Судоустрій та судочинство Австрії

Згідно Конституції Австрії (стаття 82) здійснення судочинства перебуває цілком у сфері компетенції федерації, лише адміністративні спори вирішуються як на федеративному рівні, так і на рівні земель. Це відрізняє Австрію як федеративну державу від, наприклад, США чи ФРН. Австрійські суди компетентні в розгляді таких категорій справ: цивільні, кримінальні, трудові, спори щодо виконавчих проваджень, банкрутство тощо. До обов’язків судової гілки влади належить і ведення земельного реєстру та реєстру компаній. Конституція також передбачає роль населення в здійсненні правосуддя. Присяжні засідателі та журі залучаються до розгляду кримінальних справ, якщо підсудному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі понад п’ять років, або у випадку розгляду справ про політичні злочини, такі, як пропаганда націонал-соціалізму.

Система загальних судів До загальних судів відносяться районні суди (близько 116, їх число часто змінюється) Bezirksgerichte, регіональні суди (20) Landesgerichte, вищі регіональні суди (4) Oberlandesgerichte та Верховний Суд Oberster Gerichtshof. Така система визначена законом про судоустрій (Gerichtsorganisationsgesetz).

Районні суди розглядають цивільні спори, ціна позову в яких не перевищує 15 000 євро, та інші категорії справ (сімейні, житлові спори) за участі одного судді. Також вони уповноважені розглядати кримінальні справи з максимально можливим терміном ув’язнення підсудного до одного року. Регіональні суди (суди першої інстанції) відповідальні за розгляд всіх інших категорій справ, що не відносяться до компетенції районного суду, в якості суду першої інстанції. Щодо рішень районних судів вони виступають апеляційною інстанцією. Вищі регіональні суди (суди апеляційної інстанції) переглядають рішення регіональних судів.

Верховний Суд Австрії

Верховний Суд разом із Конституційним та Адміністративним, загалом іменуються, як «вищі суди». Верховний Суд є останньою, доступною в межах країни, інстанцією для цивільних і кримінальних справ (стаття 92 Конституції). Діяльність цього суду регулює Федеральний закон про Верховний Суд від 19.06.1968 р. Окрім функцій забезпечення правової визначеності та забезпечення однорідності правозастосовної практики, Верховний Суд також висловлює свої зауваження до проектів законів. Членами ВС Австрії є голова суду, два заступники, 18 голів палат та 52 судді. Розгляд справ відбувається палатами, які складаються з чотирьох суддів, один з яких є доповідачем у конкретній справі та голови палати. В окремих випадках розгляд відбувається у звуженій палаті, яка складається з трьох осіб чи у розширеній палаті з одинадцяти осіб. Правові позиції висловлені розширеною палатою є обов’язковими для Верховного Суду й можуть бути змінені лише наступною розширеною палатою.

Верховному Суду можуть бути адресовані тільки найвагоміші цивільні справи, їх розглядають 10 палат. Щодо кримінальних (шість палат), то ВС Австрії виступає апеляційною інстанцією, якщо скаржник клопоче про повний перегляд рішення регіонального суду через помилки в застосуванні норм матеріального чи процесуального права. Якщо ж апеляційна скарга стосується перегляду вироку лише в частині цивільного позову чи суворості вироку, то компетентними будуть вищі регіональні суди. Таким чином, у кримінальних справах є лише дві інстанції для перегляду вироку.

Верховний Суд Австрії є також вищою дисциплінарною інстанцією для суддів, а також дисциплінарною інстанцією для нотаріусів та адвокатів.

Окремо слід зауважити, що Вищий регіональний суд Відня виконує роль суду з розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства. Розгляд таких справ проходить за участі двох професійних суддів та двох експертів, які виступають у ролі присяжних засідателів й номіновані Торговою палатою Австрії та Федеральною палатою праці. Апеляційний розгляд на його рішення відбувається за участі спеціально створеної палати в межах Верховного Суду. Розгляд справ цієї палати проходить за участі трьох суддів та 2 присяжних засідателівекспертів. Остання з 18 палат ВС Австрії компетентна в розгляді питань, пов’язаних із комерційним арбітражем, а саме призначення арбітрів чи розгляд скарг на рішення арбітражних судів.

Рішення Верховного Суду публікуються на загальнодоступних та безкоштовних інтернет-ресурсах. Цікавим є той факт, що публікується не просто текст рішення, але й окремо, для наочності та зручності, правова позиція, підсумок справи, висловлений у стислій формі. Тому практики при правозастосуванні, як правило, обмежуються саме цим висновком.

