Генеральна прокуратура РФ на підставі прийнятого в червні закону відмовляє росіянам у виплаті компенсацій, призначених Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ)

Генеральна прокуратура РФ на підставі прийнятого в червні закону відмовляє росіянам у виплаті компенсацій, призначених Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Експерти вважають, що якщо росія колись захоче повернутися до Ради Європи, їй доведеться виплатити всі ці суми із відсотками.
Голова міжнародної правозахисної групи «Агора» Павло Чіков опублікував листа Генпрокуратури, яка відмовила громадянину РФ в отриманні €64 400 за рішенням Європейського суду. Воно адресоване Сергію Дроздову, чий брат Павло Дроздов десять років тому загинув від катувань у казанському ОВС. Знущання потрапили на запис із камер відеоспостереження, проте СК порушив кримінальну справу лише за вісім місяців. «Воно неодноразово припинялося і поновлювалося»,— нагадує Павло Чиков, і лише за п’ять років співробітникам звинуватили у перевищенні повноважень (ч. 3 ст. 286 КК РФ); їх засудили до умовних термінів.

Сергій Дроздов поскаржився до Європейського суду ще у 2017 році, і на початку літа 2022 року ЄСПЛ присудив йому €64 400. Чоловік звернувся до Генпрокуратури, але відомство відповіло, що ухвала ЄСПЛ «не підлягає виконанню» через закон, підписаний президентом 11 червня. . Відповідно до нього, Генпрокуратура аж до 1 січня 2023 року може виплачувати компенсації за постановами ЄСПЛ, які набрали чинності до 15 березня 2022 року. Саме тоді стало відомо про вихід Росії з Ради Європи, а наступного дня Комітет міністрів РЄ ухвалив резолюцію щодо виключення РФ. Пізніше Європейський суд встановив свій «дедлайн» для «розриву відносин», вказавши, що готовий приймати скарги на Росію щодо тих порушень, що відбулися або відбудуться до 16 вересня 2022 року.

За підрахунками ЄСПЛ, Росія вже заборгувала близько 74 млн євро компенсацій (без урахування рекордних 1,9 млрд євро на користь колишніх акціонерів ЮКОСу).

Ця проблема лише посилюватиметься, прогнозує голова юридичної служби фонду «Русь, що сидить» (внесений до реєстру іноагентів) Ольга Подоплелова. «Згідно зі своїми міжнародними зобов’язаннями, Росія зобов’язана виплатити компенсації за тими порушеннями, які відбулися до 16 вересня 2022 року,— нагадує експерт.— У цьому плані закон про невиконання рішень ЄСПЛ неконституційний і може бути оскаржений у КС. Але результат цього заперечення у сьогоднішніх умовах під питанням».

Юрист Центру захисту прав людини «Меморіал» (створений замість визнаного іноагентом та ліквідованого за рішенням суду Правозахисного центру «Меморіал») Тетяна Глушкова розповіла, що її колеги отримали аналогічні відмови від Генпрокуратури і мають намір поскаржитися на закон у КС. Але «шлях до КС» триватиме щонайменше рік: треба розпочати з районного суду та дійти до Верховного суду РФ.

Якщо звернення до КС буде написано відповідно до правил, його «обов’язково повинні прийняти», вважає федеральний суддя у відставці Сергій Пашин: «Потрібно вказати, що проблема саме в законі, а не в практиці його застосування».

Проте пан Пашин оцінює перспективи такого звернення як «малооптимістичні», оскільки причина ухвалення закону про «невиплату» стосується «державних інтересів». «У мене негативне ставлення до цього закону, – каже Сергій Пашин. – Це акт юридичного вандалізму. Депутати мають право прийняти будь-який закон, але він має відповідати Конституції та праву. А такий закон не відповідає ні статті 15 Конституції, де йдеться про право громадянина звертатися до міжнародних органів захисту прав людини, ні статті 55, де прямо сказано, що закони не можуть зменшувати гарантії, які вже досягнуті».

Тетяна Глушкова впевнена: якщо Росія колись вирішить повернутися до Ради Європи, то «виконання цих постанов однозначно буде умовою повернення». Вона наголошує, що «термінів давності для виплат за рішеннями ЄСПЛ немає, натомість є відсотки». Вони нараховуються у разі, якщо країна не виплатила компенсацію протягом трьох місяців з моменту набрання чинності постанови. Відповідно чим довше не буде виплат, тим більше будуть відсотки, нагадує пані Глушкова.

За публікаціями у ЗМІ.