Грузія має визначиться зі своєю геополітичною орієнтацією…

Грузія має визначиться зі своєю геополітичною орієнтацією
Слідом за Молдавією свій геополітичний вибір зроблять громадяни Грузії, де вже все готове до запланованих на 26 жовтня парламентських виборів. У понеділок грузинський прем’єр Іраклій Кобахідзе не без жалю констатував: Молдова не здала «жодного тесту на демократію», але її, на відміну від Тбілісі, Захід практично не критикує. Тим часом, грузинські опозиціонери впевнені, що вся критика на адресу правлячої «Грузинської мрії» (ГМ) повністю виправдана. При цьому вони вже домовилися про перші дії у разі їхньої перемоги. Пріоритет — формування коаліційного уряду технократів, який займеться необхідними Брюсселем реформами і, у разі успіху, наблизить Грузію до ЄС.

«Ми всі стежили за виборами в Молдові, і жодного тесту на демократію не було здано. До виборів одного за іншим знімали кандидатів у президенти із надуманих причин. І Молдавію після проведення таких виборів ставлять попереду Грузії»,— обурився в понеділок прем’єр Грузії Іраклій Кобахіддзе, маючи на увазі набагато очевидніші на даний момент перспективи молдавської євроінтеграції. «Нагадаю, що Молдова залишається членом СНД, і більш як половина її населення, якщо не ще більше, проти євроінтеграції. Нам же пускають пилюку в очі, заявляючи, що Молдова гідна статусу кандидата та переговорів щодо вступу до Євросоюзу, а грузинський народ і влада не гідні. Це ганьба»,— сказав Кобахіддзе. З такою ж думкою виступив виконавчий секретар правлячої «Грузинської мрії» Мамука Мдинарадзе: «Уявіть, коли багато ґрунтується на фальші і коли від імені Європи говорять населенню брехню, виходять такі результати. Ми якраз цього остерігаємося».

На грузинських виборах 26 жовтня боротьба очікується не менш запеклою, ніж у Молдові. І як і в молдавському випадку, за підсумками не обійдеться без звинувачень у використанні різноманітних заборонених прийомів.

У понеділок Мамука Мдинарадзе заявив: у влади є інформація про те, що опозиціонери планують «на кількох дільницях шантаж чи підкуп солідною сумою людей, включених у виборчий процес, щоби втягнути їх хоча б у елементарні порушення та маніпуляції». Мета — зняти на відео спровоковані ними ж порушення та створити негативне враження про вибори. Також, за словами політика, опозиціонери планують завалити працівників виборчих дільниць однотипними скаргами, перевантажити комунікаційні канали ЦВК, масово відмовитись від виконання функцій партійних членів дільничних комісій, створити штучні черги на дільницях, спробувати пошкодити електронні апарати підрахунку голосів, імітувати «каруселі».

Опозиціонери, у свою чергу, як і раніше, звинувачують владу в нечесній грі, але при цьому, схоже, абсолютно налаштовані на перемогу. Нагадаємо, «Грузинській мрії» протистоять чотири великі опозиційні коаліції: «Єдність» екс-президента Михайла Саакашвілі («Єдиний національний рух», «Стратегія будівельник» «Європейська Грузія»), «Сильна Грузія» банкіра Мамукі Хазарадзе (партії «Лело», “За народ” та громадський рух “Площа свободи”), “Коаліція за зміни” медіаменеджера Нікі Гварамії (партії “Ахалі”, “Гірчі”, “Дроа”), а також “За Грузію” колишнього прем’єр-міністра Георгія Гахарії.

Ці чотири коаліції домовилися сформувати «технічний уряд», який повинен буде здійснити інституційні реформи, які Брюссель вимагає, і, отже, забезпечити початок переговорів про членство в ЄС. А потім уже в 2025 році провести в країні нові парламентські вибори.

Свою силу прихильники євроінтеграції показали у неділю, 20 жовтня. На тбіліській Площі свободи відбувся багатотисячний мітинг під слоганом «Грузія обирає Європейський Союз». Маніфестантів, які йшли на площу з грузинськими та європейськими прапорами, з вікон та з балконів вітали всі, хто виступає за негайний початок переговорів про членство закавказької країни в ЄС. Нагадаємо, цей процес було припинено рішенням Брюсселя після ухвалення нинішньою владою Грузії законів про іноагентів, а також про «захист сімейних цінностей та неповнолітніх».

Що означає призупинення процесу вступу Грузії до Євросоюзу
Площа свободи — знакове місце грузинської політики: там у листопаді 2003 року розпочалася «революція троянд» на чолі з Михайлом Саакашвілі. “Якщо правляча партія наважиться сфальсифікувати результати виборів, то народ матиме право на мирне, ненасильницьке, неозброєне, безкровне повстання”, – сказав у зв’язку з цим активний учасник тих подій, дисидент радянської епохи Леван Бердзенішвілі.

Опозиційні лідери самі не виступали на мітингу. Натомість до присутніх зверталися відомі поети, актори, співаки. Вони закликали громадян прийти на виборчі дільниці та проголосувати «за будь-яку з чотирьох проєвропейських партій». Політики тим часом стояли за сценою і, спілкуючись із кореспондентом “Ъ”, давали зрозуміти: акція вийшла успішною. “Консолідується величезна більшість, і це дуже важливо для зміни влади 26 жовтня”, – зазначив у розмові з “Ъ” колишній секретар Ради національної безпеки в адміністрації Михайла Саакашвілі Гіга Бокерія. «Враження чудові. У день виборів активність буде ще вищою»,— сказав лідер партії «Ахалі» Ніка Гварамія. “Підсумок перевершив усі очікування”, – додала екс-посол Грузії в ЄС Саломі Самадашвілі, яка представляє партію “Лело”.

Цікаво, що три члени майбутньої коаліції з чотирьох навіть не розглядають можливість повернення у владу в будь-якому статусі Михайла Саакашвілі (хоча його партія, за всіма опитуваннями, набирає найбільше «опозиційних голосів»).

А «За Грузію» екс-прем’єра Гахарії навіть виступає проти звільнення екс-президента із ув’язнення. Явний кандидат на посаду прем’єра в коаліційному уряді — нинішній президент Саломі Зурабішвілі (згідно з конституцією, вона виконує здебільшого церемоніальні функції, тоді як реальна влада перебуває в руках прем’єр-міністра).

У «Грузинської мрії» на пані Зурабішвілі, втім, інші плани. У понеділок стало відомо, що депутати від парламентської більшості зібрали підписи, необхідні для подання до Конституційного суду позову про порушення президентом основного закону країни (вона їздила в закордонні поїздки без дозволу уряду). Прем’єр Кобахідзе у зв’язку з цим заявив, що Саломі Зурабішвілі має залишити свою посаду не в плановому порядку, а за рішенням суду як президент, відправлений у відставку.