З 2023 року власникам та орендарям земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, почнуть розраховувати “мінімальне податкове зобов’язання” (МПЗ).

З 2023 року власникам та орендарям земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, почнуть розраховувати “мінімальне податкове зобов’язання” (МПЗ).

Це – сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки.

У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ – якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або буде відповідати сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат з землекористувача фіскали не зажадають.

Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася доведеться доплатити.

Сенс новації – побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на великій частині землі сільгосппризначення.

Як мінімум введення МПЗ повинно додатково принести бюджетам  до 10 млрд грн, а в ідеалі – значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових “ухильників”.

Експерти повністю підтримують ініціативу, але все ж вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремим легальним підприємцям.

МПЗ вводиться в українське законодавство в рамках т.зв. “Ресурсного” законопроекту №5600, який проходить друге читання в Раді.

Минулого тижня члени парламентського податкового комітету погодили ряд правок в частині МПЗ (про них у себе в телеграм-каналі розповів голова комітету Данило Гетманцев). Також комітет рекомендував законопроект до прийняття в другому читанні.

Відповідно до норм застосування рівень МПЗ буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НДО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується.

Важливо, що в разі передачі землі в оренду МПЗ оплачує орендар, а не власник.

МПЗ буде розраховуватися за підсумками звітного року – тобто, в перший раз податкове зобов’язання застосують в 2023 році за 2022 рік Відповідно до формули розрахунку, в 2022 і 2023 роках МНО буде відповідати 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки – 5%.

Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилась, то для нього застосовується показник НПЗ по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде і мінімальний рівень земельного податку.

Однак в середньому по країні, як відомо, 1 га ріллі становить 28 тис. грн. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки – 1400 грн (5%).

ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати МПЗ і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивної, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума буде додаватися до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ буде розраховувати контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть в рахунок МПЗ:

податок на прибуток з реалізованої власної с / г продукції (для юросіб) і ПДФО і військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації с / г продукції (для ФОП);
ПДФО і військовий збір з:
заробітної плати найманих працівників (які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах);
з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок;
з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);
єдиний податок;
земельний податок;
рентна плата за спеціальне використання води.

За розрахунками Мінфіну, які озвучила заступник міністра Світлана Воробей на засіданні податкового комітету 13 вересня, в Україні близько 8,4 млн га землі обробляється нелегально (всього в Україні 42,7 млн ​​га с / г землі, з якої 31,1 млн га знаходиться в приватної власності).

Підприємці, які використовують ці ділянки для вирощування продукції, продають її за готівку, ними ж розплачуються з працівниками та орендодавцями. Як підсумок, заявляла Воробей, бюджети недоотримують мінімум 10 млрд грн на рік.

З іншого боку, недобросовісні сільгоспвиробники, вказав на засіданні гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон, отримують неконкурентное перевага по відношенню до чесного бізнесу.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов, чия організація, за його словами, і надала Мінфіну оцінки масштабів нелегального землекористування, підкреслив, що зазначені 10 млрд грн бюджети отримають лише від однієї сплати МПЗ тими підприємствами, які сьогодні взагалі не платять податків.

Але Соколов вважає, що насправді це може стати куди більш ефективним, так як вигода від несплати податку на прибуток та ПДФО стає не такою значною в порівнянні з ризиком отримати штраф за незаконну торгівлю.

“Може, люди вирішать, що варто заплатити трохи більше, ніж передбачено за податковим зобов’язанням, але зате спати спокійніше”, – припустив Соколов.

Такої ж думки дотримується і Роман Сластьон. Він зазначає, що порушникам податкового законодавства робити це стане куди складніше. Наприклад, тим з них, хто користується ділянкою без укладеного договору оренди з власником, виплачуючи йому оплату готівкою, в результаті доведеться оплачувати за власника і мінімальне зобов’язання.

“Для власників ця ситуація теж буде некомфортною, так як їм по документам доведеться платити цей податок”, – говорить Сластьон.

Гендиректор УКАБ прогнозує, що встановлення МПЗ на 90% закриє всі лазівки для нелегального сільгоспвиробництва.

Норма позначиться і на легальних с / г виробників
Як зауважила Світлана Воробей, при сплаті всіх податків за користування землею, які йдуть в рахунок МПЗ, їх сума повинна дорівнювати або перевершувати податкове зобов’язання.

“Найяскравіше це видно на прикладі Одеської області. Там є підприємства, у яких НДО становить близько 40 тис. грн / га – відповідно і мінімальне навантаження буде вище, ніж в інших областях. Але при цьому в посушливому регіоні і орендна плата нижче, ніж по всій країні, так як менше урожай. нижче орендна плата – нижче ПДФО з неї, який йде в рахунок мінімального зобов’язання. Виходить перекіс “, – пояснив проблему Михайло Соколов.

Він також додав, що в посушливих регіонах виникають труднощі з вирощуванням овочів і розведенням худоби – через це багато підприємств на Півдні мають менше працівників, ніж в інших регіонах. Фонд оплати праці, нагадаємо, також впливає на розмір МПЗ.

Визнають цю ваду і законодавці. Щоб виправити його, як пояснює Соколов, в рамках законопроекту №5600 Рада планує доручити Кабінету міністрів розробити нову методику НДО, яка б враховувала зволоженість грунту та інші особливості землекористування в південних областях.

Сімейні ферми і дачники
За логікою законодавців, нарахування мінімального зобов’язання повинна підлягати тільки “товарна” с / г земля. Щоб вивести з-під норми ділянки, які використовуються громадянами ні з метою, а для вирощування продукції на власні потреби, МПЗ вирішили застосовувати тільки до землі, що знаходиться за межами населених пунктів.

Також МПЗ не буде розраховане для земельних ділянок, які використовуються дачними і садовими кооперативами.

Як пояснює Сластьон, якщо в межах міст і сіл знаходяться приватні городи, то 99% землі “в полях” використовується саме з комерційною метою.

Правда, самі депутати податкового комітету визнавали ймовірність наявності у окремих громадян у власності “заміських” паїв, отриманих ними за радянських часів від підприємств, які громадяни просто закинули – не обробляють, і не здають в оренду.

Відповідно до норм проекту закону, таким особам також доведеться платити МПЗ. Однак розробники документа вважають це логічним – або ти працюєш на землі, яка є національним надбанням, або дай обробляти її іншим.

“Земельне законодавство навіть передбачає покарання за необрабку товарної землі”, – акцентувала увагу заступника міністра фінансів Воробей.

Імовірність того, що у окремих власників паїв немає можливості продати або здати в оренду ділянку через відсутність попиту, автори законопроекту вважають мінімальної.

Законопроектом також пропонуються послаблення для сільгоспвиробників-ФОП, які перебувають на IV групі єдиного податку – сімейних фермерських господарств, які не використовують найману працю і обробляють ділянки до 20 га. Для них МПЗ буде встановлений в половинному розмірі від стандартного – в 2022-2023 рр. ставка буде визначена в 2% від нормативної оцінки землі, а згодом – в 2,5%.

“Ті господарства, які легально обробляють кілька гектарів землі, зможуть досить просто перейти на спрощену систему оподаткування. Для них мінімальне зобов’язання складе 600-700 грн / га. Крім того, за програмою Мінагрополітики, таким підприємцям компенсується 90% сплаченого ЄСВ в перший рік роботи , і з щорічним зниженням розміру компенсації до 10% протягом 10 років “, – перераховує гендиректор УКАБ.

За публікаціями у ЗМІ.