Дестабілізуючі дії Росії обговорили в рамках ЄС, G7 та форуму з безпеки.

Дестабілізуючі дії Росії обговорили в рамках ЄС, G7 та форуму з безпеки.
«Дестабілізуючи глобальне виробництво сільгосппродукції» та ускладнюючи експорт російського зерна, Захід провокує розвиток світової продовольчої кризи. У цьому президент РФ Володимир Путін запевнив у п’ятницю союзників щодо БРІКС. Заяви, які звучали в цей же час на інших міжнародних заходах, були діаметрально протилежні за змістом. Обговорюючи кризу на зустрічах у рамках ЄС, G7 та міжнародного форуму в Берліні, представники країн Заходу стверджували: Росія «бере весь світ у заручники» і заслуговує на нові санкції. Щоправда, з подальшим посиленням тиску на Москву вже згодні не всі: як заявив прем’єр Угорщини Віктор Орбан, Будапешт «каже світові так і ні подальшим санкціям».

Після одностайного схвалення нового статусу України та Молдови, яке відбулося в четвер (вони, нагадаємо, стали кандидатами на вступ до ЄС) учасники брюссельського саміту Євросоюзу перейшли до обговорення більш дискусійних питань. Зокрема, нових санкцій проти Росії та проблем із дотриманням вже чинних обмежувальних заходів.

При прочитанні підсумкової заяви, поширеної в п’ятницю ввечері, не складається враження, що в лавах членів ЄС є різні погляди з цього приводу. «Узгодження шостого пакету санкцій ще більше посилило тиск на Росію… Робота над санкціями буде продовжена, включаючи посилення їх виконання та запобігання обходу. ЄС закликає всі країни (особливо країни-кандидати в ЄС) приєднатися до чинних санкцій», – йдеться у документі.

Тим часом у четвер увечері на своїй сторінці у Facebook (належить компанії Meta, яку визнано в РФ екстремістською організацією та заборонено) прем’єр Угорщини Віктор Орбан, один із учасників саміту, написав: «Зараз потрібен мир, а не нові санкції, бо єдина протиотрута від воєнної інфляції – це світ. Ми говоримо світові “так” і говоримо “ні” подальшим санкціям». Нагадаємо, що Будапешт і раніше був послідовним противником жорстких заходів проти Москви і навіть наполіг на тому, щоб у шостому санкційному пакеті було прописано застереження: постачання російської нафти забороняються лише морем, а ось трубопроводом «Дружба» дозволено.

Тепер же в Європі почали говорити про новий санкційний пакет та про ембарго на російський газ. Але в Угорщині заздалегідь дали зрозуміти, що незадоволені цією ідеєю.

«Якщо початкове введення ембарго на нафту означало для Європи постріл у ногу, то ембарго на газ практично дорівнюватиме пострілу в легені. Не лише Угорщина, а й взагалі всі країни Європи не зможуть компенсувати величезну кількість газу, що надходить із Росії», – заявила ще 20 червня в ефірі телеканалу М1 офіційний представник угорського уряду Олександра Сенткірайї. А 23 червня радник прем’єра (і його однофамілець) Балаж Орбан сказав агентству Reuters: «Зрештою Європа виявиться стороною, що програла, у цій війні через економічні проблеми. Наша рекомендація – зупинити процес введення санкцій. Ми зараз спостерігаємо, що чим більше санкцій ми запроваджуємо, тим у гіршій формі ми знаходимося».

Тим часом на протилежному фланзі в п’ятницю опинився прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький: він нарік, що антиросійські санкції дотримуються недостатньо добре. «Усі наші дії щодо Росії мають на меті розрив військової спіралі, руйнування військової машини. Сьогодні ми говоримо, з одного боку, про ефективне дотримання положень усіх шести пакетів санкцій, тому що тут з’являються проблеми,— сказав він, прибувши на брюссельський саміт.— А також про різні нові рішення, про які ми говоритимемо найближчими тижнями, на їх буде сконцентровано».

Були у пана Моравецького і приводи для гордості, наприклад, за те, що Польща зберегла свою вугільну промисловість, таку необхідну в умовах відмови від російських вуглеводнів. “Сьогодні ми будемо порушувати питання, пов’язані з новим запуском вугільної енергетики”, – заявив польський прем’єр, зазначивши, що зараз “ясно видно, як такі країни, як Німеччина, Австрія і навіть Нідерланди, на підставі аварійних планів повертаються до вугільної енергетики”. «Ми хочемо збільшити видобуток вугілля у країні. Це необхідно з точки зору безпеки взимку та восени»,— додав Матеуш Моравецький.

Позиція Варшави є настільки принциповою, що вона навіть ставить умови іншим партнерам по Євросоюзу — наприклад, Німеччині.

Як заявила в п’ятницю міністр клімату та навколишнього середовища Польщі Ганна Москва, Варшава та Берлін готові підписати угоду про співпрацю в нафтопереробній галузі, але польська сторона чекає, поки НПЗ у німецькому Шведті не позбавиться російської участі. «Наші очікування – там немає Російської Федерації, – заявила Ганна Москва. – Ми чекаємо на німецьку сторону. Все в їхніх руках. З логістичного боку ми готові, все підраховано та заплановано. Ми готові підписати документ. Його зміст уже узгоджено. Однак цей російський елемент має зникнути з німецької сцени».

Відносини з РФ обговорювали в п’ятницю ще на кількох майданчиках, зокрема, на міжнародній конференції з продовольчої безпеки в Берліні, де зібралися міністри закордонних справ, а також сільського господарства та розвитку приблизно з 40 країн. І тут Німеччина зовсім не була «адвокатом» Росії. Так, глава МЗС Анналена Бербок заявила присутнім: РФ використовує голод “як засіб війни” і цим “бере весь світ у заручники”. Міністр мала на увазі неможливість вивезення українського зерна морем, що викликало зростання цін на пшеницю в усьому світі. У країнах Заходу у цьому однозначно звинувачують Москву.

«У тому, що Росія блокує Україну і в багатьох випадках відмовляється постачати власне зерно, немає жодних причин, окрім політичних,— сказав на прес-конференції з пані Бербок держсекретар США Ентоні Блінкен.— Ми повинні активізувати зусилля ООН, щоб покласти край блокування Росією українських продовольчих експортних постачань через Чорне море».

Як лідери G7 готуються посилити тиск на Росію.
Ту ж тему порушили глави МЗС країн G7, які також зібралися в Берліні. У заяві Міністерства закордонних справ ФРН за підсумками зустрічі сказано: «Центральною темою стала вина Росії за загострення глобальної кризи внаслідок війни. Міністри G7 чітко окреслили, що війна загрожує продовольчій безпеці, у тому числі внаслідок блокади Чорного моря, бомбардувань зерносховищ та портів, а також руйнування сільськогосподарської інфраструктури України». При цьому, як повідомляється, міністри «відкинули помилковий наратив та дезінформацію Росії щодо санкцій»: «Усі санкції G7 передбачають винятки, щоб російське продовольство та сільськогосподарська продукція могли потрапляти на світовий ринок».

Виступаючи після завершення зустрічі G7, Ентоні Блінкен пояснив політику країн Заходу, сказавши: «Ми збільшуємо витрати для Росії для швидшого припинення війни в Україні шляхом безпрецедентних санкцій та експортних обмежень».

Він також запевнив журналістів, що антиросійські санкції «кусатимуться сильніше і сильніше» і росіяни «відчуватимуть це у повсякденному житті». Обговорення теми продовжиться дуже скоро вже на найвищому рівні: у неділю також у Німеччині відкриється саміт G7.

За публікаціями у ЗМІ.