РІШЕННЯ ЄСПЛ ПРОТИ РОСІЇ ДОПОМОЖЕ ПРИ МОНЕТИЗАЦІЇ ЗБИТКІВ ЗА ЗАВДАНУ АГРЕСІЄЮ ШКОДУ

З-поміж 16 активних міждержавних справ, ініційованих різними державами, в Європейському суді з прав людини, майже половина – проти Росії. 5 справ – ініційовані Україною, 2 – Грузією. Усі вони пов’язані з російською агресією, незаконним вторгненням. Про це розповіла заступниця Міністра юстиції Ірина Мудра в інтерв’ю для видання «КП в Україні».

Так, Україною подано до ЄСПЛ наступні позови проти рф:

• перша справа ініційована в 2014 році і стосується питання незаконної анексії Криму;
• друга справа стосується подій на Донбасі, в тому числі і збиття малайзійського “Боїнгу”;
• третя справа щодо захоплення представниками ФСБ трьох українських кораблів у Керченській протоці, їхніх команд;
• четверта справа стосується цілеспрямованих атак, операцій по вбивству опонентів рф на території інших країн, у тому числі країнах ЄС;
• п’ята справа – щодо повномасштабного вторгнення.

«Остання вищезгадана справа, без перебільшення, – найпотужніша і наймасштабніша в історії ЄСПЛ. До цього позову долучились 25 країн-членів Ради Європи і одна недержавна організація! Такого в історії Європейського суду ще не було. І це показує важливість для практики ЄСПЛ вирішення цієї справи, для правопорядку, для захисту прав людини, що є основоположним для ЄСПЛ», – акцентувала Ірина Мудра.

Втім, так як росія вийшла з Ради Європи і денонсувала Конвенцію з прав людини, – то вона не збирається виконувати рішення Європейського суду, ухвалені після 16 березня 2022 року. Тому, за словами заступниці Міністра юстиції, Україна більше розглядає рішення ЄСПЛ як політичний інструмент, який потім можна буде якось використовувати для монетизації рішень щодо компенсації збитків, спричинених російською агресією.

Забезпечення екстрадиції осіб, щодо яких ухвалено вироки в Україні, – ще один напрям діяльності Мін’юсту. Наразі очікується рішення Австрії по екстрадиції колишнього голови Конституційного суду України Олександра Тупицького. Було зроблено також запит по Олександру Онищенку – має бути відповідне рішення Угорщини. При цьому, надання дозволу на екстрадицію – тривала процедура. Адже має бути рішення суду першої інстанції, потім апеляція і лише тоді набрання судовим рішенням законної сили і власне процес передачі. Тому, рішень по цих двох кейсах варто очікувати не раніше березня-квітня 2023 року.

Мін’юстом також здійснюються заходи, направлені на розшук, виявлення активів підсанкційних осіб, які є на території України. Відбувається це після застосування до особи санкції РНБО у виді блокування активів та введення в дію відповідного рішення Указом Президента.

«У разі достатньої доказової бази, що підсанкційна особа здійснила дії, направлені на загрозу національній безпеці, територіальній цілісності, суверенітету або вчинила інші дії, які шкодять інтересам України, та за наявності доказів пов’язаності такої особи з активами на території України, ми формуємо позов і подаємо до Вищого антикорупційного суду. Наразі ми подали вже вісім позовів: щодо стягнення активів у семи росіян і Віктора Януковича. Завершуємо також підготовку позову про стягнення активів Олега Дерипаски», – розповіла Ірина Мудра.

При цьому також зазначила, що найближчим часом очікується збільшення кількість справ проти України в ЄСПЛ, оскільки велика ймовірність того, що підсанкційні особи-громадяни України, активи яких будуть вилучені в дохід держави, почнуть активно позиватись. Іноземці, в тому числі і росіяни, будуть звертатися до інвестиційного арбітражу або намагатися якимось чином стягнути з України втрачені інвестиції.

Щодо визнання низкою європейських країн росії країною–терористом або спонсором тероризму, заступниця очільника українського Мін’юсту зазначила, що відповідні рішення парламентів країн ЄС – потужні політичні сигнали, але вони не тягнуть якихось юридичних наслідків.

Інша ситуація у США. Вони мають законодавство, яке регулює, як потрібно вибудовувати відносини з країною, визнаною державою-спонсором тероризму. Тому, рішення США, якщо воно буде, матиме не лише потужну політичну значимість, але й чіткі практичні юридичні наслідки.

Зокрема, запроваджується:

• експортний контроль усього, що постачається, пов’язаного з військовими обладнанням, технікою, зброєю, товарами подвійного значення;
• другорядні санкції;
• припинення будь-якої фінансової допомоги США;
• заборона громадянам, юридичним особам та резидентам США вступати в торгівельні відносини з рф – жодних транзакцій, придбання корпоративних прав.

«Після отримання такого статусу автоматично знімається суверенний імунітет з активів рф, в тому числі з резервів Центробанку росії, які є в США. А це сума майже в 39 млрд доларів. Втім, ймовірно, що США приймуть альтернативне рішення – визнають росію країною-агресоркою. Це буде новий статус, який ще законодавчо не врегульований. Але обов’язково потрібно зафіксувати, що чинний російський уряд – терористичний режим, бо ті акти, які він здійснює в Україні, – є актами терору», – наголосила Ірина Мудра.