Павла Дурова обвинувачують у тероризмі, наркоторгівлі, шахрайстві та відмиванні грошей

Затримання Павла Дурова 24 серпня у Франції стало несподіваною подією у всьому світі. Запит на розшук видало французьке управління боротьби зі злочинами проти неповнолітніх. Крім цього, творцю Telegram висунули звинувачення в тероризмі, наркоторгівлі, шахрайстві та відмиванні грошей. У неділю ввечері Дурову продовжили термін утримання під вартою на 48 годин. А у понеділок прокуратура озвучила всі 12 пунктів звинувачення.
Останні роки країни ЄС, включаючи Францію, дедалі більше цикавляться інтернетом. У першу чергу з метою протистояти нелегальній діяльності та тероризму, Брюссель просуває законопроекти щодо запровадження «модерації завантаження», спрямованої на контроль контенту до публікації. Вони зводяться до сканування всіх цифрових повідомлень, включаючи зображення, відео та посилання, до їх шифрування в програмах платформ. Користувачі повинні надати дозвіл, інакше вони не зможуть ділитися файлами.

При цьому серед країн Євросоюзу Франція активно протидіє міжнародному тероризму. Країна пережила серію руйнівних терактів: від нападів на офіс редакції Charlie Hebdo та концертний зал «Батаклан» у 2015 році до атаки на школу в Аррасі у жовтні 2023 року. Все це призвело до посилення заходів безпеки та ужорсточенню у протидії екстремізму.

У цьому контексті французька влада регулярно критикує Telegram за недостатньо сувору модерацію і вважає, що метод шифрування застосовується для продажу дитячої порнографії, координації діяльності терористичних угруповань, а також створення ультраправих інформаційних каналів та поширення ненависті.

Проте за вимогами про надання даних користувачів та відкриття доступу до зашифрованих повідомлень криється не лише боротьба із реальною терористичною загрозою.

В останні роки Telegram також відіграв значну роль в організації французьких протестувальників, дозволяючи їм обмінюватися інформацією та планувати свої дії, оминаючи контроль з боку держструктур. А оскільки нинішній президент Франції Емманюель Макрон часто продавлює непопулярні реформи, то випадки протистояння влади та незгодних на вулицях у його президентські терміни почастішали. Тому для політичних активістів, наприклад руху «Жовті жилети», гостро стояло питання безпеки та непідконтрольності французькій владі використання такої платформи, як Telegram, для координації дій та вільної передачі інформації.

Громадянин Франції Дуров

На тлі такого інтересу офіційний Париж явно намагався вибудувати з Павлом Дуровим діалог та домогтися від нього співпраці з владою. Ймовірно, для цього 2021 року особистим указом президента Павло Дуров отримав французьке громадянство.

Згідно з інформацією, опублікованою в Le Monde, Дуров скористався рідкісною і політизованою процедурою, відомою як «почесне громадянство». Ця процедура дозволяє за ініціативою МЗС надавати французький паспорт іноземцю за «визначні дії, які сприяли впливу Франції та процвітанню її міжнародних економічних відносин». Формально ця процедура зазвичай використовується на користь франкомовних митців чи знаменитостей. Останніми роками за її допомогою отримали громадянство кілька відомох підприємців.

Однією з вимог отримання громадянства було знання французької мови. За даними Le Monde, наприкінці 2020 року Дуров отримав сертифікат, що підтверджує володіння французькою мовою на рівні B1, що дозволило йому відповідати критеріям отримання громадянства.

При цьому інтерес Дурова до отримання французького громадянства не є очевидним. Підприємець відомий своїми лібертаріанськими поглядами та виступає проти податків на багатство, які закріплені у сучасній французькій податковій системі.

Проте самого Макрона у ЗМІ називають «президентом багатих» через політику щодо скорочення податкового навантаження для власників великого бізнесу. Можливо, французьке громадянство Дурова можна як один із кроків у закріпленні цієї політики.

У будь-якому разі надання французького паспорта творцю Telegram слід розглядати як приклад одноосібних дій президента Емманюеля Макрона, які вже спричиняли серйозні скандали. Наприклад, як у випадку Олександра Беналла, колишнього радника президента, чиє звільнення з-під арешту в лютому 2019 року, незважаючи на три кримінальні справи, пов’язані з його діяльністю, стало однією з найгучніших тем у політичному житті Франції.

Обурення французьких лібертаріанців

На тлі того, що затримання Дурова викликало резонанс у росії, реакція у Франції виявилася скромною. У той час, як у російському медійному просторі тема активно обговорювалася, у Франції вона практично не привернула уваги. Причин цього може бути кілька.

По-перше, Telegram не є настільки популярною платформою серед французьких користувачів, як у росії. У Франції газети часто робили дайджести, в яких пояснювали, що таке Telegram, і відомий він був, переважно, як мережа, популярна у росіян та українців. Багато французів віддають перевагу іншим месенджерам та соціальним мережам, таким як WhatsApp або Facebook Messenger. Це може пояснювати низький рівень інтересу до подій, пов’язаних із Павлом Дуровим та його діяльністю.

