Мінімальні стандартні правила ООН поводження із в’язнями («Правила Нельсона Мандели», названі на честь суспільного діяча, який 27 років життя провів за ґратами)

У Відні відбулося засідання «Групи друзів Нельсона Мандели» у ході робочої зустрічі Комісії ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя.

Ключова тема обговорень — мінімальні стандартні правила ООН поводження із в’язнями («Правила Нельсона Мандели», названі на честь суспільного діяча, який 27 років життя провів за ґратами).

Можна виділити п’ять основних принципів, які лежать в основі Правил Мандели:

• До всіх в’язнів слід ставитись із повагою, зважаючи на їхню гідність та цінність як людей. Жоден в’язень не повинен піддаватися тортурам та іншим жорстоким, нелюдським чи таким, що принижують гідність, видам поводження чи покарання; всі в’язні повинні бути захищеними від них; ніякі обставини не можуть стати їхнім виправданням. Завжди повинні забезпечуватися захист і безпека в’язнів, персоналу і відвідувачів.
• Правила слід застосовувати неупереджено. Не повинно бути дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи інших обставин. Слід поважати релігійні переконання та моральні правила в’язнів. Для того, щоб принцип недискримінації був реалізований на практиці, адміністрація в’язниць повинна враховувати індивідуальні потреби в’язнів, зокрема найбільш вразливих категорій у в’язничних умовах. Необхідно здійснювати заходи щодо захисту та сприяння правам в’язнів із особливими потребами. Такі заходи не повинні вважатися дискримінаційними.
• Ув’язнення та інші заходи, що призводять до ізолювання осіб від зовнішнього світу, створюють страждання для цих осіб вже через те, що у них відібрано право на самовизначення через позбавлення волі. Тому пенітенціарна система не повинна посилювати їх страждання.
• Цілями покарання у вигляді ув’язнення є захист суспільства від злочинів та зменшення кількості рецидивів. Ці цілі можуть бути досягнуті лише в тому випадку, якщо термін ув’язнення використовується для забезпечення, наскільки це можливо, реінтеграції таких осіб у суспільство після звільнення, щоб вони могли вести законослухняний спосіб життя та могли самі заробляти собі на життя. З цією метою адміністрація в’язниць та інші компетентні органи повинні пропонувати особі одержати освіту, професійну підготовку та роботу, а також інші форми відповідної та існуючої допомоги, у тому числі виправного, морального, духовного, соціального характеру та охорони здоров’я і спорту. Усі такі програми, заходи та послуги повинні надаватися на основі індивідуального підходу до потреб в’язнів.
• Пенітенціарний режим повинен прагнути мінімізувати будь-які відмінності між життям у в’язниці та життям на волі, які призводять до більш низької відповідальності в’язнів або меншої поваги до їхньої людської гідності. Адміністрації пенітенціарних установ повинні здійснювати всі цілком обґрунтовані заходи з розміщення та пристосування для забезпечення, щоб в’язні з фізичними, психічними або іншими вадами мали повноцінний доступ до життя у в’язниці на рівних засадах.

«Ці правила мають на меті забезпечити гуманне та справедливе поводження з в’язнями, а також визнати значимість роботи персоналу пенітенціарних установ. Саме тому Україна наразі ставить за мету долучитися до виконання цих Правил та привести законодавчу базу у відповідність до них», — наголосила Олена Висоцька.

За її словами, запровадження стандартів Правил Мандели в Україні сприятиме покращенню умов тримання в’язнів, захисту їхніх прав та гідності, а також професійному розвитку персоналу пенітенціарних установ. Правила Мандели також можуть допомогти Україні виконувати свої зобов’язання за міжнародними договорами та іншими нормативно-правовими актами щодо міжнародного гуманітарного права.

І хоча масово Правила Мандели в Україні допоки не впроваджені, відповідні ідеї вже відображені у ключовому документі – Стратегії реформування пенітенціарної системи України на період до 2026 року.

До прикладу, Стратегія передбачає:

• зменшення кількості осіб, які перебувають під вартою або в установах виконання покарань, шляхом застосування альтернативних до позбавлення волі санкцій;
• покращення умов утримання в’язнів та забезпечення їхніх прав на охорону здоров’я, освіту, працевлаштування, культурну та духовну діяльність тощо;
• посилення професійної підготовки та мотивації персоналу пенітенціарної системи України, а також забезпечення його безпеки та соціального захисту.

«Пенітенціарна служба України стикається з безпрецедентними викликами через війну, яка триває. Міністерство юстиції України спільно з UNODC розробили проєктну пропозицію PACE UA для вирішення цих викликів. Ми запрошуємо держави-члени «Групи друзів Нельсона Мандели» призначити посадових осіб пенітенціарної служби та пробації для участі у Пенітенціарному форумі, який відбудеться 21 червня 2023 року в Києві для обміну знаннями та досвідом щодо вирішення надзвичайних потреб, налагодження партнерства та підтримки довгострокових потреб у розвитку Державної кримінально-виконавчої служби та системи пробації України», — повідомила під час засідання заступниця Постійного Представника України, Постійного Представництва України в міжнародних організаціях Вікторія Кувшиннікова