ТОП-10 новацій Законопроекту  № 5600.

ТОП-10 новацій Законопроекту  № 5600.

1. Розширено підстави для запитів податкової. Тепер вона має право направляти запити платникам податків, коли внаслідок аналізу податкової інформації, виявлено факти, які МОЖУТЬ свідчити про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Кожен, хто працює в бізнесі знає, що в реальному житті численні запити від податкової з будь-яких приводів потребують часу для підготовки документів. І якщо раніше можна було від податкової відписатись, обґрунтувавши відсутність законних підстав для запиту, то тепер цієї можливості немає, адже тепер для запиту достатньо лише якихось сумнівних припущень податкової.

2. Заборона виїзду за кордон для керівників підприємств, що мають податковий борг. По-перше, це пряме порушення конституційної свободи пересування. По-друге, перекладання відповідальності юридичної особи на фізичну особу. У разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, податкова може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу.

Податковий борг має велика кількість державних підприємств. Тож наявність цієї норми, де директор підприємства стає заручником податкової, не сприятиме залученню якісних керівників.

3. Великим платникам податків обмежили право зменшувати об’єкт оподаткування податком на прибуток на суму накопичених балансових збитків. Компанія, яка має збитки, може зменшити об’єкт оподаткування лише на 50% таких збитків в одному році. А решта 50% переносяться на наступний рік.

Як то кажуть, балансові збитки «як корова язиком злизала». Були збитки і тимчасово половини їх не стало і підприємство з легкої руки депутатів має стати прибутковим.

4. Вводиться фактично новий податок – мінімальне податкове зобов’язання на земельні ділянки с/г призначення за межами населених пунктів. А значить – нова звітність, навантаження, адміністративні витрати. Цитата: «Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання».

Це фактично додатковий податок до податку на землю, який обчислюється за формулою: нормативна грошова оцінка Вашої ділянки× 0,05× кількість місяців володіння чи користування земельною ділянкою/ 12.

Якщо нормативна оцінка Вашої ділянки не проведена, то береться нормативна оцінка 1 га по області.

Тобто, якщо у Вас ділянка 2 гектари, а нормативна оцінка 1 га по області 30 тис. грн, то мінімальна податкове зобов’язання за рік становитиме 3000 грн.

А якщо Ви не хочете його платити, передайте земельну ділянку в оренду агрохолдингу. Адже тоді мінімальне податкове зобов’язання перекладається на орендаря. Але і він його не сплатить, бо велика компанія зможе його зменшити на суму інших сплачених податків (податок на прибуток підприємств, ПДФО та ВЗ, єдиний податок, земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; рентна плата за спеціальне використання води).

5. Тепер люди мають платити ПДФО з доходів вище 12 мінімальних зарплат (72 тис. грн) протягом року від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

А як податкова про такий дохід дізнається?

А платник податків тепер зобов’язаний відобразити суму оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) і самостійно сплатити податок з суми такого «перевищення».

6. Щось накрутили з можливістю перебування на 4 групі єдиного податку виробників курятини.

Вже при розгляді законопроекту у ВРУ врахували поправку щодо ставки податку для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі для птахівництва та угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель і споруд.

7. У грошовому виразі збільшуються інші податки – акцизний податок на алкогольні напої та екологічний податок (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості), а також рентну плату за користування радіочастотним ресурсом збільшили до 5%. Також ставка податку на викиди СО2 становитиме 30 гривень за 1 тонну.

8. По ренті на руду залишили редакцію першого читання. Це, очевидно, показова «деолігархізація» у дії. Бо попередньо було враховано поправку, що дозволяла зменшувати ренту на витрати на логістику (фрахт), що становить близько 10%. Це призвело б до можливого зменшення надходжень від цього виду ренти. Але у порядку показової деолігархізації цю поправку збили при голосуванні. Тепер базою для обчислення ренти буде ринкова вартість руди з більш високим вмістом руди, а саме індекс IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформагентство Platts. Чим вищою буде ця ринкова вартість, тим більшою буде ставка ренти. Зауважу, про якесь оподаткування надприбутків не йдеться. Така практика, коли ставка ренти до ринкової вартості руди, є переважною у світі.

9. Оподаткування операцій із нерухомістю. Запроваджується оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, одержаних від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Зараз дохід від продажу одного об’єкта на рік не оподатковується, а продаж другого та наступних оподатковується за ставкою 5%.

10. В цілому законопроект передбачає збільшення податкового навантаження на економіку. Питання в тому, на скільки воно збільшиться. Початково, 5600 мав збільшити ставки ренти на видобування корисних копалин, зокрема руди, прибрати пільгу з акцизу на вироблену зелену електроенергію тощо, і за рахунок цього Мінфін планував зібрати 50 млрд грн в бюджет. Але в остаточному варіанті вийшло, що збільшення ставок дасть тільки половину від очікуваного фінансового результату. Іншу половину заплатить населення і бізнес через розширення податкової бази. Тож зменшився й очікуваний фіскальний ефект, який в меморандумі з МВФ вже оцінений у 0,5% ВВП, а це – 27 млрд грн. Але і це ще не межа. За день до ухвалення 5600 вже говорили про 15-20 млрд грн, які цей законопроект принесе в бюджет.

Від редакції

У Верховній Раді зареєстровано постанови про скасування прийняття у другому читанні та в цілому проєкту №5600. До моменту їх розгляду законопроєкт №5600 не може бути підписаний ні Головою ВРУ, ні Президентом.

Джерело: Тетяна ОСТРІКОВА