Актуальні правові новини

Втратили чинність деякі акти щодо роботи за сумісництвом працівників державних
підприємств і установ
28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про визнання
такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань
роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 22
листопада 2022 р. № 1306, якою визнано такими, що втратили чинність:
1) постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за
сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
2) пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України
від 31 серпня 1996 р. № 1033 «Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до
бюджету та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення
фінансування соціальних виплат населенню»;
3) постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 81 «Про роботу за
сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які
переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 р.
№ 1047-р скасовано наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. № 43 «Про затвердження Положення
про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і
організацій».
«Укрпошта» продовжить виплачувати пенсії та грошову допомогу
28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення
змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 р. № 277» від 22
листопада 2022 р. № 1305.
Зокрема новою редакцією п. 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29
березня 2021 р. № 277 «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій
та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України»
доручено Пенсійному фонду України провести конкурс для вибору організацій, які
здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного
проживання одержувачів у межах України, протягом шести місяців після припинення
або скасування воєнного стану в Україні.
До останнього дня місяця, що передує місяцю набрання чинності договором із
переможцем конкурсу, функції організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та
грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України,
здійснює національний оператор поштового зв'язку, функції якого виконує акціонерне
товариство «Укрпошта».
Встановлено умови безмитного увезення наукових приладів і матеріалів
28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Порядку ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та
цільового використання державними науковими установами, державними закладами
вищої освіти товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу
України, що звільняються від оподаткування митом, а також операції з ввезення яких на
митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість»
від 4 листопада 2022 р. № 1296.
Затверджений нею Порядок визначає механізм ввезення на митну територію
України в митному режимі імпорту та цільового використання наукових приладів,
обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової

літератури державними науковими установами, державними закладами вищої освіти для
забезпечення власної освітньої, наукової та науково-технічної діяльності, які звільняються
від оподаткування митом, операції з ввезення на митну територію України яких
звільняються від оподаткування податком на додану вартість, а також визначає обсяг
товарів, що класифікуються за передбаченими абз. 2 п. 21 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу
України кодами згідно з УКТЗЕД.
Зокрема передбачено, що ввезення на митну територію України товарів
державними науковими установами та державними закладами вищої освіти здійснюється в
межах обсягів товарів, наведених у додатку 1, та в порядку і на умовах, що встановлені
Митним кодексом України, іншими законодавчими актами, а також згідно з відповідними
угодами (договорами), укладеними державними науковими установами та державними
закладами вищої освіти із постачальниками товарів, які є підставою для ввезення товарів
на митну територію України.
Товари, що ввозяться відповідно до цього Порядку державними науковими
установами та державними закладами вищої освіти, мають бути в межах обсягів,
наведених у додатку 1, а також відповідати таким вимогам:
– ввозяться науковими установами та закладами вищої освіти державної форми
власності;
– призначені виключно для забезпечення освітньої, наукової та науково-технічної
діяльності державних наукових установ та державних закладів вищої освіти.
Товари, ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування
митними платежами, не можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи
розпорядження іншим фізичним або юридичним особам.
Україна та ЄС взаємно визнають електронні довірчі послуги
28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про
реалізацію експериментального проекту щодо взаємного визнання електронних довірчих
послуг між Україною та Європейським Союзом» від 22 листопада 2022 р. № 1311, якою,
зокрема:
1) затверджено Порядок, що визначає механізм проведення експериментального
проекту шляхом визначення структури, механізму формування та публікації
експериментального Довірчого списку для створення технічної можливості визнання
кваліфікованих електронних підписів в Європейському Союзі;
2) встановлено, що:
– координатором експериментального проекту є Міністерство цифрової
трансформації;
– адміністратор інформаційно-комунікаційної системи центрального
засвідчувального органу забезпечує функціонування експериментального Довірчого
списку;
– кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг добровільно приймають
рішення щодо участі в експериментальному проекті.
Окрім того, встановлено, що до укладення угоди між Україною та Європейським
Союзом про взаємне визнання електронних довірчих послуг, а також угод з іншими
країнами в Україні визнаються:
1) іноземні кваліфіковані електронні довірчі послуги, а також результати надання
таких послуг, у тому числі кваліфіковані електронні підписи, що надаються
кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг у державах – членах
Європейського Союзу та інших державах – членах Європейської економічної зони, що
включені в Список довірчих списків Європейського Союзу, – кваліфікованими
електронними довірчими послугами, а результати надання таких послуг – кваліфікованими
електронними підписами згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги» ;

