Відбудова після війни. Треба знайти ефективне рішення

Відбудова після війни. Треба знайти ефективне рішення.
25 жовтня стало датою, кількість подій в якій не було вже давно. У Загребі відбувся перший парламентський саміт «Кримської платформи», на якому президент України Володимир Зеленський пообіцяв повернути жовто-блакитний прапор у Крим та навіть «деокупувати» Курили. У Берліні відбулася міжнародна конференція, де Київ попросив грошей на відновлення інфраструктури, а його союзники їх йому пообіцяли. Зрештою, вперше після початку бойових дій в Україну приїхав президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр — і майже одразу потрапив до бомбосховища. У той же день стало відомо, що президент Франції Емманюель Макрон закликав папу римського зателефонувати президентам США і Росії і переконати їх розпочати мирні переговори.

У рамках свого візиту в Україну президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр відвідав місто Корюківку у Чернігівській області, де у березні 1943 року німцями було вбито близько 7 тис. мирних жителів.
У пошуках мирного русла
Хоча війна в Україні триває вже дев’ятий місяць, мабуть жодного разу за цей час так багато подій навколо України не відбувалося в один день. Ранок 25 жовтня розпочався з новини, що 30 членів Конгресу США від Демократичної партії відправили Джо Байдену листа із закликом розпочати прямі переговори з Росією і тим самим вийти на припинення бойових дій. «З огляду на руйнування, спричинені цією війною для України та всього світу, а також ризик катастрофічної ескалації, ми вважаємо, що в інтересах України, США та всього світу уникнути затяжного конфлікту,— йдеться у листі демократів до президента-однопартійця.— Ми наполегливо закликаємо вас разом з військовою та економічною підтримкою… з активним дипломатичним тиском подвоїти зусилля щодо пошуку реалістичних рамок для припинення вогню».

Однак координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що переговори з Москвою неможливі без участі Києва.

А речник Держдепартаменту Нед Прайс зазначив, що Вашингтон не бачить ознак готовності РФ до діалогу. У результаті до вечора члени Конгресу несподівано відкликали листа, пояснивши його публікацію технічною помилкою.

Зате на допомогу американським спробам мирних ініціатив прийшов президент Франції, який періодично вже висловлювався в такому дусі.

Як повідомив журнал Le Point, під час аудієнції з папою римським Франциском Емманюелем Макроном попросив того зателефонувати президенту РФ Володимиру Путіну, патріарху Кирилу і Джо Байдену і тим самим сприяти переходу конфлікту в мирне русло. На думку лідера П’ятої республіки, «необхідно, щоб США сіли за стіл переговорів для просування мирного процесу в Україні». Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначив, що Москва вітає пропозицію французького президента підключити до діалогу папу римського та керівництво США для пошуку «можливих розв’язок». Проте він додав: пан Макрон не сказав, хто має зателефонувати пану Зеленському та «розібратися із законодавчою базою, яка відтепер забороняє будь-які переговори з російською стороною».

Відновити усім світом
На цьому ліміт гучних мирних ініціатив на 25 жовтня, схоже, був вичерпаний, і настав час обговорень, як і чим у найближчому майбутньому союзники Києва збираються допомагати Україні. Так, із ранку вперше після початку бойових дій 24 лютого в Україну прибув президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. За його словами, Берлін «надалі надаватиме Україні допомогу — і економічну, і політичну, і військову». Він також закликав німців «не забувати, що означає ця війна для людей тут, в Україні, скільки вона приносить страждання та руйнування». Пан Штайнмайєр додав, що йому було важливо «надіслати українцям знак солідарності саме зараз, у період повітряних нальотів», тим самим відповівши критикам, які не раз дорікали йому за постійне відкладення візиту.

Втім, усі заяви президента Німеччини потьмяніли на тлі новин про те, що йому довелося спуститися в бомбосховищ під час повітряної тривоги. Це сталося, коли пан Штайнмайєр приїхав до міста Корюківки на Чернігівщині, де у березні 1943 року німцями було вбито близько 7 тис. мирних жителів. У той момент, коли президент ФРН спілкувався з населенням міста, було оголошено повітряну тривогу. «Це дало нам особливо чітке уявлення про ті умови, в яких щодня тут живуть люди»,— зізнався німецький лідер після півтори години у бомбосховищі.

Тим часом у Берліні канцлер ФРН Олаф Шольц у цей момент закликав міжнародну спільноту надати усіляку допомогу Україні для відновлення зруйнованої інфраструктури.

