in , , , , ,

В росії триває формування підрозділів для участі у війні з Україною за принципом земляцтва. Чи допоможе це російський воякам. Навряд чи!

В росії триває формування підрозділів для участі у війні з Україною
Цього тижня стало відомо про формування у різних регіонах добровольчих підрозділів. Фактично йдеться про приховану мобілізацію. Формування таких загонів відбувається в регіонах уже кілька місяців: вступати до них закликають місцева влада та ветеранські організації. Добровольцям обіцяють солідні грошові виплати та забезпечення всім необхідним екіпіруванням. Процедурні питання вирішуються через військкомати, де укладаються контракти з Міноборони. Як правило, такі підрозділи складаються із земляків, які разом проходять навчання і так само разом мають брати участь у бойових діях.
Творці територіальних батальйонів вважають, що землякам буде простіше вирушити до зони бойових дій, виявити там взаємодію.
Інформація про створення в Петербурзі добровольчих загонів “Кронштадт”, “Нева” та “Павловськ” з’явилася 4 серпня у “ВКонтакті” під назвою “Пункт відбору на військову службу за контрактом”. Відповідно до оголошення, комплектуються ці підрозділи «виключно жителями Санкт-Петербурга».
Формування подібних загонів йде в регіонах з весни: за підрахунками “Ъ”, як мінімум у двох десятках суб’єктів РФ створено вже понад 40 таких підрозділів.
Інформація про них публікується в ЗМІ та соцмережах органів влади, при цьому вони отримують спеціальні найменування, які так чи інакше вказують на їхню територіальну приналежність. Як правило, до цих підрозділів входять жителі саме того регіону, де вони формуються, які разом проходять навчання та вирушають на вийну.
Так, у Якутії добровольчий загін називається «Боотур» — за місцевими переказами, Еллей Боотур вважається першопредком якутів.
При зарахуванні до чуваського батальйону зв’язку «Атал» (з чуваського — «Волга»), потрапити до якого теж можуть лише жителі республіки, плюсом вважається знання чуваської мови. Для підписання контракту досвід військової служби не потрібен, але потрібна освіта зв’язківця або права водія категорії B, C, D, E.
У Пермському краї формуються мотострілецька рота “Парма” чисельністю 90 осіб та танковий батальйон “Молот” (близько 160 осіб). Ще один танковий батальйон імені Кузьми Мініна створюється у Нижегородській області.
Амурська область, як повідомляли в середині липня місцеві ЗМІ, збирає мотострілковий батальйон «Амурський», який, як передбачається, складатиметься із 400–500 осіб.
У Тюменській області заявили про формування одразу трьох підрозділів із різними спеціалізаціями: саперного батальйону «Тобол», роти снайперів «Тайга» та артилерійського дивізіону «Сибір». За офіційною версією, «Тобол» було сформовано за ініціативою ветеранів Тюменського вищого військово-інженерного командного училища. Перші групи добровольців цих підрозділів вже вирушили в Україну наприкінці липня.
У Башкирі також створюють добровольчі формування для участі у військовій операції в Україні
У низці регіонів створюються підрозділи підтримки. Наприклад, батальйон матеріально-технічного забезпечення «Сейм» з Курської області займеться підвозом пального, продовольства, боєприпасів і т.д. За даними омської влади на початок минулого тижня, отримано 150 заяв на службу, 50 осіб уже пройшли відбір та включені до наказу, а ще 400 осіб зателефонували на контактний номер та заявили про готовність вступити до іменних батальйонів.

Серед інших «іменних» підрозділів — «Ангара» (Іркутська область), челябінські батальйони «Південноуралець» (261 особа) та «Південний Урал» (253 особи), томський «Тоян» (на ім’я князя племені еуштинських татар, що жили на березі Томі у XVII столітті). В ульянівських батальйонах «Свіяга» (річка, що протікає через Ульяновськ) та «Симбірськ», як очікується, буде по 200 бійців.
У Краснодарському краї добровольчі загони формуються з урахуванням Кубанського козацького війська. Ще у квітні там було створено загін імені отамана Чорноморського козачого війська Захарія Чепіги, а у травні — загін «Кубань». Готуються близько 1,2 тис. козаків.
За процедурні формальності у всіх регіонах відповідає Міноборони: добровольці підписують з ним договори на строк від кількох місяців з можливістю продовження та набувають офіційного статусу контрактників.
Обіцяні добровольцям виплати відрізняються від регіону до регіону. Так, в Омській області кажуть, що після прибуття на територію СВО зарплата контрактників складе щонайменше 130 тис. руб. В інших регіонах називають вищі цифри, що перевищують 200 тис. руб. А в Пермському краї добровольцям взагалі обіцяють, що вони отримуватимуть не менше 300 тис. руб. в місяць. Регіональна влада, у свою чергу, готова на разові виплати (від 100 тис. руб.), Але не завжди їх можна отримати одразу. Наприклад, у Татарстані добровольцям обіцяють виплатити одразу лише 60 тис., а ще 200 тис. вони отримають після перетину кордону. Крім того, контрактникам покладено різні виплати за успішне ведення бойових дій та добові 8 тис. руб. “за кожен день наступу”. Регіональні доплати передбачені і у разі загибелі, до – 12,3 млн руб.
Регіональну владу просять надати передусім інформаційну підтримку, вона також допомагає фінансами та збиранням коштів на додаткове матеріально-технічне забезпечення. На запитання “Ъ”, чи не може після війни в Україні виникнути проблеми з такими підрозділами за місцем їх формування, чиновники відповідають: “Тут принцип меншого зла. Та й воювати ще довго та на різних напрямках”.
Від редакції Ми можемо взяти до уваги цю інформацію. Нашим хлопцям простіше буде ідентифікувати полонених та вбитих, шукати їх родичів. Оскільки керівництво російських військових особливо не дбає про особовий склад, який представляє для нього гарматне м’ясо. Тому і знайшли вихід у створенні загонів за принципом земляків. Хоча це не допоможе. У цій війні перемагатимуть не земляки, а профі та суперпрофі. Це не Сирія, Не Афганістан і Чечня. Це наша Україна!
За публікаціями у ЗМІ.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Про право сумісної власності

Росіяни схвалили б рішення президента як про припинення спецоперації, так і про новий наступ. Цей парадокс громадської думки був виявлений під час останнього опитування в росії