Про правонаступництво АТ «Укрзалізниця»

16 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 910/5953/17 щодо питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство. Із 1 липня ц. р. в ЄДРСР доступний повний текст рішення Суду.

Зважаючи на підвищений інтерес громадськості до цього рішення ВС, численні запити ЗМІ з проханням роз’яснити наслідки прийнятого рішення, а також враховуючи публічну реакцію АТ «Укрзалізниця» на офіційному вебсайті товариства, яка може створити хибне враження про суть прийнятого рішення, надаємо інформацію щодо мотивувальної частині рішення Верховного Суду.

Виключна правова проблема, через яку справа була передана на розгляд до ВП ВС,  стосувалася різної судової практики, яка призводила до правової невизначеності – в одних рішеннях ВСУ та ВС визнавали Укрзалізницю правонаступником, в інших – ні. По-різному суди визначали й момент правонаступництва.

У справі, що розглядалася, позивач – Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» просив стягнути з АТ «Укрзалізниця» вартість електричної енергії, відпущеної у період з травня 2016 року по лютий 2017 року, у розмірі 70 274 946,74 грн. Позивач послався на те, що у цей період електричні мережі залізничного транспорту, розташовані на тимчасово неконтрольованій території, перебували у господарському віданні відповідача (в особі регіональної філії «Донецька залізниця»). Крім цього, АТ «Укрзалізниця» отримало електроенергію, що надійшла в ці електромережі, використало її в господарській діяльності, але не сплатило її вартості. При цьому позивач указав, що з 1 грудня 2015 року фінансово-господарську діяльність ДП «Донецька залізниця» припинено відповідно до наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30 листопада 2015 року № 512-Ц/од, а всі активи (майно) ДП «Донецька залізниця» передано АТ «Укрзалізниця» і закріплено за ним на праві господарського відання. На базі майна ДП «Донецька залізниця» створено відокремлений підрозділ АТ «Укрзалізниця» без статусу юридичної особи – регіональну філію «Донецька залізниця», яка з 1 грудня 2015 року здійснювала господарську діяльність з використанням активів (майна) на тимчасово неконтрольованій території, отримувала доходи від використання цих активів та підтримувала їх у належному стані. Позивач посилався на неналежне виконання Укрзалізницею умов багатостороннього договору, укладеного між учасниками ринку електричної енергії від 11 червня 2015 року (далі – Багатосторонній договір), та договору купівлі-продажу електричної енергії № Д/ЭЭ-15422/НЮ від 20 жовтня 2015 року (далі – Двосторонній договір).

Тобто спір у цій справі стосувався договірних відносин АТ «Укрзалізниця» з контрагентом, який ніколи не знаходився на тимчасово неконтрольованій території. Заборгованість, за стягненням якої звертався позивач, стосується періоду травень 2016 року – лютий 2017 року.

Важливо, що ВП ВС не ухвалювала рішення по суті, а відправила справу на новий розгляд, з’ясувавши, що суди не дослідили надані позивачем докази і, відповідно, питання виконання Багатостороннього та Двостороннього договорів саме АТ «Укрзалізниця» як правонаступником ДП «Донецька залізниця». Отже суди не встановили таких обставин:

–     чи здійснювало АТ «Укрзалізниця» господарську діяльність (перевезення, постачання електроенергії) на тимчасово неконтрольованій території протягом спірного періоду;

–     чи мала можливість АТ «Укрзалізниця» володіти та користуватися своїм майном, яке перейшло до товариства від ДП «Донецька залізниця» та знаходилося на тимчасово неконтрольованій території протягом травня 2016 року – лютого 2017 року;

–    чи надавало АТ «Укрзалізниця» щоденний добовий прогноз споживання електроенергії в порядку, передбаченому Багатостороннім договором;

–    чи отримувало електроенергію для здійснення перевезень на неконтрольовану територію відповідно до умов Багатостороннього та Двостороннього договорів і якщо так, то чи споживалася ця електроенергія для власних потреб або передавалася кінцевим споживачам;

–    чи складало та направляло виробнику щомісячні акти приймання-передачі спожитої електроенергії;

–    чи брало участь у роботі координаційного центру і чи підписувало щомісячні протоколи координаційного центру про погодження тарифу на електроенергію тощо.

Крім того, ВП ВС зазначила, що законодавством встановлено мораторій на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» як правонаступника прав і обов’язків підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території Донецької і Луганської областей, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Мораторій втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна АТ «Укрзалізниця». Це має відбутися не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Таким чином, рішення ВП ВС не може вплинути на звернення стягнення на майно АТ «Укрзалізниця» по зобов’язанням ДП «Українська залізниця», які виникли до 21 жовтня 2015 року, через існування мораторію.

ВП ВС зазначила, що держава як власник добровільно ухвалила рішення про проведення реорганізації ДП «Донецька залізниця», визначивши АТ «Укрзалізниця» правонаступником в законі і статуті товариства. При реорганізації правонаступництво завжди є універсальним – все майно і обов’язки переходять до правонаступника, не можна забрати лише існуючі, ліквідні активи і залишити у правопопередника зобов’язання. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов’язків, а усієї їх сукупності.  У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов’язки  державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника – АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

ВП ВС звернула увагу на те, що відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» кредитори підприємств залізничного транспорту, які припинялися шляхом злиття, не мали змоги скористатися традиційними механізмами захисту, що передбачені ЦК України, такими як право вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків. ВП ВС при ухваленні рішення також врахувала ту обставину, що державна реєстрація рішення про припинення  ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції – більше п’яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов’язаннями.

Також ВП ВС зазначила, що передача майна не у власність АТ «Укрзалізниця», а у повне господарське відання не означає, що це майно залишилося в повному господарському віданні державних підприємств залізничної галузі, які припиняються, або те, що реорганізація не відбулася чи призупинена. Адже право господарського відання є таким самим речовим правом, як і право власності. Постанови КМУ від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», на які посилається АТ «Укрзалізниця», заперечуючи правонаступництво, стосуються питань інвентаризації та обліку майна і не регулюють питання правонаступництва, які визначені положеннями ЦК України та Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

З повним текстом рішення можна ознайомитися у ЄДРСР – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90111849.