Митна реформа: міф чи реальність?

Нинішня влада продовжує здійснювати кроки, спрямовані на реформування різних галузей нашого життя. Так, черговий вибір припав на митницю. Кабінет Міністрів України має на меті знизити корупційні ризики, обмежити можливість застосування різних контрабандних схем і в цілому спростити життя бізнесу. Для цього, як запевняв Мінфін напередодні, вже затверджено всі можливі формальності й міністерство готове запустити «єдине вікно» на митниці з 1 серпня цього року.

Ідея спростити життя бізнесу не нова й активно декларується урядом, але, чесно кажучи, життя підприємців поки не особливо спростилося. Що ж чекає нас із появою так званого «єдиного вікна»?

Рішення про його запровадження було ухвалено ще 25 травня постановою Кабінету Міністрів № 364 «Деякі питання реалізації принципу Єдиного вікна при здійсненні митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю». За словами представників профільного міністерства, це передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митниць в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю.

Серед основних переваг «єдиного вікна» ініціатори виділяють:

– зменшення можливості для маніпуляцій у контролюючих органів;

– огляд товару одночасно всіма контролюючими органами;

– на прийняття рішення в контролюючого органу буде не більше 4 годин.

Крім того, на митниці буде запроваджено фото-, відео фіксація перевірок; регламентовано і впроваджується робота мобільних груп та координаційного центру для контролю над митницею; діє автоматизований розподіл митних декларацій.

Здавалося б, усе добре, все правильно, але, якщо «копнути» глибше, складається враження не найоптимістичніше, хоча дуже хочеться помилятися… Отже, що маємо?

«Єдине вікно»

Сам принцип «єдиного вікна» в усьому світі сприяє розвитку бізнесу, ототожнює прозорість і простоту спілкування платника податків і держави. В нашій крайні, «єдине вікно» частіше ставатиме каменем спотикання, аніж способом спрощення діяльності. Якщо згадати, то практично у всіх сферах адміністративних послуг діє такий принцип, наприклад, узгодження розміщення реклами. Людина подає пакет документів в «єдине вікно» й чекає… Через годину йому дзвінок: «Заберіть документи, відповідь готова». Людина радісно приходить і бачить відмову. На запитання, а чому, що ж не так, симпатична й мила дівчина відповідає: «Незнаю, я ж не готувала відповідь, я просто приймаю документи». У підсумку, людина знову витрачає час на підготовку документів, подає в «єдине вікно», і знову чекає, знову дзвінок, знову відмова… Як бачиться, не зовсім зручний варіант. Думаю, кожен, хто стикався з узгодженням будь-якого документа, зрозуміють, про що я хотів сказати.

Так от, повернемося до митниці. За логікою обіцянок влади з 1 серпня поточного року суб’єкт господарювання повинен буде подати документи, необхідні для контролю й оформлення товару і якщо за 4 години контролюючі органи не прийняли рішення, то вантаж фактично може їхати далі, іншими словами оформлений. Але чи працюватиме в реальності? Чи не виникнуть проблеми в перевізників у разі ось такого оформлення товару за принципом «мовчазної згоди», як імпортеру реалізовувати такий товар кінцевим споживачам?

Наскільки нам відомо, то повноцінного документообігу між державними контролюючими органами немає. Це означає, що є шанс не встигнути все перевірити й зробити відповідні дії протягом короткого часу, що може привести до негативних наслідків. Адже саме це є одним з ключових моментів «єдиного вікна», щоб усі контролюючі органи мали можливість в оперативному порядку реагувати на ті чи інші моменти в ході оформлення вантажу. З огляду на це, слід звернути увагу, що всі контролюючі органи в даній ситуації змушені в оперативному порядку переглядати свої технології контролю й впроваджувати в роботу електронну техніку. Ось тоді система «єдиного вікна» може мати перспективу й успіх.

Мобільні групи

Як стало відомо з наявних джерел інформації, знову ж таки 1 серпня, в країні мали запрацювати 20 мобільних груп, у кожній з яких буде по 4 людини: 2 від ДФС, по одному – від прикордонної служби і патрульної поліції. За словами ініціаторів реформи, дані мобільні групи, або, як їх охрестили, «чорні сотні», будуть координуватися з міжвідомчого цільового центру на базі Державної фіскальної служби, керівника якого призначає все той же Кабмін. Представники мобільних груп зможуть фактично безперешкодно перебувати в зоні митного контролю та пунктах пропуску, а також створювати так звані тимчасові зони контролю, проводити огляд/переогляд, ініціювати складання протоколів про порушення митних правил тощо.

