Укртрансгаз програв Миколаївському глиноземному заводу 12 мільйонів гривень

27 листопада 2019 р. Верховний Суд ухвалив постанову, якою завершив спір, котрий два роки точився між Миколаївським глиноземним заводом, що належить швейцарській компанії «Гленкур Інтернаціонал», і належним державі Акціонерним товариством «Укртрансгаз». Даний процес спровокувала чехарда з тарифами на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами, влаштована навесні 2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Нагадаємо, що постановою Нацкомісії від 28.03.2017 р. з 1 квітня того ж року була встановлена абонплата за підключення до газорозподільних мереж, якими оперують приватні газорозподільні підприємства (облгази), але при цьому зменшена плата за доставку газу магістральними трубопроводами, оператором яких є Укртрансгаз. Така система є звичною для розвинутих країн, і її запровадження було прописано не лише Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, а й зобов’язаннями України перед Міжнародним валютним фондом. Але реформатори не врахували психології наших людей, яких надзвичайно обурював сам факт того, що їм доведеться платити за газ незалежно від того, споживали вони його чи ні. Хвиля народного гніву була настільки сильною, що тодішній президент Петро Порошенко дав команду тодішньому очільнику НКРЕКП Дмитру Вовку, і постановою Нацкомісії від 10.04.2017 р. № 494 новацію швиденько скасували й невдовзі було відновлено статус-кво.

Тепер подивимось, як це все відобразилося на стосунках між Укртрансгазом і Миколаївським глиноземним заводом (МГЗ) – одним із найбільших у Європі підприємств кольорової металургії, яке виробляє сировину для алюмінієвої промисловості. Для нього діяв тариф на транспортування магістральними трубопроводами в сумі 615 гривень за 1000 кубометрів на добу і завод, виходячи зі своїх звичних щомісячних потреб і ще нічого не знаючи про новації НКРЕКП, наперед заплатив Укртрансгазу 31 мільйон гривень за послуги доставки у квітні 2017 р.

Однак із 1 квітня для МГЗ почав діяти інший тариф – 322 гривні, тобто майже вдвічі менший. Але вже 10 квітня Нацкомісія зробила усім відомий задній хід, відновивши дію попереднього тарифу для всіх споживачів, у тому числі й для Миколаївського глиноземного. Правда, згадана постанова почала діяти не з дня ухвалення, а з дня, наступного за днем її офіційної публікації в газеті «Урядовий кур’єр», а саме з 28 квітня. Виходячи з цього економісти МГЗ зробили висновок, що з 1 по 27 квітня для нього діяв тариф 322 гривні, а з 28 по 30 квітня – 615 гривень, після чого порахували, що завод зайве переплатив Укртрансгазу 12 мільйонів гривень. Керівництво підприємства офіційним листом попросило свого транспортувальника зарахувати вказану суму в рахунок оплати послуг майбутніх періодів, але той відмовився це зробити, що й стало причиною звернення МГЗ з відповідним позовом до Господарського суду Києва.

Рішенням останнього від 5.09.2018 р. позов було задоволено й з Укртрансгазу, на додачу до програних 12 мільйонів, було постановлено стягнути ще й 182 тисячі гривень судового збору. Але той не змирився з поразкою та звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, за яку заплатив 273 тисячі гривень і в якій написав, що постанова НКРЕКП від 28.04.2017 р., котрою запроваджувався новий нижчий тариф, була скасована самою ж Нацкомісією, а це, мовляв, означає, що вона втратила чинність з моменту її прийняття. Тобто, за логікою юристів Укртрансгазу, з початку квітня й до його завершення діяв один і той же самий старий тариф у розмірі 615 гривень, а відтак завод йому нічого зайвого не платив і відповідач нічого не повинен йому повертати.

Як це не дивно, але суд апеляційної інстанції задовольнив скаргу, скасувавши рішення ГС Києва й ухваливши нове, яким заводу було відмовлено в задоволенні його позову. Колегія суддів у складі Ірини Скрипки, Тетяни Разіної і Юлії Михальської зробила дуже дивний висновок про те, що правомірність чи неправомірність застосування тарифу НКРЕКП має бути предметом іншої судової справи.

Переглядаючи цю справу за касаційною скаргою МГЗ, Верховний Суд зазначив, що згадані вище судді глибоко помилялися, бо питання застосування того чи іншого чинного нормативно-правового акта НКРЕКП має бути вирішене саме в цій, а не якійсь іншій справі. Що ж стосується доводів Укртрансгазу про дату, з якої втратила чинність постанова НКРЕКП, то судді зазначили, що, дійсно, бувають випадки, коли скасування того чи іншого нормативно-правового акта означає втрату ним чинності з моменту його прийняття. Але в даному випадку постанови Нацкомісії набирають чинності в порядку, встановленому Законом України «Про НКРЕКП», тобто з дня, наступного після публікації постанови Нацкомісії в «Урядовому кур’єрі».

Таким чином судді Верховного Суду зробили висновок, що протягом перших двадцяти семи днів квітня 2017 р. діяв один тариф, а протягом решти трьох днів – інший, і економісти Миколаївського заводу порахували все правильно.

Виходячи з цього постановою ВС було скасовано постанову Північного АГС і залишено в силі рішення ГС Києва, а крім того, стягнуто з Укртрансгазу 360 тисяч гривень судового збору. Таким чином, уся ця судова епопея обійшлася йому, а значить і державі, у 815 тис грн.

Юрій Котнюк