ПРОЦЕСУАЛЬНІ НЮАНСИ СТ.290 КПК

Останнім часом особливої популярності набув п.10 ч.1 ст.280 КПК як підстава для закриття кримінального провадження судом через направлення прокурорами обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування. І одним із основних каменів спотикання, що породив таку «проблему», стало неоднозначне тлумачення положень ст.290 КПК сторонами провадження та різними палатами ВС.

Так, згідно з постановою Першої судової палати ККС від 28.09.2021, колегія суддів зробила висновок, що у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування (справа №758/12538/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100063308; схожу правову позицію про темпоральний відлік строків досудового розслідування висловлено у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС 15 15.09.2021 у справі №711/3111/19).

В ухвалі Третьої судової палати ККС від 19.01.2022 колегія суддів не погодилася із вище викладеною позицією. Посилаючись на положення ст.113, ч.5 ст.219, ч.ч.2-3 ст.290 КПК, колегія стверджувала, що строк досудового розслідування безумовно не зупиняється з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст.290 КПК України, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення. Початком обчислення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, на думку вказаної клдегії, є момент фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ними (справа №216/4805/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102634461).

До речі, критика Третьою судовою палатою ККС у вище вказаній постанові слідчого, який у повідомленні про завершення досудового розслідування зазначив, що матеріали кримінального провадження будуть відкриті стороні захисту через 10 днів з дати цього повідомлення, підштовхнула задуматися над тим, що Закон не встановлює порядку черговості відкриття матеріалів сторонами: спочатку сторона захисту може відкрити свої матеріали, потім – сторона обвинувачення свої. Те, що наразі зазвичай сторона обвинувачення починає відкриття матеріалів – особливості практики, стратегії й тактики захисту.

І нарешті, постановою Об’єднаної палати ККС ВС від 24.10.2022 у вказаній дискусії поставлено крапку: «Відповідно до положень ч.5 ст.219 КПК не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування» (справа №216/4805/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107050550).

І ще один важливий момент, на який звернула увагу Об’єднана палата ККС ВС у вище вказаній постанові: якщо сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами кримінального провадження раніше, ніж настала дата, визначена слідчим суддею за клопотанням сторони обвинувачення про встановлення строків для ознайомлення, строк досудового розслідування відновлюється з наступного дня після завершення фактичного ознайомлення.

Але це не всі процесуальні каверзи, які можуть постати перед прокурором у суді через порушення вимог ст.290 КПК вже під час розгляду кримінального провадження по суті.

У постанові Першої судової палати ККС ВС від 05.12.2019 колегія суддів констатувала, що невідкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст.290 КПК адвокату, який почав представляти інтереси майбутньої підозрюваної, коли та була у статусі свідка, а якщо після набуття таким свідком статусу підозрюваного адвокат більше ні разу не з’являвся – не свідчить про порушення права на захист підозрюваної. Однак, це змусило задуматися над тим, чи варто слідчому і прокурору порахувати захисників підозрюваного перед тим, як завершувати досудове розслідування (справа №663/1069/18: https://reyestr.court.gov.ua/Review/86241515).

Так, на практиці трапляється, що один адвокат починає представляти інтереси підозрюваного, який на певному етапі може бути незадоволений роботою захисника і підписує договір з іншим адвокатом; а через зайнятість свого основного адвоката на одне судове засідання на стадії досудового розслідування (розгляд скарги, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тощо) може прийти навіть третій захисник, з яким у цього підозрюваного також буде відповідний договір. То чи потрібно слідчому, прокурору повідомляти про завершення досудового розслідування усіх цих адвокатів, і чи можна вважати стадію ознайомлення з матеріалами кримінального провадження завершеною, якщо право, передбачене ст.290 КПК, реалізував лише один захисник?

Безумовно, варто уважно почитати умови договору між підозрюваним та кожним захисником (якщо такий договір буде надано стороні обвинувачення), або ордер, в якому має бути зазначено – на представлення інтересів підозрюваного у яких державних органах (орган досудового розслідування, прокуратура, суд певної інстанції тощо) та під час яких слідчих і процесуальних дій саме у цього захисника є повноваження. Якщо ж вказані деталі не конкретизовано, перед тим як викреслити звільненого підозрюваним захисника із життя конкретного кримінального провадження, прокурору чи слідчому все ж таки варто попросити, наприклад, підозрюваного, написати заяву про те, що перший адвокат більше не представляє його інтереси (мова про відмову від захисника в присутності останнього не завжди може йти у зв’язку із тим, що усі сторони провадження зазвичай дуже зайняті, і якщо якась дія (наприклад, приїхати до слідчого) вже не оплачується клієнтом, вона може бути і не виконана; хоча письмова відмова від захисника в присутності останнього – ідеальний варіант розвитку подій). Те саме уточнення варто зробити і на рахунок адвоката, який приходив на одне засідання до слідчого судді. Інакше – на підготовчому засіданні можна отримати сюрприз від сторони захисту у вигляді заяви про невиконання вимог ст.290 КПК для повного її складу, визнання всіх доказів недопустимими тощо.

Інша каверза ст.290 КПК – порядок та строки надання доступу до зібраних матеріалів прокурору стороною захисту. На практиці трапляється, що прокурор відмовляється навідатись до офісу адвоката для ознайомлення з матеріалами сторони захисту, вимагаючи скерувати йому поштою копії таких доказів. Варто відзначити, що така позиція сторони обвинувачення «дещо необґрунтована». Більше того – призводить до того, що сторона захисту може звернутися до слідчого судді із клопотанням про встановлення прокурору строку для ознайомлення, що передбачено ч.10 ст.290 КПК.

Але такою поведінкою прокурор може спровокувати ще одну проблему: не з’являючись на ознайомлення з матеріалами сторони захисту і в той же час вважаючи, що строки досудового розслідування досі не йдуть, так як виконання вимог ст.290 КПК не завершено, сторона захисту може в суді спробувати обґрунтувати факт добровільної відмови прокурора від ознайомлення із зібраними ними матеріалами та одночасно – відновлення відліку строку досудового розслідування, а в подальшому – направлення обвинувального акта до суду поза межами визначених ст.219 КПК строків.

І на останок, прокурорам та слідчим:

– про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування – необхідно повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру (ч.1 ст.290 КПК);

– про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів – необхідно повідомити потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача, його представника (ч.ч.7, 8 ст.290 КПК).