Новини від Forbes

активні бойові дії тривають на 1300 км фронту, але найбільша військова перемога цього тижня відбулась поза ними. Пляжний сезон і впевненість у безпеці росіянам зіпсувала серії вибухів на кримському аеродромі «Саки». Росія як завжди применшує втрати (супутникові знімки доводять протилежне). Офіційно Україна іронічно «не підтверджує і не спростовує» свою участь. Українці в соцмережах вже проаналізували всі варіанти обстрілів: від дальніх ракет ATACMS, до українського «Нептуна» або диверсії українських спецпризначенців (остання версія має декілька підтверджень). А ми в Forbes порахували, які збитки від вибухів отримала Росія. Хоч чіткої оцінки кількості знищеної техніки поки немає (вона коливається від восьми до понад 20-ти), але Росія точно втратила літаків на декілька сотень мільйонів доларів. Ось за цим посиланням детальніше про підрахунки.

Про що ще важливе Forbes писав цього тижня?

1. Депутати та Міністерство фінансів хочуть збільшити витрати держбюджету на 270 млрд грн. Навіщо потрібні гроші? Майже все піде на військові потреби. Щомісячно на оборону, включно із зарплатами військовим, Україна витрачає приблизно 130 млрд грн. Податків і митних платежів не вистачає. Скоріш за все збільшувати витрати доведеться завдяки друку грошей Нацбанком. Це ще більше може підігріти інфляцію та девальвацію.

Чи можливо залучати щомісяця по 70 млрд грн, не вмикаючи «верстат» НБУ? – 40 депутатів та Мінфін пропонують збільшити витрати бюджету на 270 млрд грн. Інфляції та курсу долара – приготуватись

2. Ще одна фінансова топ-новина цього тижня – кредитори України погодилися на два роки відмовитися від платежів за українським держборгом. Це дозволить заощадити країні $6 млрд до серпня 2024 року. Які можливості Україні дає ця операція та чим вона відрізняється від реструктуризації держборгу в 2015-му, який вважався технічним дефолтом? Порятунок від дефолту і $6 млрд економії. Що потрібно знати про велику угоду за держборгом

3. І знову до НБУ. З березня Нацбанк «надрукував» понад 250 млрд грн, зафіксував курс, наклав обмеження на роботу готівкового валютного ринку. Головний економічний бій регулятора зараз – питання, як фінансувати шалений дефіцит бюджету. Чи вдається тримати цей фронт? Про це в інтерв’ю Forbes розповів очільник НБУ Кирило Шевченко. Тизер розмови: нові податки, дискусія з Мінфіном, небезпека «друку» грошей, запас міцності курсу 36,6 грн/$ і економіки та міжнародна допомога, що потрібна Україні. Але такі інтерв’ю просто необхідно читати повністю – «Не всі в країні розуміють ризики безконтрольної емісії, на жаль». Інтервʼю голови НБУ Кирила Шевченка

4. Вже традиційно, головне джерело позитивних економічних новин – українське IT. Додаток для обміну почуттями Obimy вирвався в топи американського App Store, обійшовши Tinder та Netflix. Так, це український додаток. Що він вміє? Це месенджер для обміну сенсами, де спілкуються за допомогою почуттів і відчуттів. Таких сенсів у додатку 19 (поцілувати, обійняти, вкусити та ін.). П’ять із них – платні й працюють за підпискою: $3,49 – місячна, $15,49 – піврічна, $17,99 – річна. Всього за п’ять місяців додаток завантажили 6,6 млн користувачів. Obimy вже зафіксував оцінку у $20 млн і до вересня хоче закрити раунд, зібравши до $4 млн. Вражаючі результати. Тому ми вирішили розібратися, чи вдається українським розробникам додатку конвертувати хайп у стабільний бізнес.

Український Obimy за пів року зібрав майже 7 млн користувачів і оцінюється у $20 млн. Чи вдається перетворити хайп на бізнес

5. Ще про українських айтівців. Дискусія про спеціальну процедуру бронювання від мобілізації для IT-галузі точиться з перших тижнів повномасштабної війни з Росією. Аргументи бізнесу: це допоможе планувати роботу та заспокоїти знервованих замовників. П’ять місяців потому віз і нині там – жодного рішення немає, бронь дістали 1% всіх IT-спеціалістів у країні. Переважна більшість – у прифронтовому Харкові (2000 спеціалістів). Як одній з трьох IT-столиць вдалося налагодити систему IT-бронювання.

Поки держава годує IT-галузь обіцянками, у знекровленому Харкові забронювали 2000 спеціалістів. Як їм це вдалося

Бонус – Як Ілон Маск програв перегони за найдоступніший електромобіль

Шістнадцять років тому гендиректор Tesla Ілон Маск оголосив свою мету – створити перший доступний сімейний електромобіль. У серпні 2016-го, до випуску першого електромобіля від Tesla, він опублікував свій перший «Генеральний план» для компанії. У цього плану була єдина мета: перетворити неекологічну автоіндустрію на екологічну за допомогою продажу дорогих електромобілів, які спонсоруватимуть розробку доступних.

Відтоді Tesla випустила чотири моделі Roadster, які коштували до $98 000, але жодна з Tesla не стала широкодоступною машиною, а компанія не стала справжнім брендом масмаркету, хоча Маск часто повторював, що прагне саме цього.

А виграє гонку за доступний електромобіль поки що General Motors. Компанія, яка колись і спровокував створення Tesla, відмовившись від розробки електромобілів 20 років тому.