Російські адвокати запросили допомоги у європейських адвокатів

Як стало відомо “Ъ”, залишаючи пост президента Федеральної палати адвокатів (ФПА) Росії, Юрій Пилипенко попросив Раду колегій адвокатів і юридичних товариств Європи (CCBE) звернути увагу на труднощі, що виникають у росіян при отриманні юридичної допомоги. Формально введені проти Росії санкції, серед яких згадуються і юрпослуги, стосуються лише органів держвлади та компаній, але за фактом зарубіжні юрфірми отримують рекомендації бути обережними у спілкуванні з будь-якими клієнтами з Росії. У ФПА вважають, що в даному випадку може йтися як про дискримінацію росіян, так і утиск прав на роботу самих іноземних адвокатів, зазначаючи, що в Росії право на захист іноземців неухильно дотримується.
Звернення до голови СРЄ Джеймса Макгіла стало одним з останніх документів, підписаних Юрієм Пилипенком перед передачею повноважень обраній за його ж рекомендацією головою ФПА колишньому віце-президенту палати Світлані Володіної. Президента ССВЕ, створеного ще в 1960 році, а зараз представника адвокатів 32 країн, пан Пилипенко попросив звернути увагу «на ситуацію з наданням юридичної допомоги громадянам Російської Федерації, що склалася в європейських державах». За його словами, росіяни зіштовхуються «зі значними труднощами, включаючи непоодинокі випадки повної відмови в ній (юрдопомоги. — Ъ)». Юрій Пилипенко припустив, що ці відмови адвокатів мають «вимушений характер», а взагалі може йтися про утиск прав захисників. А тому ФПА просить пана Макгілла вжити всіх заходів у рамках компетенції очолюваної ним організації для недопущення будь-якої дискримінації. Насамкінець глава російської адвокатури «для відома» повідомляє європейському колегі, що російськими адвокатами юридична допомога «надавалася і надається за зверненнями іноземних громадян та організацій без будь-яких обмежень».

За даними “Ъ”, звернення до ССВЄ було зумовлене аналізом ситуації на основі моніторингу ЗМІ. Багато випадків відмови адвокатів допомагати росіянам могли не потрапити в цю статистику, оскільки саме спілкування громадянина з юристом, як правило, передбачає конфіденційність. Проте відомі факти, коли на адвокатів справді «тиснуть згори». За даними з відкритих джерел, Палата адвокатів Нідерландів закликала своїх членів виявляти «підвищену пильність» під час роботи з російськими клієнтами. Люксембурзька палата рекомендувала юрфірмам ретельно перевіряти російських клієнтів та їхніх бенефіціарів щодо їх знаходження в списках санкцій. А англійські юридичні контори розривають відносини з російськими клієнтами через санкції та відмовляються представляти їхні інтереси. У жовтні ЄС, а потім і Швейцарія у черговому пакеті санкцій заборонили своїм резидентам надавати російським органам влади та компаніям (не лише підсанкціонним) юридичні послуги. Щоправда, зроблено виняток: юридичні послуги можна надавати громадянам Росії, а також представляти інтереси їх і компаній з РФ при розглядах у судах, арбітражах та адміністративних органах. Насправді ж, як зазначають російські юристи, такий «відмінний» підхід до російських клієнтів застосовується незалежно від конкретної справи та їхнього санкційного статусу.

“Ми стикалися з подібною ситуацією, але все залежить від юрисдикції”, – заявив адвокат, експерт Фінансового університету при уряді РФ Михайло Загайнов, велика частина практики якого пов’язана саме з іноземними юрисдикціями. За його словами, він звернувся до «бельгійських колег-адвокатів» з питання представлення інтересів його російських клієнтів перед регулятором для отримання індивідуальних ліцензій з розблокування акцій, які «застрягли» у депозитарії. «Одні відмовили ввічливо, але був адвокат, який відмовився співпрацювати із образами на адресу росіян. Водночас у Франції в інших справах жодних проблем та питань не виникло. Французькі адвокати продовжують співпрацю», – повідомив Загайнов.

Інший адвокат Володимир Жеребенков зазначив, що іноземні законодавства ліберально налаштовані до захисників. За його словами, свого часу він брав участь у захисті росіян в Іспанії, Італії, Німеччині тощо. Як юрист, він міг лише консультувати колег-іноземців, але йому вільно дозволяли бути присутніми під час слідчих дій і, наприклад, у суді. У Росії зараз доступ до підслідних іноземців лише у адвокатів-росіян та дипломатів, проте про порушення прав на захист говорити не доводиться. «Наприклад, до мого підзахисного, громадянина одразу чотирьох країн Полу Уілана, засудженого за шпигунство, ставлення було дуже уважне, йому навіть зробили операцію, на яку російському в’язню довелося б чекати набагато довше»,— повідомив адвокат, зазначивши, що відповідне ставлення до його підзахисного та в мордівській ІЧ-17, куди його етапували. Адвокат Олександр Бойков, який брав участь у захисті засудженої за контрабанду наркотиків і вже обміняної на росіянина Віктора Бута американської баскетболістки Брітні Грайнер, також заявив, що не помітив з колегою жодних порушень права на захист іноземки. «Не беруся судити про всі справи, але у своїй ми не стикалися з будь-якими перешкодами чи тиском»,— резюмував пан Бойков, наголосивши, що американку даремно тримали в СІЗО, а вирок їй був «неправосудний».

За повідомленнями у ЗМІ.