На сьогодні виконують свої функції близько 2 тисяч професійних суддів. При цьому гендерна рівність вже була досягнута, близько 50% професійних суддів — жінки. Разом із суддями до деяких категорій справ (трудові та справи щодо соціального забезпечення) залучаються присяжні засідателі, які не потребують спеціальної юридичної підготовки та працюють на волонтерських засадах, і журі.

Вимоги до кандидатів у судді

Особа, яка бажає стати професійним суддею, подає свою заявку на вакантну позицію кандидата в судді. До заявників висуваються такі вимоги: завершена університетська юридична освіта, громадянство Австрії, достатній стан здоров’я, наявність необхідних професійних та соціальних навиків та щонайменше п’ять місяців практики в суді. Про наявність вакантних місць кандидатів повідомляє голова вищого регіонального суду. Після розгляду заяви заявника голова вищого регіонального суду звертається з поданням до міністра юстиції, який уже призначає особу на позицію кандидата в судді. При цьому міністр не зв’язаний цією пропозицією й може її відхилити. Після цього починається чотирьохрічний термін, під час якого кандидат у судді допускаються до підготовчої служби для того, аби стати професійними суддями. Підготовча служба кандидата в судді проходить у районному та регіональному судах, прокуратурі, закладах позбавлення волі, в якості нотаріуса чи адвоката, а також закладах реабілітації ув’язнених чи закладі реабілітації жертв злочинів. Наприкінці цього строку відбуваються письмові та усні екзамени кандидата перед вищим регіональним судом. Повторно складати іспит можна лише ще один раз. Після успішних випробувань кандидат може подати заявку та заповнити вакантне місце в тому чи іншому суді вже в якості професійного судді на безстроковий термін. Комісії персоналу при вищих, регіональних та Верховному Суді подають списки з кандидатами на призначення. Повноваження на призначення професійного судді формально належать Федеральному Президенту, але він делегує це повноваження, в більшості випадків, міністру юстиції. Вибір на користь того чи іншого кандидата має відбуватися на основі кваліфікації кандидатів, у випадку рівності закон надає перевагу жінкам, а в інших випадках старшим кандидатам. Пенсійний вік судді – 65 років.

Ефективність розгляду справ судом

Завантаженість судової системи справами можна вважати значною. Так, щороку відбувається близько 3,5 млн судових засідань, при цьому 3 млн припадає на районні суди, в той час як на Верховний Суд — лише 10 тис. У той же час правосуддя здійснюється доволі швидко. Для прикладу можна навести категорію цивільних справ, три чверті з яких вирішуються протягом кількох тижнів. У цю групу входять звичайні справи, які не потребують виклику сторін на судовий розгляд. Інші категорії справ, де в сторін суперечні правові позиції, доведення яких вимагає судового розгляду, потребують у середньому шість місяців, а у випадку з апеляцією — 13 місяців. Лише менше 3% справ затягуються на трирічний період.

Швидкості вирішення судових спорів сприяють інформаційні технології. ITмережа та допоміжні програми охоплюють усі сфери юриспруденції Австрії. За допомогою сучасних технологій суди, прокуратури, установи виконання покарань, юридичні фірми взаємодіють між собою через Федеральний обчислювальний центр (BRZ).

Законодавство, рішення судів, судові аукціони, земельний реєстр, реєстр компаній, офіційні документи компаній (баланс, статут), списки медіаторів, експертів, перекладачів, арбітражних керуючих, центральний реєстр місць реєстрації осіб тощо є доступними в електронному форматі. Наприклад, позов, відзив на позов, клопотання подаються адвокатом напряму в компетентний суд безпосередньо зі свого робочого комп’ютера. В такому ж електронному режимі виносяться рішення в «простих» справах. Австрія є активним членом програми e-Justice, яка була запропонована Єврокомісією для допомоги громадянам та організаціям ЄС.

Судові омбудсперсони

У 2007 році в країні було запроваджено інститут судових омбудсперсон, які виконують інформаційну функцію та функцію розгляду скарг. Членами цієї служби є досвідчені судді вищого регіонального суду.

Кожен учасник судового процесу має право звернутися до омбудсперсони, якщо в нього виникли питання чи скарги щодо роботи суду. Члени цього органу пояснюють рішення суду, роз’яснюють непорозуміння, розглядають скарги та повідомляють про результати безпосередньо заявнику.

Загалом же судова система Австрії багато в чому нагадує українську. Використання інформаційних технологій, безперечно, робить вагомий внесок у ефективність судочинства. Саме Австрія може стати прикладом успішного впровадження останніх технологій не лише в документообіг, але й у спосіб прийняття рішень судом.

Максим ВОРОШИЛО,
юрист Rechtsanwaltskanzlei «Dr. Stefan Gulner», м. Відень, Республіка Австрія