2) засоби для створення кваліфікованого електронного підпису, сертифіковані
відповідними державними або приватними органами, що призначені державами – членами
Європейського Союзу відповідно до статті 30 Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського
Парламенту і Ради (ЄС) від 23 липня 2014 р. про електронну ідентифікацію та довірчі
послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви
1999/93/ЄС, і включені до списку сертифікованих засобів для створення кваліфікованого
електронного підпису, який ведеться Європейською комісією відповідно до статті 31
Регламенту (ЄС) № 910/2014, – засобами кваліфікованого електронного підпису чи печатки
відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» ;
3) електронні підписи, створені в державах, що забезпечують належний захист
персональних даних, перелік яких наведений у додатку до постанови Кабінету Міністрів
України від 16 серпня 2022 р. № 910 «Деякі питання передачі персональних даних за межі
України засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг», з метою
забезпечення громадянам України, що виїхали за межі України, можливості використання
електронного відображення інформації, що міститься у документах, передачі електронних
копій відповідних документів та отримання публічних послуг за межами України за
бажанням такого громадянина, – аналогами власноручних підписів на документах, які
підтверджують участь таких держав у передачі електронних копій відповідних документів
та отримання публічних послуг виключно за межами України.
Експериментальний проект реалізовуватиметься до 20 серпня 2024 р.
Працівників повідомлятимуть про зміну власника підприємства
28.11.2022 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про внесення змін до Кодексу
законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах».
Як пояснила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія
Свириденко, проектом визначається правонаступництво у трудових відносинах, яким є
продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства,
установи, організації, їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни
власника майна або його частин, що використовуються роботодавцем-фізичною особою у
підприємницькій діяльності.
У разі такого правонаступництва трудові відносини працівників продовжуються із
правонаступником.
Встановлюється також обов’язок роботодавця продовжувати дію трудового
договору у разі передачі власником бізнесу або його частин іншій особі, а також
інформування роботодавцями працівників та їх представників про:
– дату (орієнтовну дату) та причини правонаступництва;
– правові, економічні (технологічні, структурні) та соціальні наслідки
правонаступництва або наслідки аналогічного характеру, а також дії, які впливатимуть на
трудові права працівників.
Передбачається, що правонаступник зобов’язаний письмово або в електронній
формі надати працівникам та їх представникам зазначену вище інформацію не пізніше ніж
за десять робочих днів до початку дій, які впливатимуть на трудові права та інтереси
працівників.
Окрім того, встановлюється можливість працівників та їх представників ініціювати
консультації з роботодавцем щодо причин прийняття рішення про правонаступництво та
його правових, економічних та соціальних наслідків для працівників, а також заходів, які
планується запровадити для уникнення цих наслідків чи їх пом’якшення.
Україна вийшла з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту СНД

28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про вихід з
Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних
Держав» від 22 листопада 2022 р. № 1308, якою постановлено вийти із зазначеної Угоди ,
вчиненої 14 лютого 1992 р. в м. Мінську.
Національна лабораторія антидопінгового контролю запрацює з 2023 р.
28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання
антидопінгової діяльності та антидопінгового контролю у спорті» від 22 листопада 2022 р.
№ 1300.
Уряд погодився з пропозицією Міністерства молоді та спорту щодо утворення
державної установи «Національна лабораторія антидопінгового контролю» з віднесенням
її до сфери управління зазначеного Міністерства.
Матеріально-технічне та кадрове забезпечення державної установи здійснюється за
рахунок частини майна та в межах чисельності працівників державної установи
«Національний антидопінговий центр».
Затверджено й особливості діяльності державної установи «Національна
лабораторія антидопінгового контролю», що утворюється з метою виконання відповідних
програм наукових досліджень і розробок, що використовуються або можуть
використовуватися для цілей запобігання застосуванню допінгу у спорті, а також у галузі
аналітичної біохімії та фармакології з метою кращого розуміння впливу різних препаратів
на людський організм та їх наслідків для досягнення спортивних результатів.
Міністерство молоді та спорту має:
– забезпечити функціонування державної установи в межах бюджетних призначень,
передбачених Міністерству на відповідний бюджетний період;
– протягом місяця затвердити положення про державну установу;
– разом з Міністерством економіки, Фондом державного майна забезпечити
державну установу приміщенням відповідно до вимог Всесвітнього антидопінгового
агентства та Міжнародного стандарту для лабораторій;
– вжити в установленому порядку заходів, необхідних для забезпечення діяльності
державної установи з 1 січня 2023 р.
Окрім того, внесено зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України.
Норми втрат спиртових дистилятів можна розраховувати за документами їх
виготовлення
28.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про
затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших
спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких
видів алкогольних напоїв» від 22 листопада 2022 р. № 1310, якою:
1) затверджено відповідні норми;
2) встановлено, що на період воєнного стану на території України та протягом
шести місяців з дня його припинення або скасування дозволяється застосування
суб'єктами господарювання норм втрат спиртових дистилятів та/або алкогольних напоїв,
відсутніх у затверджених згідно з пунктом 1 цієї постанови нормах втрат, відповідно до
нормативних документів, згідно з якими виготовляються відповідні спиртові дистиляти
та/або алкогольні напої.
Крім того, визнано такими, що втратили чинність, низку постанов Кабінету
Міністрів України.
Кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії йтимуть виключно на оборону

