Форми оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань

Проблема оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань нині постала досить нагально. Це пов’язано, зокрема, з потребою дотримання Україною вимог міжнародно-правових актів щодо належного ставлення до засуджених, поваги до їхньої честі, гідності, незважаючи на вчинені ними злочини. Гуманізація покарання, гуманне ставлення до осіб, які відбувають покарання, забезпечення прав засуджених і свобода від будь-якої дискримінації визнаються на сьогодні основними принципами взаємодії з особами, які засуджені до позбавлення волі. За допомогою застосування конкретних форм оцінювання діяльності органів та установ виконання покарань і їхніх посадових осіб можна здійснити реальне забезпечення та дотримання вищенаведених принципів, їхню ефективну імплементацію в національне законодавство.

На сьогоднішній день не достатньо досліджено класифікацію форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань. У чинному законодавстві не точно визначено конкретні форми оцінювання такої діяльності і не здійснено їхнього належного нормативно-правового закріплення. Лише деякі форми оцінювання можна виділити під час здійснення аналізу законодавства, яке регулює діяльність органів та установ виконання покарань. Зокрема, йдеться про такі форми оцінювання, як атестація, проведення різного роду перевірок, щоденного, квартального, піврічного та річного оцінювання діяльності як усього органу в цілому, так і окремих його працівників.

Таким чином, здійснення класифікації форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань за різними критеріями є необхідним для більш детального та глибокого дослідження ефективності органів та установ виконання покарань на певних стадіях управлінської діяльності, їхніх певних дій, способів досягнення цілей тощо.

Правові та неправові форми оцінювання

Для детальнішого дослідження форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань пропонуємо здійснити їхню класифікацію за таким критерієм, як настання юридичних наслідків, і розділити на два види: правові та неправові форми оцінювання. Правову форму оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань варто розуміти як визначену на законодавчому рівні діяльність уповноважених суб’єктів на проведення оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань та їх конкретних працівників, яка здійснюється на підставі відповідного нормативно-правового акту, що оцінює роботу органів чи установ виконання покарань, періодичність її проведення, а результати такої діяльності (оцінювання) закріплюються в конкретному нормативно-правовому акті та є підставою для застосування до працівників визначених заходів заохочення чи заходів дисциплінарної відповідальності.

До правових форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань, на нашу думку, варто віднести атестації; проведення щоденного, квартального, піврічного та річного оцінювання; здійснення перевірок тощо. Неправові форми, як вважають деякі науковці, безпосереднього юридичного значення не мають і не спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин. Такі форми або передують правовим (проведення ревізії, за результатами якої видається юридичний акт), або настають за ними (нарада з приводу реалізації правового акту). До неправових форм оцінювання діяльності органів та установ виконання покарань, на нашу думку, варто віднести оцінювання роботи органів та установ виконання покарань самими засудженими, засобами масової інформації, громадськими організаціями, які захищають основні права засуджених деякими громадянами.

Інші форми оцінювання

Окрім вищезазначених, форми оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань можна класифікувати за об’єктом здійснення. Об’єкт оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань варто розуміти як сукупність суспільних відносин, які виникають у діяльності органів та установ виконання покарань, їх посадових і службових осіб та стосуються виконання ними покладених на них законодавством і внутрішніми нормативно-правовими актами обов’язків. За критерієм об’єкта варто виділити такі об’єкти діяльності: 1) державна служба в цілому; 2) конкретний орган чи конкретна установа виконання покарань; 3) окремий структурний підрозділ органу чи установи виконання покарань; 4) робота певного працівника органу чи установи виконання покарань.

Щоденне, квартальне, піврічне й річне оцінювання Іншим критерієм класифікації форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань є термін «здійснення оцінювання», відповідно за яким пропонуємо виділяти щоденне, квартальне, піврічне й річне оцінювання ефективності роботи органів та установ виконання покарань, їхнього персоналу.

Попереднє, оперативне та підсумкове оцінювання

Наступним критерієм класифікації форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань є час його проведення. Відповідно до цього критерію виділяють попереднє, оперативне та підсумкове оцінювання. Попереднє оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань проводиться на стадії ухвалення відповідного рішення, яке стосується діяльності органів та установ виконання покарань. На думку науковців, попереднє оцінювання проводиться безпосереднім керівником органу, якому підпорядкований певний працівник. Попереднє оцінювання може, наприклад, здійснюватися стосовно забезпечення належних умов для тримання засуджених, яких переводять з однієї колонії в іншу, тобто в цьому випадку здійснюється перевірка камери для відбування покарання, куди буде поміщена така особа. Характерною особливістю цього виду оцінювання є його здійснення без застосування відповідних засобів та методів для його проведення.

Поточне чи оперативне оцінювання полягає в оцінці діяльності та роботи органу чи установи виконання покарань, її певного працівника, що здійснюється в досить короткий проміжок часу, тоді коли цього потребують певні обставини. Оперативне оцінювання застосовується під час безпосереднього вчинення суб’єктами певних дій чи одразу після вчинення таких дій із метою надання подальшого правового оцінювання їхньої діяльності. Поточне (оперативне) оцінювання здійснюється як керівником органу, так і вищестоящим керівництвом.

Підсумкове оцінювання проводиться за підсумками роботи органу чи установи виконання покарань, що здійснювалося протягом певного періоду часу чи протягом виконання певного поставленого перед органом плану. Підсумкове оцінювання може проводитися й відносно кожної окремої особи – працівника органу. Підсумкове оцінювання може полягати в наданні відповідної інформації про роботу органу впродовж певного часу, порівняння цієї інформації з попередньою, чи тією, яка була актуальною за цей же період минулого року тощо. Така форма оцінювання є досить важливою та корисною для налагодження роботи органу, оскільки за підсумками роботи можна визначити ті чинники, які негативним чином впливають на ефективність роботи органів та установ виконання покарань, виявити ті проблемні питання, які потребують оперативного вирішення.

