В онлайн-консультаціях взяли участь суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Наталія Блажівська і керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду Расім Бабанли.

Одним із ключових для обговорення стало питання подолання кадрової кризи та тимчасового відрядження суддів із тимчасово окупованої на підконтрольну Україні територію.

Олег Ткачук звернув увагу на необхідність комплексного підходу до розроблення нормативно-правових актів щодо забезпечення ефективного правосуддя в умовах збройної агресії росії проти України. Зокрема, він наголосив, що передусім належить сформувати нормативну базу, яка дозволить оперативно передислоковувати суди і суддів із територій, котрі зазнають атак збройних сил окупанта, а також відновлення правосуддя на звільнених землях. Такі заходи мають забезпечити безпеку суддів, збереження судових справ і матеріальних ресурсів. Керівництво судів, судді та апарати судів повинні діяти, зважаючи на відповідні правові акти. Важливим аспектом є також юридичне забезпечення процедур визволення українських суддів, котрих окупаційна влада насильно утримує в місцях позбавлення волі та на захоплених територіях.

Також спікер акцентував на потребі збереження кадрового потенціалу судової влади. Для цього, на його думку, має бути сформована нормативна база, яка дала б змогу без зайвих формальностей переводити в діючі суди суддів та працівників апарату із зони бойових дій. Враховуючи умови евакуації, цих людей потрібно забезпечувати житлом, а грошове забезпечення їх має бути достатнім для відновлення повноцінної роботи в нових умовах. Суддя ВП ВС вказав на необхідність залучення до роботи того кадрового резерву суддів, який уже підготовлений НШС України та ВККС. Спрощення процедури їх призначення на посади суддів доцільно передбачити шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Окрім того, існує нагальна потреба в правовому забезпеченні діяльності Збройних сил України шляхом формування органів військової юстиції, які б відповідали потребам воєнного стану.

Процес відрядження суддів є непростим. На цьому наголосив Расім Бабанли. До Верховного Суду надійшло приблизно 400 заяв про відрядження суддів до іншого суду, з них щодо 220 суддів рішення ухвалені. «Ця процедура значною мірою допомогла подолати кадровий голод у невеликих судах. Завдяки відрядженню вдалося, наприклад, відновити здійснення правосуддя судом, який не працював уже понад рік», – зауважив спікер.

Расім Бабанли підтримав потребу концептуального моніторингу внутрішніх суперечностей і прогалин у законах та інших актах задля їх усунення, вніс деякі пропозиції щодо покращення цього процесу. Він переконаний, що моніторити потрібно не тільки чинне законодавство, а й зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти, з тим щоб розробляти пропозиції щодо вдосконалення вже з урахуванням наявних пропозицій.

Спікер вважає, що до моніторингу також слід віднести питання щодо кримських судів. Річ у тім, що при внесенні на початку травня 2022 року змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінена норма, яка регулювала питання визначення територіальної підсудності судів АР Крим та м. Севастополя. На сьогодні це питання має вирішуватися в загальному порядку – підсудність має бути змінена за розпорядженням Голови Верховного Суду. Розгляд цих справ забезпечували суди м. Києва та Херсонської області.

Обговорюючи питання, що стосуються заходів безпеки в межах функціонування судів та професійної діяльності суддів, Наталія Блажівська висловилася за необхідність прийняття законодавства про дистанційне відправлення правосуддя. Над відповідним законопроєктом робоча група працювала з перших днів повномасштабного вторгнення, документ допоможе вирішити низку проблем, які виникли в умовах воєнного стану, та ґрунтується на позитивному досвіді європейських країн (зокрема Польщі), які запровадили дистанційний режим правосуддя у зв’язку з кризою, спричиненою карантинними заходами через коронавірус. Детальний аналіз законодавства європейських країн членам робочої групи надав проєкт ЄС «Pravo-Justice». За її словами, окрім часткового вирішення безпеки суддів, працівників суду та передусім учасників справи, цей проєкт суттєво вирішує також інше важливе питання – безперервність здійснення правосуддя.

«Відрядження суддів, зміна територіальної юрисдикції судів та дистанційне правосуддя – жодний цей інструмент не є панацею. Але кожен із них спрямований на забезпечення конституційного принципу щодо непорушності та безперервності правосуддя. І судова система готова до дистанційного правосуддя. Скептицизм щодо запровадження такого нововведення, як дистанційне правосуддя, може бути подолано шляхом фахового обговорення цього питання широкою правничою аудиторією із залученням, зокрема, парламентарів задля вирішення всіх технічних і безпекових проблемних питань», – сказала Наталія Блажівська. «Так, ризики є, але їх реально звести до мінімуму», – переконана спікерка. Крім того, на часі переглянути процесуальні норми щодо відновлення втраченого провадження, адже в умовах війни з цією проблемою стикається дедалі більше сторін.

Консультації щодо початку невідкладного моніторингу законодавства з питань судоустрою, судочинства та кримінальної юстиції тривали упродовж 13–15 червня 2022 року в онлайн-форматі. Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України разом із партнерами готуватиме невідкладний моніторинг упродовж місяця та планує презентувати його наприкінці липня 2022 року.