29.11.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення
змін до статті 42 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо
використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії» № 8233 .
Зокрема змінами до ст. 42 Закону України «Про Державний бюджет України на
2022 рік» пропонується встановити, що кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії
спрямовуються виключно на забезпечення потреб сектору оборони.
«Даний фонд фінансуватиметься за рахунок кошти, отриманих у зв’язку з
виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні
об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» . Вбачається, що кошти
отримані від примусово вилученого майна російської федерації та її резидентів повинні
використовуватися в першу чергу на забезпечення потреб оборони України. Вказане
підтверджує також той факт, що на так звані «військові видатки» Україна може
використовувати виключно внутрішні надходження, а для будівництва житла, об'єктів
інфраструктури, закупівлю обладнання можуть використовуватися також кошти отримані
від наших міжнародних партнерів», – йдеться у пояснювальній записці до проекту.
Україна приєднається до Угоди проти незаконного рибальства
29.11.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про приєднання
України до Угоди про заходи держави порту з недопущення, стримування та ліквідації
незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства» № 0178 , яким пропонується
приєднатись до зазначеної Угоди, вчиненої у м. Римі 22 листопада 2009 р.
Як йдеться у пояснювальній записці до проекту, незаконне, непідзвітне і
нерегульоване рибальство є однією з головних причин погіршення стану популяцій
водних біоресурсів і, як наслідок, посилення негативного антропогенного впливу на
морські екосистеми.
Головною метою Угоди держави порту є запобігання, стримування та ліквідація
ННН-рибальства. Угода держави порту передбачає ефективне здійснення сторонами в
якості держав порту заходів при заході в порт іноземних суден або їх стоянці в порту.
Застосування заходів, передбачених Угодою держави порту, буде, зокрема, сприяти
гармонізації заходів держави порту, зміцненню регіональної та міжнародної співпраці та
припинення надходження на національні та міжнародні ринки риби, виловленої в
результаті браконьєрського промислу.
Випускників 2022/2023 звільнять від підсумкової атестації
29.11.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення
змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2022/2023 навчального
року та прийому до закладів фахової передвищої та вищої освіти у 2023 році» № 8228 ,
яким пропонується встановити, що:
1) у 2023 р. прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра,
бакалавра та магістра здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти і науки без дотримання вимог Закону України
«Про вищу освіту» ;
2) у 2023 р. прийом на навчання до закладів фахової передвищої освіти
здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади
у сфері освіти і науки без дотримання вимог Закону України «Про фахову передвищу
освіту» ;
3) здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у
2022/2023 н. р., звільняються від проходження державної підсумкової атестації.