Виступаючи на відкритті міжнародної конференції з відновлення України, дипломат заявив, що наразі основне завдання – це «створення плану Маршалла XXI століття». На його думку, не можна чекати на закінчення конфлікту, а необхідно починати відновлювати країну вже зараз. “Важливо планувати майбутнє України як процвітаючого та демократичного члена ЄС, експортера зеленої енергії та високотехнологічної продукції”, – сказав Шольц.

Як зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, Україні потрібно до €5 млрд на місяць лише для покриття бюджетних витрат, включаючи виплати зарплати та пенсії. Вона запевнила, що ЄС готовий виділяти щомісяця €1,5 млрд, а отже, загальні витрати Брюсселя на допомогу Києву на такі потреби у 2023 році становитимуть €18 млрд. На думку пані фон дер Ляйєн, кошти, що залишилися, мають надати інші гравці, включаючи США та різні міжнародні фінансові інститути.

Володимир Зеленський, приєднавшись до берлінського обговорення у відеоформаті, закликав союзників створити фінансовий «Рамштайн» для допомоги Україні — за аналогією до військового формату підтримки, сформованого ще у квітні на чолі зі США.

«Зараз можемо схвалити рішення про започаткування фінансового “Рамштайну” для підтримки нашої спільної стабільності. Нам потрібна фінансово-координаційна платформа, яка об’єднає всі зусилля щодо відновлення нашої країни», – заявив український лідер.

Військова допомога Заходу Києву перестає бути терміновою та стає регулярною
За його словами, ціна “плану швидкого відновлення – $17 млрд негайно”. Ці гроші мають піти на лікарні, школи, життєво важливу транспортну та енергетичну інфраструктуру. «Ми маємо колосальні потреби у відновленні житла. Ми поки що не отримали жодного центу на швидке відновлення. Я прошу вас наблизити необхідні рішення», – сказав Володимир Зеленський. Він зазначив, що наступного року на Україну чекає дефіцит бюджету в $28 млрд, проте для Києва це непідйомна сума, тому «вже зараз треба ухвалити рішення про допомогу для покриття» цих коштів.

Пан Зеленський нагадав, що значну частину російських активів зараз заморожено в юрисдикції європейських країн. На його думку, потрібний «швидкий законний механізм спрямування російських активів на відшкодування збитків, завданих російською війною». І зважаючи на все, такий поворот у долі резервів РФ цілком можливий. Як запевнила Урсула фон дер Ляйєн, Євросоюз хоче конфіскувати, а не заморозити російські активи, але для цього ще потрібно підготувати юридичну базу.

З Києвом до переможного кінця
Яскравим, хоч і менш конкретним вийшло звернення президента України до учасників першого парламентського саміту «Кримської платформи». До Загреба, як і до Берліна, Володимир Зеленський приєднався з відеозв’язку. Він заявив про намір повернути український прапор до Криму, а це, у свою чергу, означатиме “прихід на півострів Європейського Союзу”. “Повернення українського прапора до Криму – це повернення звичайних для Європи “нормальностей” – безпечної, соціальної, культурної”, – сказав він. Пан Зеленський вважає: для того, щоб цього досягти, Києву потрібна «достатня підтримка — оборонна, фінансова, санкційна».

Несподівано Володимир Зеленський запропонував розширити формат «Кримської платформи» та зробити його «стартом для інших гуманітарних та дипломатичних платформ, які сприятимуть деокупації інших територій» — від Придністров’я та Абхазії до Курил. Швидкої реакції на цю ініціативу президента України не було, чого не скажеш про кримські тези Володимира Зеленського.

Так, речник Палати представників США Ненсі Пелосі, яка особисто прилетіла до Загреба для участі у форумі парламентаріїв, запевнила, що Вашингтон продовжить надавати Києву допомогу, незважаючи на можливий швидкий перехід Конгресу під контроль республіканців.

За її словами, американські законодавці працюють над підтримкою України та тиском на Росію «у двопартійному форматі, бо це необхідно, на кону сама демократія».

При цьому пані Пелосі пообіцяла, що США надаватимуть Україні «підтримку до перемоги», а на зустрічі зі спікером Верховної ради Русланом Стефанчуком взагалі запевнила: Штати готові стояти пліч-о-пліч з Україною доти, «поки що кожен метр української землі, в тому числі і Крим, не буде повернуто».

За публікаціями у ЗМІ.