Виїхавши за кордон, е-декларанти можуть повернутися вже засудженими

Поки антикорупційні органи України розкручують маховик притягнення до кримінальної відповідальності недобросовісних е-декларантів, а ГПУ направляє перші обвинувальні акти в суд, народні депутати також не дрімають. На допомогу правоохоронцям останні пропонують вдосконалити механізм забезпечення цілей кримінального провадження. Законопроект № 5610 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» 7 лютого був рекомендований комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Пропоновані даним законопроектом зміни застосовні також і до суб’єктів електронного декларування в контексті нововведень за процедурою спеціального (заочного) розслідування. Багато е-декларантів значний час проводять за межами країни з особистих або службових справах. У разі прийняття закону в них з’явиться високий ризик повернутися з відпустки відразу за грати, оскільки за цей час може бути винесено заочний вирок за статтею 368-2 КК (незаконне збагачення).

Перше, на що слід звернути увагу, це пропонований законопроектом новий механізм вручення процесуальних документів (повісток, підозр) особам, які виїхали за межі України. Якщо за чинним законодавством слідство зобов’язане отримати докази вручення документів, то після прийняття змін йому буде достатньо опублікувати потрібний документ у «Голосі України», «Урядовому кур’єрі» і на своєму вебсайті, а також направити документ за адресою проживання в Україні.

При цьому особа, що перебуває за кордоном, буде вважатися належним чином ознайомленим з документом з моменту його опублікування в ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження. До речі, вони закордоном не поширюються. «Вручення» таким чином порядку і повідомлення про підозру відкриває слідчому шлях для отримання дозволу на заочне розслідування й подальшого заочного засудження.

Крім того, відповідно до Закону спеціальне (заочне) розслідування може проводитися лише щодо особи, оголошеної в міждержавний або в міжнародний розшук (ст. 297-1 КПК). У той же час, народні депутати пропонують продовжити на два роки з дня початку роботи Державного бюро розслідувань (яка ще не розпочалася) дію так званої спрощеної процедури «заочного» розслідування. Спочатку вона була введена тимчасово до 15 квітня 2017 року. Законопроектом пропонується продовжити проведення заочного розслідування щодо особи, яка перебуває за межами України або на тимчасово окупованій території, або в районі проведення антитерористичної операції приблизно до 2019 року. Таким чином, самого факту перетину кордону або ж виїзду в зону АТО досить для розслідування й розгляду справи в заочному режимі.

Звичайно ж, особа завжди може повернутися в країну й перевести тим самим процес в звичний режим. Але наявність при цьому заочно обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або ж заочного вироку про позбавлення волі на реальний термін, який буде виконано прямо на кордоні, для багатьох може стати вагомим стримуючим аргументом при прийнятті рішення про повернення в Україну.

Тому, з огляду на реальні ризики бути одягненим в наручники відразу по прильоту, причому не підозрюючи про це, чиновникам та іншим суб’єктам декларування, які побоюються за подані декларації, можна рекомендувати відкласти подалі свої закордонні паспорти й на найближчі два роки залишатися в Україні…