Розвиток російської економіки: експерти передбачили вибір між «новим НЕПом» та «сталінськими п’ятирічками»

Розвиток російської економіки: експерти передбачили вибір між «новим НЕПом» та «сталінськими п’ятирічками»
Експерти побачили у лобістській боротьбі, що розгорнулася навколо поправок до закону про рекламу, інструмент для вибору сценаріїв розвитку національної економіки. Про це йдеться у доповіді комунікаційного холдингу «Мінченко консалтинг», підготовленій у рамках нового проекту «Держплан 2.0». Остаточного вибору між «Держкапіталізмом у кубі» та версією «НЕП 2.0» ще не зроблено, але геополітична турбулентність та санкційні обмеження посилюють конкурентну боротьбу між стратегіями.

Цю тему у вівторок обговорили учасники круглого столу, що пройшов у ТАРС, присвяченого ефективності лобізму в умовах мобілізаційної економіки.

В опублікованій 25 жовтня доповіді «Мінченко консалтинг» розглядаються два основні сценарії розвитку російської економіки (не рахуючи продовження традиційної інерційної моделі). Перший — «Держкапіталізм у кубі»: посилення одержавлення економіки, ліквідація приватної ініціативи, регулювання цін «з усіма принадами планової негнучкої економіки». Цей сценарій умовно названо «Іран 2.0», але скоріше це буде схожим на «сталінські п’ятирічки», зізнався голова холдингу Євген Мінченко. Другий сценарій – «НЕП 2.0»: стимулювання зростання економіки за рахунок надання максимальної свободи бізнесу (умовно – «Китай 2.0»).

Остаточного вибору між сценаріями ще не зроблено, і конкуренція різних підходів розгортається прямо зараз, зокрема в рамках конкретних лобістських кейсів, зазначають експерти.

Найбільш показовою вони вважають боротьбу довкола поправок до закону про рекламу, ініціатори яких, за їхньою оцінкою, діють у рамках сценарію «Іран 2.0».

Автори доповіді нагадують, що законопроект, який передбачає створення в Росії єдиного оператора цифрових рекламних конструкцій та оголошень, був прийнятий у першому читанні у найкоротші терміни (через тиждень після внесення), незважаючи на опір галузі. Його підтримала лише “Єдина Росія”, але навіть у ній не було повної одностайності. Необхідність вжиття поправок їх автор Артем Кір’янов (ЕР) мотивував захистом інтересів держави та бажанням нівелювати наслідки обмежувальних заходів щодо РФ з боку недружніх країн.

У ході круглого столу віце-спікер Держдуми В’ячеслав Даванков («Нові люди») звернув увагу на загальне зростання в останні півроку числа лобістських законопроектів, внесених на підставі того, що це потрібно країні в умовах війни в Україні. «Таких зараз кілька,— нагадав він.— Є закон про видобуток риби на Далекому Сході, де теж суб’єкти малого та середнього підприємництва можуть позбутися… Про газування, про цукор… Багато таких !» Депутат заявив, що його партія протистоятиме ухваленню рекламних поправок усіма доступними способами і це може стати хорошим приводом для консолідації опозиційних партій з інших питань. «Консолідація, яка трапилася, говорить про те, що в діалозі можна знаходити вирішення питань», – підтримала колегу депутат Марія Дробот (КПРФ).

Тим часом, як зазначається у доповіді, досі невідома позиція щодо законопроекту важливих та впливових акторів: апарату уряду, адміністрації президента та її державно-правового управління, представників еліти, пов’язаних з управлінням активами великих технологічних компаній, таких як «Ростелеком» та VK . Формально процес збирання поправок до законопроекту продовжено до 1 листопада, але все може затягтися.

Як зазначають автори доповіді, ситуація важлива не лише з погляду долі конкретної галузі, а й як модель для вибору сценаріїв подальшого розвитку економіки.

Вона позначає низку принципових питань, у тому числі про суб’єктність депутатського корпусу, який взяв на себе відповідальність за «доленосні історичні рішення», та готовність Ради федерації зіграти роль «палати регіонів». А також про те, чи впливає негативна громадська реакція на поведінку законодавців і наскільки важлива публічна критика тих чи інших ініціатив.

Заступник голови комітету Думи з економічної політики Станіслав Наумов (ЛДПР) припустив, що найімовірніша доля спірного законопроекту — залишитися в «підвішеному» стані на тривалий термін. Проте цей прецедент задає небезпечний тренд на створення монополії в різних галузях, попередив член генради «Ділової Росії» Ілля Котов: наприклад, можна поставити собі за мету створити єдиний телеканал, одну радіостанцію та єдиного оператора зв’язку.

Нарешті, директор Інституту прикладних політичних досліджень Григорій Добромелов поставив питання, чи можна взагалі розвивати конкуренцію в умовах «мобілізації всього і вся». І сам собі відповів, що, швидше за все, ні.

Ось така перспектива розвитку російської економіки. Без конкуренції, без системних проектів, без реальної перспективи.

За публікаціями у ЗМІ.