Законодавство про вино гармонізують з європейським
29.11.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства презентувало проект
Закону «Про вино та інші продукти виноградарства і виноробства».
«Презентований проект напрацьований у відповідності до нового регламенту ЄС
2021/2117 від 02.12.2021 року та передбачає лібералізацію вимог до вин з географічними
зазначеннями, врегулювання деалкоголізації вин, а також лібералізацію вимог до садіння
винограду, запроваджує зміни вимог до маркування. Разом з тим, документом
пропонується декларативний збір інформації про операторів виноградарсько-виноробного
ринку та наповнення відповідного реєстру», – прокоментували у Міністерстві.
Передбачається тривалий перехідний період для адаптації представників галузі до
змін, що запроваджуються із можливістю добровільного дострокового переходу до
застосування прийнятих норм.
До 2 років виправних робіт за поширення інформації про вогневе ураження об’єктів
29.11.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення
змін до статті 114-2 Кримінального кодексу України щодо удосконалення положень про
кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про вогневе
ураження об’єктів на території України» № 8218 .
Доповненням до ст. 114-2 Кримінального кодексу України пропонується
встановити, що поширення інформації про вогневе ураження державою-агресором або
іншими незаконними збройними формуваннями об’єктів критичної інфраструктури або
будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ чи організацій
на території України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у
відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони
України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою
безпеки України, іншими уповноваженими державними органами або службовими
особами, які займають особливо відповідальне становище, вчинене в умовах воєнного або
надзвичайного стану, – карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від
двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років.
Додаткові вимоги до договорів про платіжні послуги
30.11.2022 Національний банк визначив додаткові вимоги до договорів про надання
фінансових платіжних послуг, укладених небанківськими надавачами платіжних послуг та
банками зі споживачами, в межах реалізації норм Закону України «Про платіжні послуги».
Передбачено додаткові вимоги щодо:
– змісту договору про надання фінансових платіжних послуг;
– прав та обов’язків споживача та надавача платіжних послуг;
– недобросовісних умов договору з метою їх запобігання;
– примірника договору, що укладається у вигляді електронного документа.
Для небанківських надавачів платіжних послуг окремо зазначені технічні вимоги до
договорів (спосіб викладення тексту договору).
Відповідні норми затверджені постановами:
– для банків – «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів
Національного банку України з питань додаткових вимог до договорів про надання
фінансових послуг, укладених банками зі споживачами» від 25 листопада 2022 р. № 232;

– для небанківських надавачів платіжних послуг – «Про затвердження Положення
про додаткові вимоги до договорів про надання платіжних послуг, укладених
небанківськими надавачами платіжних послуг зі споживачами» від 25 листопада 2022 р. №
233.
Постанови набрали чинності 30 листопада 2022 р. Для всіх учасників платіжного
ринку передбачено перехідний період 3 місяці на приведення своїх договорів у
відповідність до вимог Національного банку.
Перелік некваліфікованих робіт переглядатимуть раз на три роки
30.11.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про
затвердження переліку робіт, які не потребують наявності в особи професійної або
часткової професійної кваліфікації» від 25 листопада 2022 р. № 1316, якою:
1) затверджено відповідний перелік;
2) встановлено, що перегляд переліку здійснюється за поданням Національного
агентства кваліфікацій у разі потреби не рідше одного разу на три роки.
У містобудуванні змінюється система контролю і підвищується відповідальність за
порушення
30.11.2022 Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого
самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав до другого читання
проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
реформування сфери містобудівної діяльності» № 5655 .
«Законопроект дійсно є реформаторським та істотно змінює на краще правила для
усіх учасників сфери містобудівної діяльності. Він передбачає максимальну
діджиталізацію будівельних послуг, а отже створення прозорого ринкового середовища,
жорсткий контроль за незаконними забудовами та підвищення відповідальності за
порушення у будівельній сфері всіх учасників процесу», – прокоментувала заступник
Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.
За її словами, після ухвалення Верховною Радою законопроекту у містобудівній
сфері відбудеться низка важливих змін, зокрема завдяки розширенню можливостей Єдиної
державної електронної системи у сфері будівництва буде мінімізовано паперовий
документообіг.
Також спроститься реєстрація прав на виконання підготовчих і будівельних робіт та
буде переглянута система містобудівного контролю. Водночас відбудеться
розмежування повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування та
юридичних осіб.
Продаж електроенергії з альтернативних джерел – у формі двостороннього
безперервного аукціону
01.12.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення
змін до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за
двосторонніми договорами» від 25 листопада 2022 р. № 1319.
Змінами до Порядку , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5
червня 2019 р. № 499, унормовано, що цей Порядок визначає механізм організації та
проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми
договорами виробниками електричної енергії (крім виробників електричної енергії, яким
встановлено «зелений» тариф, та виробників електричної енергії, які за результатами
аукціону набули право на підтримку) та іншими учасниками ринку електричної енергії, які