Незважаючи на те, що міністр фінансів запевняє, що це тимчасовий захід, виникає ряд спірних моментів, які дозволяють прогнозувати відсутність належного ефекту від роботи таких мобільних груп. Важливо відзначити, що ще в 2005 році урядом створювалися міжвідомчі робочі групи по боротьбі з контрабандою, які почали роботу, але зловживання так і не зупинили.

Навпаки, бізнес стали ще більше тероризувати, шукати, вилучати, штрафувати і в кінцевому підсумку ідея таких робочих груп звелася нанівець. Схоже, що історія повторюється, і є побоювання, що мобільні групи, які володіють досить широкими повноваження, не маючи чітких обов’язків і критеріїв роботи, та ще й у можливому супроводі різних добробатів (зараз це використовується), можуть перетворитися в групи по відстоюванню тих чи інших інтересів.

Наприклад, якщо рішення митного органу має бути прийнято не пізніше 4 годин, то граничні терміни проведення огляду/переогляду мобільними групами не встановлено, як і не встановлено, хто нестиме відповідальність і додаткові витрати по таких діях. Крім того, в групах не буде митників, тому виникає питання, а чи здатні будуть члени мобільних груп правильно визначити об’єкт контракту, читати інвойси, карнети, коносаменти й перекладати їх з іноземної мови? Виходячи з первинної інформації, можна зробити висновок, що створення додаткових структур у такому вигляді може призвести не до спрощення імпорту-експорту, а до необгрунтованого перешкоджання проходженню товарів.

Із моєї точки зору, сьогодні не варто створювати нові структури і контролюючі органи, а потім органи, які контролюють цей контролюючий орган, оскільки це дорого й дає імпульс лише до розвитку корупційної поруки, а потрібно ввести суворішу відповідальність самого митного органу та посадових осіб за порушення в його роботі. Оформив неправильно вантаж, пропустив фальсифікат, приховав інформацію тощо – отримуй покарання. Адже в нас є служби внутрішнього розслідування, поліція, прокуратура, НАБУ і ще ряд органів, які повинні стежити за дотриманням законів посадовими особами й реагувати адекватно на їх прояви. Замість цього, ми створюємо нових «контролерів» і продовжуємо витрачати гроші «бюджету» на їх утримання.

Введення фото, відео фіксації в будь-якому випадку – позитивне рішення, однак його ефективність залежить від того, хто й де буде фіксувати події. Незрозуміло, фіксація стосуватиметься лише огляду товару (вантажу) або і його оформлення? Бажано, щоб фіксувався весь процес оформлення вантажу, оскільки саме це може дати ефект ліквідації будь-яких маніпуляцій з боку контролерів.

Митна вартість і підходи до її визначення

Важливим аспектом реформи в митній сфері залишається митна вартість і не завжди об’єктивний підхід до її визначення. Кількість суперечок у цьому аспекті не зменшується, тому це важлива проблема, яку потрібно вирішувати. Адже дуже часто митний орган заявляє, що незважаючи на вартість вантажу (інвойс), ви повинні сплатити суму більшу, оскільки сам товар коштує дорожче. Чому так? Адже митний орган повинен мати незаперечний доказ цього, а він посилається виключно на дані власної бази й користуючись своїми повноваженнями не пропускає вантаж. Що робити імпортеру? Звичайно платити, оскільки простій контейнера може іноді коштувати дорожче.

Частково вирішити цю проблему можна шляхом впровадження в наше митне законодавство положень документів Всесвітньої митної організації, застосувавши найбільш оптимальні і кращі механізми та технології контролю за митною вартістю.

Підбиваючи підсумок, хочу сказати, що створені урядом методи боротьби з контрабандою не дають гарантій того, що це явище зникне, як і того, що рівень корупції зменшиться. Для створення більш ефективної системи протидії контрабанді та корупції в митних органах необхідно створити таку систему, коли неможливо буде продати товар, завезений «в сіру», коли неможливо його взяти на баланс, приховати тощо. Може слід запровадити контроль усього ланцюжка реалізації імпортованого товару до кінцевого споживача, шляхом відродження інституту пост-аудиту. При цьому вкрай важливо, щоб усе це не заважало чесному бізнесу.

Хочеться вірити, що уряд і парламент зможуть оперативно реагувати на всі наслідки митної реформи шляхом прийняття в оперативному режимі тих чи інших нормативних актів, аби ця реформа не перетворилася на черговий фарс.

Кулаков Віталій,
керуючий партнер,
адвокат АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»