Відкрита влада — ефективна влада

Останнім часом експерти постійно моніторять питання відкритості влади, особливо це стосується Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. І в цій сфері критичних зауважень під кінець року побільшало.

Найбільше роздратувань у тих же експертів та ЗМІ викликають невдале бюджетування, імітація успіхів в е-декларуванні, проблеми медичної та правової реформ, слабкість антикорупційних заходів. Хоча поменшало критики на адресу роботи Нацполіції та Міноборони, урядових заходів з державного впливу щодо економічних перетворень. Двадцять дев’ятого листопада Офіс ефективного регулювання презентував програму «Рейтинг відкритості уряду». На його думку, загальний показник відкритості КМУ становить 66 відсотків, що вже заслуговує на позитивну оцінку, адже раніше близько половини урядових заходів самими урядовими інституціями практично не висвітлювалися. Лідерами рейтингу стали Міністерство екології та природних ресурсів України, а також Державна служба з надзвичайних ситуацій, набравши 71 бал із 77 можливих. Остання трійка в рейтингу – Міністерство інформаційної політики,  Міністерство аграрної політики і продовольства та Український інститут національної пам’яті — у двох перших по 41 балу  та 33 бали в інституту. Тут ще не навчилися працювати на загал, а інформація про їхню діяльність має в основному відомчий характер.

Як відомо, міністерства та відомства мають регулярно викладали на сайтах певну інформацію, зокрема, щодо закупівель, нормативно-правової бази, про бюджет та його виконання тощо. Але частина органів виконавчої влади забувають про це, або не приділяють уваги цим вимогам. Тому актуальної інформації на деяких сайтах ви не знайдете. А певні  міністерства та відомства не поспішають оновлювати свою застарілу інформацію. Передивіться сайти Мінінфрастуктури, Мінкульту та інших і відповідних звітів, актуальної аналітики  ви тут не знайдете. Хоча новин і дечого зовнішнього тут предостатньо.

Ми маємо розуміти, що основними критеріями, за якими експерти та й суспільство в цілому оцінюють сайти органів влади — висвітлення основної інформації про орган влади, розвиток нормативно-правової бази, доступ до регуляторних баз та актів, технічна характеристика сайту, фінансова звітність та боротьба з корупцією, а також комунікація з громадськістю та експертами, актуальні аналітичні публікації тощо. В цьому році кожному міністерству було надано рекомендації, як покращити роботу сайтів. Деякі з них врахувала ці рекомендації. Проте, говорить Ігор Лавриненко, керівник проекту офісу відкритості уряду, із 154 рекомендацій, цілком були враховані 54, частково — 25. Частина міністерств взагалі це проігнорували. Якщо у відсотковому співвідношенні — приблизно половина відомств не зацікавлена покращувати роботу своїх сайтів, додав він.

А от Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції, вказує, що  Мінприроди зараз намагається в процесі вироблення політики ширше спілкуватися з громадськістю, а нещодавно міністерство запустило новий сайт. Серед інших здобутків онлайн-ресурсу Мінприроди — публікація 12 додаткових наборів даних, які не були опубліковані раніше; інтерактивне представлення бюджету, еко-мапа та інша аналітика.

На презентації програми виступила Наталі Окша, заступник директора департаменту інформації секретаріату КМУ, яка нагадала, що нещодавно уряд схвалив концепцію розвитку електронної демократії та план її реалізації. «Одне із завдань, яке передбачене планом, — удосконалення постанови № 3, яка була прийнята ще в 2001 році. Документ чітко  визначає перелік відомостей, які мають бути в обов’язковому порядку розміщені на сайтах. Тобто, якщо ми говоримо про закон про доступ до публічної інформації, де є загальні напрями, то постанова врегульовувала саме детальний перелік цих відомостей», — зазначила вона.

Очікується, що наступне дослідження-рейтинг відкритості уряду презентують через півроку. Проте найбільше здивувань викликає ситуація у Верховній Раді, де акредитовано 4 260 журналістів зі 156 центральних та 233 регіональних ЗМІ. Тут, як вважає представник прес-центру ВРУ Ірина Кармелюк, небезпеку для відкритості становлять самі журналісти. Адже більшість із них практично не висвітлюють діяльність парламенту.

Так, маємо те, що маємо. Хоча від відкритості влади багато що залежить, зокрема, настрої в суспільстві і громадянська активність.  А тому гратися у відкритість не можна, ані урядовцям, ані журналістам. Це абсолютно серйозна й раціональна діяльність. Тому відповідна постанова уряду має виконуватися, незважаючи на те, що вона була прийнята ще попередниками в 2001 році. В цьому є наступність влади, її надійність, а не підступність.

Віктор Ковальський, ЮВУ

Джерело: ЮВУ