мають намір продати електричну енергію відповідно до умов електронних аукціонів.
Уточнено й термін «продавець».
Окрім того, встановлено, що продаж електричної енергії, виробленої з
альтернативних джерел енергії за двосторонніми договорами, може здійснюватися на
аукціонах, які проводяться у формі двостороннього безперервного аукціону, з урахуванням
умов, зазначених у підпункті 6 пункту 18 та пунктах 40 – 45 Порядку.
Розмірів страхових виплат потерпілим у ДТП піднімуть до європейського рівня
впродовж 7 років ЄС
01.12.2022 Національний банк звернувся до Комітету Верховної Ради з питань
фінансів, податкової та митної політики з пропозицією суттєво оновити Закон України
«Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників
транспортних засобів».
«Мета пропонованих змін – запровадити якісно нову модель регулювання ринку
обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних
засобів (ОСЦПВ, автоцивілка) відповідно до європейських стандартів із урахуванням
інтересів страхувальників та потерпілих осіб. Це дасть змогу підвищити довіру до такого
виду страхування та сприятиме подальшому розвитку ринку ОСЦПВ», – пояснили у
Національному банку.
Для цього пропонується встановити нові стандарти якості страхового покриття,
зокрема посилюється рівень захисту потерпілих у ДТП шляхом поступового (протягом
семи років) підвищення максимальних розмірів страхової виплати до розмірів,
установлених у країнах ЄС.
Також пропонується удосконалити механізми виплат в разі заподіяння шкоди
внаслідок ДТП. Так, планується запровадити систему ануїтетних (регулярних та
послідовних) страхових виплат у разі заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю або життю
потерпілих.
Якщо пошкоджено транспортний засіб, страхова виплата розраховуватиметься без
вирахування зносу вартості його складових частин та деталей, що забезпечить повне
покриття витрат на ремонт транспортного засобу та приведення його до стану, який був до
ДТП.
Планується запровадити й європейські підходи до формування вартості ОСЦПВ та
широке використання електронних технологій.
Відповідно до практики європейських країн пропонується скасувати чинне
державне регулювання цін за цим видом страхування та запровадити визначення
«справедливої ціни» для кожного страхувальника. Водночас враховуватиметься його
персональна історія в попередніх періодах страхування щодо безаварійної експлуатації
транспортного засобу або наявності збитків у минулому.
Крім того, планується розширити і поглибити цифровізацію процесів укладання та
обслуговування договорів ОСЦПВ. Так, передбачено відмову від укладання договорів
ОСЦПВ у паперовій формі та перехід на електронний формат через єдину централізовану
базу даних договорів з автоцивілки.
Пропонується підвищити рівень обслуговування клієнтів та спростити механізм
урегулювання страхових випадків, зокрема запроваджується інструмент, що спонукатиме
страховиків до поліпшення сервісу з урегулювання страхових випадків – модель
обов’язкового прямого врегулювання збитків. Вона передбачає, що потерпілий отримає
право звертатися за врегулюванням страхової події до страховика, з яким було укладено
договір автоцивілки. Тобто страхувальники обиратимуть страховика, звертаючи увагу на
ціну його послуги, якість та швидкість її надання. Такий підхід стимулюватиме чесну
конкуренцію на ринку.
Також пропонується скасувати обмеження максимального розміру страхової

виплати в разі оформлення документів про ДТП через європротокол.
Планується удосконалити та осучаснити підходи до побудови системи управління
Моторного (транспортного) страхового бюро України та державного нагляду за його
діяльністю, зокрема передбачається запровадити класичну дворівневу систему
корпоративного управління МТСБУ. Пропонується визначити класичний перелік органів
управління МТСБУ та встановити прозорий розподіл функцій і повноважень між
загальними зборами членів, Радою та Правлінням МТСБУ. Для забезпечення ефективного
управління та контролю за діяльністю МТСБУ визначено вимоги до формування складу
Ради та Правління МТСБУ, а функцію з управління та контролю за діяльністю МТСБУ
покладено на Раду МТСБУ, до складу якої повинні входити також і незалежні члени.
Для забезпечення прозорості діяльності МТСБУ та вдосконалення державного
нагляду за його діяльністю передбачається запровадити періодичне звітування про
використання коштів фондів МТСБУ перед Національним банком як регулятором ринку
страхування, проведення обов'язкового щорічного зовнішнього аудиту, оприлюднення
звітів про використання коштів фондів МТСБУ та щорічної фінансової звітності разом з
аудиторським звітом на сайті МТСБУ.
Планується, що новий закон у разі підтримання Верховною Радою буде введений у
дію з 1 січня 2024 р. одночасно з уведенням у дію нового Закону України «Про
страхування» та включатиме перехідний період на узгодження учасниками ринку
автотранспортного страхування своєї діяльності з його положеннями.
Електронні комунікаційні мережі отримають пріоритетне електроживлення
01.12.2022 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради
національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2022 року «Про забезпечення
електронними комунікаційними послугами в умовах воєнного стану» від 26 листопада
2022 р. № 802/2022.
Рада національної безпеки і оборони України вирішила:
1. Постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг невідкладно,
до 28 листопада 2022 р., забезпечити надання електронних комунікаційних послуг з
дотриманням установлених показників якості для переліку об'єктів, визначених
відповідним розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління
мережами телекомунікацій, з урахуванням можливої відсутності електроживлення на
таких об'єктах щонайменше протягом трьох діб;
2. Кабінету Міністрів України забезпечити:
1) Унормування питання здійснення заходів державного нагляду (контролю) в
умовах воєнного стану, дозволивши за рішенням Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та
надання послуг поштового зв'язку, за наявності загрози, яка має значний негативний вплив
на гарантування безпеки держави, здійснювати позапланові заходи державного нагляду
(контролю) за дотриманням постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або
послуг:
– законодавства у сфері електронних комунікацій щодо виконання показників та
параметрів якості електронних комунікаційних послуг;
– рішень Ради національної безпеки і оборони України, уведених у дію указами
Президента України, щодо обмеження або припинення надання електронних
комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж та інших
санкцій у сфері електронних комунікацій, установлених відповідно до ст. 4 Закону України
«Про санкції»;
– розпоряджень Національного центру оперативно-технічного управління мережами
телекомунікацій;
2) пріоритетне електроживлення об'єктів інфраструктури та технічних засобів

