Ковальський Віктор
Надавши Україні статус кандидата в члени ЄС, союз водночас поставив низку вимог, які Україна повинна виконати, аби цей статус зберегти. Першою серед них є успішне впровадження реформи Конституційного Суду. Дослівно Україна має ухвалити і впровадити законодавчі зміни щодо процедури добору суддів Конституційного Суду, яка би забезпечувала попередній добір суддів з перевіркою на доброчесність та професійний рівень відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Нагальна потреба реформувати Конституційний Суд стала очевидною, коли восени 2020 року він ухвалив скандальне рішення про неконституційність системи електронного декларування для посадовців, чим поставив під загрозу безвізовий режим з ЄС. Тоді на прохання Президента Зеленського Венеційська Комісія надала свої рекомендації щодо реформи Конституційного Суду.
Ключовою проблемою Венеційська комісія визнала порядок призначення суддів КС. Комісія акцентувала, що попри те, що у 2016 році Конституція запровадила конкурсний добір на посаду суддів КС, існує загальне відчуття, що призначення суддів переважно є політично вмотивованим. Саме тому, на думку Венеційської комісії, слід змінити процедуру призначення суддів КС.
Венеційська комісія рекомендувала сформувати кваліфікаційну комісію, яка би включала міжнародних експертів з питань захисту прав людини (наприклад, колишніх голів чи суддів Європейського суду з прав людини) та представників громадянського суспільства (наприклад, членів Громадської ради доброчесності).
12 серпня в парламенті було зареєстровано законопроєкт № 7662 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах”. Він пропонує створити Дорадчу групу експертів, яка здійснюватиме перевірку всіх кандидатів на посаду суддів КС.
6 вересня парламент ухвалив цей законопроєкт в першому читанні, що слід вітати як перший крок до виконання пріоритетної вимоги ЄС та рекомендацій Венеційської комісії. Однак деякі його положення не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії, а тому загрожують виконанню вимог ЄС щодо статусу кандидата для України.
Проєкт визначає, що до складу групи входитимуть 6 членів: по одному від Верховної Ради, Президента та з’їзду суддів України, одна особа від Венеційської комісії і дві особи, делеговані міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу в реформах сфери верховенства права.
Такий склад Дорадчої групи не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, адже у ньому не передбачена участь представників громадянського суспільства.
У зв’язку з цим є ризик визнання законопроєкту таким, що не відповідає вимогам отримання і збереження Україною статусу кандидата в члени ЄС.
Включення представників громадянського суспільства є логічним і необхідним кроком для забезпечення прозорості процесу відбору суддів КС та, в результаті, формуванні КС, якому довіряє суспільство. Відсутність прозорості призводить до сумних наслідків, які в умовах війни можуть бути руйнівними для Української держави.
У зв’язку із цим закликаємо народних депутатів під час підготовки законопроєкту №7662 до другого читання внести до нього зміни, якими забезпечити включення до складу Дорадчої групи експертів двох представників громадянського суспільства. На нашу думку, делегувати цих осіб повинна Громадська рада доброчесності (ГРД). Якщо ж на момент формування Дорадчої групи повноважний склад ГРД не буде сформований, право делегування повинні мати збори останнього складу ГРД.
Також, закликаємо Голову Верховної Ради України звернутися до експертів Венеційської комісії з проханням надати свій висновок щодо законопроєкту №7662 для врахування їх рекомендацій та відповідно забезпечення виконання вимоги, яку Україна повинна виконати, аби зберегти статус кандидата в члени ЄС.
Сподіваємось, що спільними зусиллями народних депутатів та громадянського суспільства нам вдасться запровадити таку модель добору суддів Конституційного Суду, яка не тільки дозволить наблизити Україну до членства в ЄС, але й гарантує українцям належний захист їхніх прав та Конституції.
Підписанти:
- Фундація DEJURE
- ГО “Автомайдан”
- Центр Протидії Корупції
- Центр політико-правових реформ
- Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ
Коментарі
Loading…