-3 КУпАП. Ними введено адміністративну відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону №5076-VI. На початку відповідні положення містилися в ч. 1 ст. 212-3 КУпАП, але 27.03.2014 р. парламент прийняв Закон № 1170-VII, яким ст. 212-3 кодексу викладено в новій редакції.  В ній питання притягнення до відповідальності в контексті відповідей на запити адвокатів перейшло з ч. 1 в ч. 4 ст. 212-3 КУпАП. А з прийняттям 09.04.2015 р. Закону № 316-VIII така норма з ч. 4 опинилася вже в ч. 5 ст. 212-3 кодексу. Та це деталі…

Поруч із наведеним положеннями п. 9-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП саме до повноважень регіональних рада адвокатів в особі їх голів або уповноважених такими радами їх членів було віднесено складення адмінпротоколів на порушників, які ігнорують адвокатські запити. А розгляд справ за підготовленими радами адвокатів матеріалами про притягнення до адмінвідповідальності законодавець відніс до повноважень суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Діяльність регіональної ради

А чи часто скаржилися адвокати й скільки у зв’язку з цим було складено протоколів? Проаналізуємо цю ситуацію на прикладі Рівненщини.

Так, у звіті, який оприлюднила під час звітно-виборної конференції адвокатів 15.09.2017 р. секретар Ради адвокатів області, зазначалося, що з 06.06.2013 по 14.09.2017 рр. до ради надійшло 36 звернень із питань, які стосувалися реагування на адвокатські запити. За результатами їх розгляду в 27 випадках було відмовлено в складенні протоколів.

Водночас, як вказувалося у звіті, в 9 випадках членами ради були складені протоколи про адмінправопорушення, які скеровані до суду. Оскільки саме суди уповноважені вирішувати питання щодо притягнення до відповідальності тих, хто по суті перешкоджає виконанню адвокатами своїх професійних обов’язків, коли не відповідає чи не вчасно відповідає на запити. А що ж суди?

Згідно даних ЄДРСР

У процесі підготовки цієї публікації її автору серед рішень у справах про адмінправопорушення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) вдалося знайти лише інформацію про результати розгляду 6 з 9 таких матеріалів, оформлених членами Ради адвокатів області. Разом із тим, по інших 3-х випадках, про які згадувалося в звіті ради, знайти нічого не вдалося. То ж далі детальніше розглянемо постанови судів в 6 справах.

Позитивна судова практика

Із 6 вищенаведених справ лише в одному випадку судом було прийнято рішення, за наслідками якого особа визнана винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУАП. Такого правопорушника піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень. Зокрема, суддя Рівненського районного суду С. Сидоренко постановою у справі № 570/5523/16-п від 22.02.2017 р. притягнув до адміністративної відповідальності діючого на той час голову Клеванської селищної ради Рівненського району за те, що у встановлений законом термін не було надано відповіді на адвокатський запит. Також із винної особи вирішено стягнути 320 грн судового збору.

У справі № 556/762/16-п теж ішлося про випадок, правопорушник відповідь на запит не надав, хоч у суді стверджував, що відповів усно, а не надав її лише в письмовій формі. Як наслідок по цій справі 24.03.2016 р. суддя Володимирецького районного суду О. Іванків зробила висновок про винуватість особи, але обмежилася усним зауваженням.

Неприємна судова практика

На жаль, але всі інші випадки із судової практики позитивними визнати не доводиться. Адже, як виявляється, із 6 справ, по яких вдалося знайти рішення в ЄДРСР, у 4 випадках провадження були закриті зі спливом строків притягнення до відповідальності згідно ст. 38 КУпАП. Наприклад, у справі № 569/10531/16-п, яка стосувалася ненадання відповіді на адвокатський запит начальником управління Держгеокадастру в Рівненському районі, Рівненський міський суд 23.11.2016 р. закрив провадження у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Проте на таку постанову було подано апеляцію. Її Апеляційний суд Рівненської області задовольнив і 17.02.2017 р. постанову міського скасував, вказавши на винуватість посадовця. Але після цього апеляційний суд справу закрив у зв’язку із закінченням строків накладення адмінстягнення.

Іншими прикладами є справи № 569/15971/16-п (постанова від 25.01.2017 р.) та № 569/7282/17 (постанова від 29 вересня 2017 р.). Перша з них стосувалася того, що адвокату ГО «Клуб РОТАРІ» міста Рівне не надала відповіді на запит. У другій ішлося про несвоєчасне надання адвокату начальником Рівненського міського відділу ДВС відповіді на адвокатський запит. В обох випадках Рівненський міський суд своїми постановами провадження у справах закрив за строками.

Також за спливом строків тим же судом було закрито провадження й у справі № 569/15974/16-п (постанова від 13 січня 2017 р.). Єдине, чим вказана справа відрізняється від вищезгаданих, то це тим, що суд у своїй постанові чомусь не вказав про визнання чи невизнання особи, стосовно якої здійснювалося провадження, винною. А справа стосувалася директора департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА.

Висновки

Отже, із вищенаведених прикладів можна зробити висновок, що практика діяльності регіональних рад адвокатів потребує вдосконалення. Так, радам адвокатів слід не лише своєчасно направляти протоколи, складені за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, на розгляд до судів, але й відслідковувати подальшу долю таких матеріалів. Зокрема, після скерування регіональною радою адмінматеріалів до суду її представник може подати клопотання про призначення такої справи до розгляду та розгляду її в межах строків притягнення до відповідальності. Контроль за своєчасністю розгляду, присутність представника ради на засіданні суду по розгляду подібних справ, а також привернення до окремих із них публічної уваги не лише дисциплінуватиме суддів, але й показуватиме іншим, що ігнорувати запити адвокатів не варто. Звичайно, знайдуться ті, хто скаже, що подібний контроль не передбачає ні Закон 5076-VI, ні КУпАП. Проте самоврядування адвокатів має бути ефективним, а тому шляхи як його зробити таким, потрібно шукати. Впровадження подібних практик дозволить під час чергової звітно-виборчої конференції звітуватися членам ради перед колегами не лише кількісними показниками складених протоколів, але й якісними — невідворотністю покарання для порушників.

Автор переконаний, що в кінцевому випадку подібна практика змусить багатьох чиновників поважати адвокатів якщо не завдяки своїй законослухняній поведінці, то завдяки страху бути покараним.

Микола Глотов, спеціальний кореспондент ЮВУ в м. Рівне, член Ради адвокатів Рівненської області 2-го скликання, адвокат

Джерело: ЮВУ