електронних комунікацій, а також споруд електронних комунікаційних мереж.
Повноваження спостережних комісій з виконання покарань продовжуються
автоматично
01.12.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення
змін до Положення про спостережні комісії» від 25 листопада 2022 р. № 1314.
Новою редакцією Положення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 1 квітня 2004 р. № 429, визначено завдання, функції, повноваження та порядок
утворення спостережних комісій місцевими держадміністраціями, на території яких
розміщені установи виконання покарань.
Зокрема передбачено, що діяльність спостережних комісій координується
органами, що їх утворили, та спрямовується на виконання завдань, передбачених цим
Положенням.
Спостережні комісії здійснюють громадський контроль за дотриманням прав,
основоположних свобод та інтересів засуджених під час виконання кримінальних
покарань в установах виконання покарань у взаємодії з громадськими об'єднаннями.
Основними завданнями спостережних комісій є:
1) організація та здійснення громадського контролю за дотриманням прав,
основоположних свобод та інтересів засуджених під час виконання кримінальних
покарань в установах виконання покарань;
2) проведення регулярних відвідувань установ виконання покарань з метою
здійснення контролю та проведення перевірок стану дотримання прав, основоположних
свобод та інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань в установах
виконання покарань.
На період воєнного стану спостережною комісією може бути прийняте рішення про
припинення відвідувань установ виконання покарань;
3) надання допомоги у соціальній адаптації особам, які відбули покарання у виді
обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільненим від подальшого
відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом;
4) сприяння суб'єктам соціального патронажу у здійсненні комплексу правових,
економічних, організаційних, психологічних, соціальних та інших заходів, зокрема
надання послуг, спрямованих на соціальну адаптацію звільнених осіб, та органам пробації
у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на корекцію у суб'єктів пробації соціальної
поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін їх особистості;
5) сприяння органам і установам виконання покарань у створенні належних умов
для тримання засуджених, їх матеріально-побутовому та медико-санітарному
забезпеченню, здійсненню оздоровчо-профілактичних заходів, підготовці засуджених до
звільнення, залученню до такої діяльності громадських та благодійних організацій, органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
незалежно від форми власності та громадян;
6) за потреби, у тому числі за зверненням адміністрації установи виконання
покарань або уповноваженого органу з питань пробації, -участь у підготовці засуджених
до звільнення, а також сприяння у визначенні місця проживання;
7) інші завдання у сфері організації та здійсненні громадського контролю за
дотриманням прав, основоположних свобод та інтересів засуджених під час виконання
кримінальних покарань в установах виконання покарань, наданні допомоги у соціальній
адаптації звільненим особам відповідно до Закону України «Про соціальну адаптацію осіб,
які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на
певний строк» .

