Як вбивці створюють кримінальну погоду в рф

Як стало відомо, участь у війні з Україною з подальшим помилуванням за скоєне вісім років тому вбивство не допомогли жителю Орська Руслану Магдієву уникнути реального терміну за новий злочин. Його він здійснив невдовзі після повернення із зони бойових дій, у яких брав участь у складі ПВК «Вагнер» з листопада 2022 року. При цьому сам засуджений та його захист розраховували, що при винесенні вироку суд мав би врахувати його бойові заслуги та призначити умовне покарання.

Свій перший термін 24-річний Руслан Магдієв отримав у Петрозаводську. У 2016 році його було затримано слідчими СКР за звинуваченням у скоєнні одразу трьох злочинів — вбивстві двох або більше осіб, скоєному групою осіб із хуліганських спонукань, розбої та крадіжки (п. «а», «ж», «і» ч. 2 ст. .105 КК рф. Петрозаводський міськсуд Республіки Карелія відправив Магдієва до колонії загального режиму на 9 років та 11 місяців. Термін він відбував у ІЧ-7 міста Сегежі, де у листопаді 2022 року і був завербований представниками ПВК «Вагнер», уклавши піврічний контракт на участь у війні з Україною. Доброволець Магдієв відзначився у боях за Артемівськ – його нагородили медаллю «За відвагу». Остання обставина стала підставою для помилування та обнулення судимості. Після закінчення контракту, отримавши довідку про звільнення, у червні 2023 року Руслан Магдієв приїхав до Орська, де спочатку проживав у своєї бабусі. Але вже у серпні перебрався у квартиру до співмешканки.

25 листопада 2023 року у неї вдома разом із приятелем вони розпивали спиртне. Опівночі, коли алкоголь закінчився, компанія викликала таксі та поїхала пити пиво у кафе «Мрія». Поруч із ним і розігралися трагічні події. Будучи вже неабияк п’яним, Руслан Магдієв у дверях закладу щось не поділив із таким же нетверезим 51-річним Віталієм Федоровичем. Як потім стверджував сам Магдієв, той нібито «образив його нецензурною лайкою». Дочекавшись, коли кривдник вийде надвір, хлопець вирушив за ним. Гукнувши чоловіка, Руслан Магдієв запропонував поговорити. Проте пан Федорович не зупинився.

Наздогнавши його і розгорнувши, опонент з ходу вдарив того кулаком в обличчя, через що Віталій Федорович звалився як підкошений, сильно вдарившись потилицею в асфальт. Але цього Магдієву здалося мало, і він вирішив добити опонента, який фактично втратив свідомість, завдавши йому, як встановила експертиза, ще кілька ударів ногою по обличчю.

В результаті чоловік, крім закритої черепно-мозкової травми, отримав ще й «множинні переломи кісток лицьового скелета основи черепа». Причому удари виявились такою сили, що у пана Федоровича кістки обличчя провалилися до потилиці. Помер він ще до приїзду швидкої, яку викликали перехожі. А сам Руслан Магдієв, повернувшись у кафе, продовжив пити пиво. Затримали його співробітники поліції за три дні. Свою провину в інкримінованому завданні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили необережність смерть потерпілого (ч. 4 ст. 111 КК РФ), фігурант відразу ж визнав і повністю покаявся в скоєному.

Тим часом адвокат потерпілої сторони Юлія Іскріна вважає, що про жодну необережність з боку Руслана Магдієва мова спочатку йти не могла. «В наявності всі ознаки вбивства. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, не менше п’яти ударів було завдано цілеспрямовано та прицільно у життєво важливий орган — голову, зокрема й ногою. При цьому від потерпілого жодних загроз не виходило, він навіть захищатися не намагався», – заявила адвокат Іскрина.

16 квітня 2024 року Жовтневий районний суд міста Орська Оренбурзької області засудив Руслана Магдієва до семи років колонії суворого режиму.

Захист засудженого винесений вирок визнав надмірно суворим, незаконним та необґрунтованим. Зокрема, адвокат Магдієва, не заперечуючи в апеляційній скарзі обставини скоєння злочину, стверджував, що, виносячи рішення, суд «недостатньо врахував пом’якшувальні покарання обставини». Крім визнання провини та каяття до таких адвокат відніс участь Руслана Магдієва у війні та наявність держнагороди. У зв’язку з цим захист попросив апеляційну інстанцію замінити засудженому реальний термін умовним. 18 червня Оренбурзький обласний суд причин щось змінювати у вироку суду першої інстанції не знайшов.

«Участь у війні з Україною та наявність нагород ніяк не можуть враховуватися повторно як пом’якшувальна обставина при призначенні покарання за новий злочин, вчинений Магдієвим, оскільки помилування поширювалося лише на його попередню судимість. Воно не може бути своєрідною індульгенцією, інакше це означало б дискредитацію самого інституту помилування»,— прокоментувала рішення апеляційної інстанції.

Будемо знати, хто такі учасники війні в Україні, раніше засуджені, члени ПВК «Вагнер».