Постійне, періодичне та позапланове оцінювання

Ще одним критерієм для здійснення оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань варто назвати періодичність його проведення. Виділяють постійне, періодичне та позапланове оцінювання. Постійне оцінювання здійснюється протягом невизначеного часу, воно не обумовлено певними конкретно-визначеними строками. Зазвичай, воно здійснюється керівництвом виправної чи виховної установи стосовно як працівників та службовців, так і засуджених осіб. Оцінювання умов тримання засуджених осіб, стану дотримання працівниками дисципліни в установах виконання покарань покладається на керівників пенітенціарних установ. Періодичне оцінювання здійснюється з певною періодичністю, тобто через певні конкретно визначені проміжки часу. Такий вид оцінювання зазвичай визначається на законодавчому рівні. До таких видів оцінювання, наприклад, належать щоквартальне, піврічне, річне оцінювання, яке здійснюється у визначені часові проміжки.

До позапланового оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань варто віднести проведення різного роду позапланованих перевірок роботи органів та установ виконання покарань. Проведення такого позапланового оцінювання може бути зумовлене різними чинниками, серед яких особливе місце посідає виявлення певних прогалин під час проведення різних цільових чи комплексних перевірок, фактів порушення кримінального, кримінально-виконавчого законодавства, законодавства про державну службу, антикорупційного законодавства тощо.

Внутрішнє і зовнішнє оцінювання

Наступним критерієм класифікації форм оцінювання ефективності органів та установ виконання покарань є сфера дії, за яким виділяють внутрішнє та зовнішнє оцінювання. Внутрішнє оцінювання здійснюється уповноваженими (зазвичай вищестоящими) органами влади, водночас зовнішнє оцінювання – це оцінювання діяльності органів та установ виконання покарань, що проводиться суб’єктами, які не пов’язані трудовими правовідносинами чи службовою підпорядкованістю з органом, який оцінюється, а виступають незалежними та самостійними суб’єктами оцінювання. Оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань може бути класифіковано за таким критерієм, як кількість суб’єктів, що підлягають оцінюванню. Так, доцільно виділити індивідуальну та групову форму проведення оцінювання. Під індивідуальну форму оцінювання підпадає одна конкретно-визначена особа. Перевіряється її діяльність, рівень знань, компетентність, професійність, фізичні можливості тощо. Під час групового оцінювання здійснюється перевірка певної групи осіб (наприклад, працівників, які обіймають рівнозначні посади; працівників, які працюють в одному структурному підрозділі чи відділі тощо.). За такою формою оцінювання досліджується не конкретний внесок працівника в реалізацію загальної мети, а досягнення поставленої мети в цілому всіма без винятку працівниками чи службовцями. В разі невиконання чи не належного виконання певного завдання відповідальність покладається не на окремого працівника, а на відділ чи структурний підрозділ як цілісну одиницю.

Класифікація за формою проведення оцінювання

Класифікація оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань може здійснюватися і за формою проведення оцінювання. Відповідно до цього критерію, оцінювання може бути усним і письмовим. Усне оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань може здійснюватися під час особистого спілкування певного працівника з керівником органу чи структурного підрозділу, якому безпосередньо він підпорядкований.

До усних форм оцінювання належать співбесіда, інтерв’ю, усне тестування працівника, проведення дискусій тощо. Формами оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань, які виражаються письмово, можуть бути письмове тестування, заповнення відповідних анкет, виконання певних письмових завдань, письмовий аналіз певних правових чи інших ситуацій тощо.

Окремим критерієм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань є виконання організаційних дій. Доцільно виділити здійснення організаційних дій в органі взагалі (вся пенітенціарна система) та його окремому структурному підрозділі (певна установа виконання покарань, відділ, підрозділ тощо). Дійсно, ефективність діяльності органів та установ виконання покарань багато в чому залежить від того, наскільки вдало зроблено розстановку сил у самому структурному підрозділі, яким чином та між якими особами здійснено розподіл обов’язків між працівниками та службовцями. Виконання належним чином організаційної роботи органами та установами виконання покарань, забезпечення персоналу усім необхідним для виконання своїх посадових обов’язків є однією із найважливіших умов для підвищення рівня й ефективності роботи працівників органів та установ виконання покарань.

Проблема нормативно-правового закріплення форм оцінювання

Як висновок зазначимо, що форми оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань можна класифікувати за різними критеріями, серед яких: настання юридичних наслідків, термін, час, періодичність проведення, кількість суб’єктів, об’єкт оцінювання тощо. Проте головною проблемою залишається нормативноправове закріплення форм оцінювання діяльності органів та установ виконання покарань, закріплення критеріїв їх класифікації. На нашу думку, необхідно на рівні окремого Закону України «Про оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань» не лише визначити перелік основних форм оцінювання ефективності діяльності державного органу, а й закріпити правовий механізм їх втілення, порядок і періодичність застосування тощо. На наше бачення, в такому законі слід визначити насамперед те, які форми оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань, їх посадових та службових осіб мають бути застосовані до особи, яка тільки приступила до роботи, та форми оцінювання ефективності діяльності особи, яка вже тривалий час пропрацювала на певній посаді тощо. Важливість ухвалення такого закону зумовлена зростанням вимог до осіб, які працюють в пенітенціарних установах, що виражається не лише в їх професійній компетенції, а й у моральних, психологічних, психічних якостях та інших важливих рисах характеру особи (ввічливість, людяність, гуманізм тощо).

Анна КРУГЛОВА,
головний спеціаліст управління у справах учасників
антитерористичної операції Міністерства внутрішніх справ України