Ковальський Віктор
Психологічний недільний практикум або Що робити з дестуктивом в колективі.
У будь-якому колективі можна знайти людину, яка деструктивно впливає на загальну робочу атмосферу. Найчастіше це ті люди, які роблять гірші помилки на роботі:
постійно скаржаться на частоту та серйозність проколів колег;
пліткують і розпускають чутки, які стикають лобами;
обговорюють життя чи недоліки колег, часто перебільшуючи своє значення;
підривають авторитет керівника постійним потоком критики;
дратують своїми звичками чи особливостями поведінки.
У більшості ситуацій колеги намагаються не звертати на подібних колег увагу, щоб уникнути зайвих конфліктів. Але для когось поведінка такого персонажа може позначитися на продуктивності чи обернутися депресією. Як виходити з таких ситуацій або Що з ними робити
Кажуть, щоб виправити чиюсь поведінку, потрібно відправити людину на лікування до психотерапевта, занурити в релігію або провести операцію на мозку. Рідко коли керівник може бути психотерапевтом, батюшкою чи нейрохірургом. Але все ж таки власну стратегію боротьби з подібними випадками повинен мати кожен менеджер, щоб не пустити ситуацію на самоплив.
1. Обчислити
Якщо «токсичний» співробітник оселився в компанії, де працюють понад 30 осіб, вирахувати його не так уже й легко. Такі люди часто добре працюють — нарівні, а то й краще за інших. Тому, якщо у керівника і є підозри на когось, швидше за все вони не впадуть насамперед на продуктивних співробітників.
А обчислювати треба обов’язково, адже ці люди у колективі, як вірус в організмі: якщо не випити ліки, сам організм може боротися із зараженням дуже довго.
Якщо відчувається напруженість серед співробітників, постарайтеся розмовами тет-а-тет з колегами дізнатися про причину. І коли ви усвідомили, що у вашій команді є той, хто завдає шкоди колегам своєю поведінкою, поводиться поза прийнятими стандартами, потрібно діяти.
2. Говорити
Деякі експерти стверджують, що менеджер не повинен проводити профілактичних бесід, а одразу діяти жорстко. Але ми можемо радити поговорити, перш ніж переходити до кардинальних методів. Причому у розмові слід зробити декілька акцентів.
По-перше, як правильно вести розмову
1. Не мутіть воду. Треба цілеспрямовано говоріть колезі, про що ви хочете поговорити, чим допомогти. Це дасть розуміння, що ви схильні до об’єктивного спілкування.
2. Наголосіть на позитивних змінах
Буде дуже корисно сказати, що зміниться на краще, якщо співробітник перегляне свою поведінку. Також корисно відзначити, що буде, якщо все залишиться, як і раніше.
3. Чітко кажіть, що ви хочете
Помилково використовувати загальні поняття у розмові про чітку проблему. Наприклад, керівник каже: «Мені не подобається твоя поведінка, я хочу, щоб ти виправився». Це дуже узагальнено і може означати будь-що.
Натомість менеджер може сказати: «Нікому не допомагає те, як ти говориш про наших клієнтів за їхніми спинами, це отруює загальну обстановку в нашому відділі. З цього моменту, якщо ти не можеш сказати нічого на підтримку клієнта, краще взагалі промовчи».
Керівник повинен наводити конкретні приклади негативної поведінки співробітника та використовувати це у майбутньому для кращого розуміння, що від нього хочуть.
4. Спробуйте використовувати «ми» замість «ти»
Ви повинні донести думку, що проблема, що склалася, — це проблема не конкретної людини, а всього колективу. Можна почати зі слів “У нас є проблема” або “Нам потрібно дещо змінити”.
Постійне використання «ти», перекладання у розмові всієї провини на співробітника — це провальна стратегія. Наприклад, «У тебе завжди погана поведінка, і всі про це знають», — одна з фраз слабкого управлінця звучить, як запрошення на бійку.
Краще спробуйте сказати: «Ми повинні поговорити про твою поведінку». Використання “ти” – не страшний гріх, але якщо постійно “тикати”, це вб’є розмову. Людина повинна зрозуміти, що має змінитися без переходу на особи.
5. Уникайте потиставлень «проте» і «але»
Багато керівників думають, що якщо у розмові вони використовують похвалу для переходу до суті проблеми, то простіше донести щось до співробітника. Звучить це приблизно так: «Ти зробив хорошу роботу, але…» — і потім рубає з плеча. Найчастіше це одразу злить співрозмовника.
Подумайте над заміною “але” і “проте” на “і” – бур’яни переконливої мови обтяжують розмову. Наприклад, «Ти дуже добре працюєш і нам треба поговорити, як зробити так, щоб ти виявляв більше поваги до клієнтів».
6. Не потрібно заповнювати тишу
У напруженій ситуації керівник може подумати, що має заповнювати будь-яку паузу у розмові. Ні. Не треба нічого заповнювати. Зробіть так, щоб ваш співрозмовник заповнював паузи. Ви здивуєтеся, скільки інформації можете отримати, не ставлячи жодного питання. Просто іноді мовчачи.
Коментарі
Loading…