По-друге, Франція стикається з численними внутрішніми проблемами, які відволікають громадськість від міжнародних подій. Окрім Олімпіади, яка цього року проходила в Парижі, французьке суспільство стурбоване майбутнім складом нового уряду та відсутністю консенсусу навколо фігури прем’єр-міністра. У цьому контексті затримання Дурова здається менш важливим для французької аудиторії.

Однак відсутність широкого обговорення не означає, що арешт Павла Дурова зовсім залишився поза увагою французьких користувачів. Крім статей у головних французьких газетах, у мережі з’явилися обурені висловлювання деяких лібертаріанців та представників правих, які симпатизують росії.

Наприклад, французький журналіст правих поглядів Алексіс Пулан, який раніше мав відношення до Russia Today, заявив, що «арешт Дурова спрямований не на боротьбу зі злочинністю в Telegram. Це має змусити платформу співпрацювати з американською розвідкою, як-от заборонені в рф Meta і раніше Twitter.

Це удар по фундаментальним свободам та праву на анонімність. Франція як хороша американська провінція не є країною свободи».

Крім цього, французький блогер-лібертаріанець Артюр Леру теж висловився за Дурова, написавши таке: «Франція надає Павлу Дурову французьке громадянство в 2021 році на почесній основі за його боротьбу за свободу слова. Також Франція поміщає Павла Дурова під варту 2024 року за його боротьбу за свободу слова. Шизофренічна країна».

У цьому переважна більшість французьких політичних сил, як представників лівих, і правих, ніяк не відреагувала на затримання Дурова.

А що росія

З’явилося багато повідомлень у російському інформаційному середовищі про те, що немає різниці між тиском на Дурова у Франції і тиском на нього в росії. В обох випадках держава хоче отримати доступ до ключів шифрування та посилити контроль за інформаційним простором. Ці кейси схожі.

Дуров покинув росію 2014 року після того, як він відмовився передати ФСБ особисті дані українських активістів Євромайдану. В інтерв’ю Такеру Карлсону він розповів, що ідея створення зашифрованого месенджера прийшла до нього після того, як він зазнав тиску з боку російської влади за часів роботи з VK. У 2018 році вже Telegram було блоковано з боку Роскомнагляду за відмову виконувати вимоги ФСБ про передачу ключів шифрування для «боротьби з тероризмом». Тоді це викликало хвилю обурення, і мітинги проти блокування Telegram пройшли у Москві та інших великих містах. Згодом, у 2020 році блокування було скасовано.

Учасник акції протесту тримає стилізовану під ікону картину із зображенням засновника Telegram Павла Дурова під час першотравневого мітингу у Санкт-Петербурзі, 1 травня 2018 року. Фото: Ольга Мальцева / AFP / Scanpix / LETA

Звісно, ​​справжньою метою блокування Telegram було придушення вільного обміну інформацією та спроба отримати контроль над даними опозиційних активістів. Telegram як був, так і залишився основним майданчиком координації дій під час протестних акцій, як і майданчиком для вільного розповсюдження інформації, мабуть, найпопулярнішою.

Французська модель

Незважаючи на те, що французька влада також виправдовує свої дії необхідністю боротьби з тероризмом, їхня головна мета також полягає в отриманні доступу до зашифрованих повідомлень у Telegram.

Але на відміну від росії, де придушення свободи інформації є частиною ширшої авторитарної стратегії придушення інакомислення, у Франції тиск на платформу має більш цілеспрямований характер, орієнтований на запобігання конкретним загрозам, пов’язаним із торгівлею наркотиками, координацією терористів та продажем дитячої порнографії. Звісно, ​​опозиційні активісти, які використовували Telegram для своєї діяльності, теж перебувають під загрозою, але через те, що месенджер має мале поширення у Франції, французьке суспільство не бачить великої загрози для себе через тиск на Павла Дурова.

Крім цього, на відміну від росії, у Франції будь-які політичні сили, як мейнстрімні, так і ні, можуть висловлювати свою точку зору та проявляти політичну та громадянську позицію у ЗМІ, використовуючи справжню, а не декларативну свободу слова. До того ж, у Франції існує незалежний суд, і сам факт арешту Павла Дурова не є вироком йому чи всьому Telegram, ніби такий арешт стався в росії.

Загалом ситуація навколо Telegram та Павла Дурова у Франції ілюструє складні та суперечливі відносини між державами та цифровими платформами. Французька влада, прагнучи забезпечити національну безпеку, стикається з викликами, які ставить перед ними філософія Telegram, заснована на захисті конфіденційності користувачів та свободі інформації. Цей випадок підкреслює, як боротьба з тероризмом може використовуватися як привід для посилення контролю за інформаційними потоками та обмеженнями свободи слова.

В умовах, коли демократія стикається з викликами у вигляді зростання протестів і цифрових загроз, держави повинні бути особливо уважні до своїх дій і не забувати про те, що баланс між безпекою і свободою є основним принципом, на якому будується демократичне суспільство.

Такі справи. Бережіть себе!