Відповідальність за порушення правил польотів, кораблеводіння розмежовано
залежно від наслідків
07.09.2023 Верховна Рада прийняла Закон щодо удосконалення положень
чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за скоєння військових
кримінальних правопорушень, пов’язаних із порушеннями правил експлуатації
бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них,
кораблеводіння (законопроект № 9325 ).
Зокрема змінами до ст. 415 Кримінального кодексу України передбачено, що:
1) порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи
транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні
ушкодження або загибель потерпілого, – карається службовим обмеженням на строк
до одного року або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або
триманням у дисциплінарному батальйоні до одного року, або позбавленням волі на
строк від одного до п’яти років;
2) передбачене вище діяння, що спричинило загибель кількох осіб, – карається
службовим обмеженням на строк до двох років або обмеженням волі на строк від
трьох до п’яти років, або триманням у дисциплінарному батальйоні до двох років, або
позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Також новою редакцією ст. 416 Кодексу встановлено, що порушення правил
польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних
апаратів, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження або завдало
матеріальної шкоди у великому розмірі, – караються службовим обмеженням на строк
до одного року або обмеженням волі на строк до двох років, або триманням у
дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк
від двох до семи років.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило катастрофу
або інші тяжкі наслідки, – карається службовим обмеженням на строк до двох років або
обмеженням волі на строк до п’яти років, або триманням у дисциплінарному
батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від п'яти до
п'ятнадцяти років.
Викладено у новій редакції й ст. 417 Кодексу, згідно з якою порушення правил
кораблеводіння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження або завдало
матеріальної шкоди у великому розмірі, – карається службовим обмеженням на строк до одного року або обмеженням волі на строк до двох років, або триманням у
дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк
від двох до семи років.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель
людей або інші тяжкі наслідки, – карається службовим обмеженням на строк до двох
років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або триманням у дисциплінарному
батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від п'яти до
п'ятнадцяти років.
У ст. 416 і 417 Кодексу матеріальною шкодою у великому розмірі вважається шкода, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками вважаються наслідки, які полягають у заподіянні матеріальної шкоди (збитків) у вигляді безповоротної втрати літального апарату, корабля або якщо вартість відновлення (ремонту) літального апарату, корабля у  шістдесят тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Окрім того, відповідно до змін до ч. 2 і 3 ст. 47 Кримінально-виконавчого
кодексу України протягом трьох днів після одержання копії вироку командир військової
частини видає відповідний наказ, у якому зазначаються розмір відрахувань у дохід
держави з грошового забезпечення засудженого військовослужбовця, строк, протягом
якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а також який
строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового
військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома
засудженого військовослужбовця.
Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом
трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок. Строк відбування покарання у виді
службового обмеження для військовослужбовця обчислюється роками, місяцями і
днями, протягом яких засуджений військовослужбовець перебував на військовій службі
та з його грошового забезпечення провадилося відрахування. Початком строку
відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із
грошового забезпечення військовослужбовця.