Новий порядок безмитного увезення товарів для використання в оборонному
виробництві
01.12.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення
змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 170 » від 25
листопада 2022 р. № 1321.
Зокрема затверджено новий Порядок ввезення, першого постачання та цільового
використання товарів, визначених ч. 8 ст. 287 Митного кодексу України, для використання
у виробництві товарів оборонного призначення.
Цей Порядок визначає механізм ввезення виконавцями державного контракту
(договору) з оборонних закупівель на митну територію України в митному режимі імпорту
складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів),
визначених ч. 8 ст. 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів
оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про
оборонні закупівлі», якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері
оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, та цільового використання товарів, які
під час такого ввезення звільняються від оподаткування ввізним митом, а операції з їх
ввезення на митну територію України та з першого постачання на митній території
України – від обкладення податком на додану вартість.
Оновлено перелік військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню
02.12.2022 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України
«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних
на період мобілізації та на воєнний час» від 4 листопада 2022 р. № 2732-IX .
Зокрема новою редакцією ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію» розширено перелік військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню.
Так, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого
самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених
органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні
завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених
мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво
товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних
Сил України, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для
функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий
період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і
організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення
життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів
України.
Територіальна юрисдикцію судів не зміниться
02.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін в прикінцеві
та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо
територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо
зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією)
районів» (законопроект № 7565-1 ).
Законом унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни

системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів
відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах
територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради
України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 р. № 807-IX , але не
довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території
України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про
введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження
Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р.
№ 2102-IX .
6 800 грн штрафу за вчинення мобінгу
02.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Кодексу
України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері
праці» (законопроект № 5749 ).
Зокрема новою ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановлено, що вчинення мобінгу (цькування) працівника – тягне за собою накладення
штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, і накладення штрафу на
фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від ста
до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк
від тридцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або
особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж
порушення, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від
тридцяти до п’ятдесяти годин, і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які
використовують найману працю, посадових осіб – від двохсот до чотирьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800 грн – ред.) або громадські роботи на
строк від сорока до шістдесяти годин.
Військовослужбовцям надаватимуть частину щорічної відпустки під час воєнного
стану
02.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення зміни до пункту
18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану»
(законопроект № 8081 ).
Новою редакцією п. 18 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що в особливий період під час дії
воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної
відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із
збереженням грошового забезпечення.
Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10
календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця
проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної
основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови
одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців
певної категорії відповідного підрозділу.
Встановлено кримінальну відповідальність за незаконне використання об’єктів

авторського права
05.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Кодексу
України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та
Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення
авторського права і (або) суміжних прав» (законопроект № 5643 ).
Зокрема новою редакцією ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні
правопорушення встановлено, що незаконне використання об’єкта права інтелектуальної
власності або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що
охороняються законом, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до трьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої
продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.
Також новою редакцією ч. 1 ст. 176 Кримінального кодексу України унормовано,
що незаконне відтворення, використання та розповсюдження творів науки, літератури і
мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, інших творів, а так само незаконне
відтворення, використання (виділ. – ред.) та розповсюдження виконань, фонограм,
відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо та
відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше
умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій,
якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, – караються штрафом від
трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними
роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
До 12 років позбавлення волі за катування, вчинене представником держави, у тому
числі іноземної
05.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до
Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування»
(законопроект № 5336 ).
Зокрема новою редакцією ст. 127 Кримінального кодексу України встановлено, що
катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного
фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу
вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з
метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких
вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб, – карається
позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Те саме діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з
метою дискримінації, у тому числі з мотивів расової, національної чи релігійної
нетерпимості, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинене
представником держави, у тому числі іноземної, – караються позбавленням волі на строк
від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років.
Під представниками держави в цій статті і ст. 146-1 цього Кодексу слід розуміти
службових осіб, а також осіб, які виступають як офіційні, чи діють з їх підбурювання, чи з
їх відома, чи за їх мовчазної згоди.
Під представниками іноземної держави в цій статті і ст. 146-1 цього Кодексу слід
розуміти осіб, які діють як державні службовці іноземної держави або проходять військову
службу у збройних силах, органах поліції, органах державної безпеки, розвідувальних
органах, або осіб, які займають посади в зазначених або будь-яких інших державних
органах чи органах місцевого самоврядування іноземної держави, утворених відповідно
до її законодавства, або які діють за наказом таких осіб, а також представників

іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців,
утворених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також
представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, до якої входять її державні
органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими
територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації
самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово
окупованих територіях України.
Закрито доступ до українськими надр резидентам країни-агресора
05.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування
надрами» (законопроект № 4187 ).
Як пояснив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець,
Законом передбачається:
1) спрощення та пришвидшення дозвільних процедур.
Скасовуються дублюючі дозволи. Зменшено кількість випадків, які вимагають
надання висновків Міндовкілля. Як результат – спецдозвіл можна буде отримати втричі
швидше та розпочати видобуток на ділянці вже через 5 місяців.
Впроваджуються наскрізні ліцензії, тобто можливість отримати один дозвіл одразу
і на геологічне вивчення, і на видобування корисних копалин.
Вводиться поняття «мале надрокористування», що дозволяє поза аукціоном
отримати дозвіл на розробку корисних копалин місцевого значення та будівельної групи
для власників земельних ділянок площею до 25 га;
2) цифровізація галузі та доступ до геологічних даних.
Передбачено створення Єдиної державної інформаційної системи користування
надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією.
Підприємства не лише подаватимуть документи онлайн для отримання дозволів,
але і звітуватимуть про роботу через е-кабінет надрокористувача;
3) використанням кращих міжнародних практик.
Передбачено, зокрема право проводити оцінку запасів за міжнародними
стандартами;
4) гарантії прогнозованості роботи для надрокористувачів.
Надрокористування – галузь з горизонт планування 10 років +. Часті зміни до
підзаконних нормативних актів впливають на роботу бізнесу. Щоб уникнути таких
ситуацій, передбачено закріпити всі процедурні питання саме на рівні Кодексу України
про надра, внесення змін до якого є більш складним процесом;
5) захист національних інтересів.
Встановлено заборону на користування українськими надрами для громадян та
резидентів країни-агресора, осіб, які перебувають під санкціями, а також компаній, істотну
частку в яких мають росіяни;
6) протидія незаконному видобутку та механізми вирішення проблеми
«сплячих ліцензій».
Символи російської та радянської імперської спадщини виключать з Реєстру
пам’яток
05.12.2022 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про внесення змін до Закону
України «Про охорону культурної спадщини» щодо незанесення до Державного реєстру
нерухомих пам’яток України та вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток
України окремих об'єктів культурної спадщини».
«Відтепер існуватимуть правові підстави для вилучення пам’яток культурної

спадщини з Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що є символом російської
імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології. Зміни до законодавства
потрібні, аби посилити позиціонування України в новому геополітичному контексті, як
центру демократії й свободи», – пояснили у Міністерстві культури та інформаційної
політики.
Новий Закон «Про авторське право і суміжні права»
05.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про авторське право і суміжні
права» (законопроект № 5552-1 ), який регулює відносини щодо набуття, здійснення та
захисту особистих немайнових та майнових авторських та/або суміжних прав, а також
щодо прав особливого роду (sui generis), пов’язаних зі сферою авторського права та/або
суміжних прав.
Законом визначено:
1) перелік об’єктів авторського права;
2) перелік творів, які не є об’єктами авторського права;
3) строк чинності авторського права;
4) перелік об’єктів суміжних прав;
5) строк чинності суміжних прав.
Законом врегульовано:
1) механізми охорони об’єктів авторського права;
2) питання, пов’язані з виникненням і здійсненням авторського права;
3) особливості авторського права на службові твори;
4) особливості авторського права на твори, створені за замовленням;
5) особливості авторського права на аудіовізуальні твори, музичні недраматичні
твори, складені твори, похідні твори, комп’ютерні програми, бази даних;
6) випадки та особливості вільного використання творів;
7) перехід авторського права у спадщину;
8) визнання творів та об’єктів суміжних прав сирітськими;
9) перехід творів і об’єктів суміжних прав у суспільне надбання;
10) випадки та особливості вільного використання об’єктів суміжних прав;
11) особливості здійснення авторами права на частку від суми продажу оригіналу
твору мистецтва (право слідування);
12) особливості здійснення авторського права і суміжних прав права на
винагороду;
13) особливості здійснення майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних
прав;
14) передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права і суміжних
прав;
15) механізми захисту авторського права і суміжних прав;
16) порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з
використанням мережі Інтернет;
17) особливості укладання договорів щодо розпоряджання майновими правами на
об’єкти авторського права або суміжного права та договорів у сфері колективного
управління майновими правами на об’єкти авторського права і (або) суміжних
правопорядок збирання, розподілу і виплати організаціями колективного управління
винагороди на користь правовласників.
Водночас, визнається таким, що втратив чинність, Закон України «Про авторське