Юридичний фронт працює на Україну

Юридичний фронт працює на Україну

Для правничого життя час і простір завжди мають надважливе значення. Юристи завжди конкретні у своїх діях, адже прив”язують їх до певних параметрів часу та простору. У часі та просторі діють право, нормативно-правові акти, договори, готуються рішення та документи. Однак без часу та простору вирішуються питання відповідальності військових злочинців та осіб, що вчинили  кримінальні правопорушення проти миру, безпеки та міжнародного правопорядку.                                                                                                                           Зараз правова дійсність поділилася на життя “до” та “після”.  До війни наші правники, як правило,  виявляли свою професійність та відданість інтересам служби. І такий стан був притаманний представникам більшості правничих професій, хоча й не виключав прикладів, протилежних нормі мирного часу. Натомість під час війни правники, як і більшість громадян України, виявили значущу ініціативність. Юристи провідних начальних закладів країни стали прикладом. Так, в НН Інституті права КНУ імені Тараса Шевченка запроваджено проєкт “Юридична оборона”, що орієнтує наших громадян в особливостях захисту прав у військовий час, в актуальних змінах чинного законодавства, в можливостях застосування механізмів, закріплених міжнародними актами, при захисті прав людини тощо. Правники Могилянки створили проєкт «Право у в умовах війни» і працюють  над пошуком рішень у сфері публічних послуг, інших юридичних питань. Ними розроблений проєкт заяви Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні», інші важливі документи. Дуже продуктивними є й ініціативи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.  Тут створено Оперативний штаб Університету, що працює в режимі 24/7. Харків з початку війни  активно опирається російським загарбникам і юристи входять до кола його найактивніших захисників. Нині практично кожний ЗВО перебуває на передовій протидії військовій агресії не залежно від місця свого знаходження.

Якщо подивитися на представників правничого цеху, зокрема, суддів,прокурорів, слідчих, адвокатів або нотарів, то багато з них свідомо призупинили свою професійну діяльність або поєднують її з участю в організаціях територіальної оборони чи взагалі стоять на передовій у лавах ЗСУ. Безумовно важливу роль має юридичний супровід встановлення кримінальних правопорушень та винуватців, власне росіян, що “відзначилися” на теренах нашої держави.

Судді Верховного Суду, судді інших судових інстанцій перераховували та багато хто продовжують відраховувати частину свого зарбітку на потреби військових. Теж саме стосується й працівників прокуратури, слідчих органів, дізнавачів та інших правників. Як і заклади юридичної освіти, які здійснювали перерахування значних коштів на потреби ЗСУ, військових госпіталів, медзакладів, на численні волонтерські проєкти. Тим більше, що поточною проблемою воєнного часу все ще залишається потреба у бронежилетах , касках, взутті , турнікетах , аптечках тощо. Це крик душі військових та ТрО. Командири звертаються за допомогою, яку постійно надають юридичні фірми, адвокатські об”єднання, нотаріальні контори та інші правники.

Внаслідок росій’ської агресії зруйнована значна кількість об’єктів цивільної інфраструктури, включаючи й ту, що забезпечувала видавничу діяльність та доступ до навчальної та наукової продукції. Водночас, не дивлячись на війну, у більшості ЗВО України, як участь в освітньому фронті, відновлено навчання студентів та аспірантів, багато з яких отримали можливість продовжити своє навчання, перебуваючи як у Західній Україні, так і взагалі за кордоном (як в рамках академічної мобільності, так і приєднуватися безпосередньо онлайн до університетських пар). Відтак, із метою збереження наукових зв’язків, сприяння розвитку національної науки, забезпечення доступу студентів-правників, викладачів та усіх заінтересованих осіб до українського наукового надбання юридичні видавництва, зокрема, видавництво Юрінком Інтер, надали можливість авторам учбових та наукових творів розміщувати їх на сайтах видавництв із вільним доступом. Хоча самі видавництва знаходиться наразі у надважкому стані.

Не в останню чергу варто сказати й про законотворчий процес, яким опікуються нардепи, їхні помічники, експерти. Він повністю підкорений вимогам військового часу, питанням захисту прав людини в такий складний період. Зміни правозастосовчого процесу торкнулися  кримінальних проваджень, реєстраційних процедур, а також статусу та повноважень прокурорів, слідчих, суддів, нотарів, виконавців, адвокатів. У звичний час ми би довго не могли вирішити питання визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів. У військовий час все робиться оперативно і без турборежиму.

І наостанок про юридичні казуси, що трапилися з колишнім Генпрокурором України, Головою КСУ, деякими народними депутатами, що покинули державу у скрутний час. Імен згадувати не варто. Окрім одного. Український політик, народний депутат, до того ж академік НАПрНУ Віктор Медведчук звернувся до президентів України і Росії з проханням обміняти його на захисників Маріуполя. Що ж, кожен захищає себе як може. Один – віддаючи своє життя, здоров”я, усі свої зусилля на захист держави, а інший – обмінюючи честь і гідність на відданість ворожій стороні. Що поробиш, юристи теж люди і вони також іноді піддаються зраді, підлості, ганьбі. Це їх вибір і це їх безславний кінець. Слава же має належати тим, хто на передовій чи в тилу, віддає всі свої сили на боротьбу за свою Вітчизну, її незалежність, суверенитет, за європейський вибір України, який ніхто не може відібрати.

Віктор Ковальський