Новий законопроєкт про мобілізацію: основні положення та коли буде голосування

30 січня Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Він доступний на сайті парламенту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

У новому законопроєкті зазначається, що грошове забезпечення у законопроєкті визначено мінімумом 20 тисяч гривень без урахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період воєнного стану закладається від 30 до 100 тисяч гривень.

Люди з інвалідністю всіх груп звільнені з військової служби.

Особи, які досягли 25-річного віку, встають на облік військовозобов’язаних, що означає підлягання мобілізації. Ті, кого мобілізують, матимуть два місяці, щоб вирішити особисті питання та підготуватися до служби в армії.

Всі військові під час військового стану мають право на відпустку протягом року. Вона може розділена на частину, але не менше 15 днів поспіль. Звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Тепер військовозобов’язаним не треба йти до ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті чи ЦНАП. Тому можна вільно переїжджати в інше місто, а потім стати на облік за новою адресою.

Також на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” пропонують створити електронний кабінет військового. Громадяни будуть зобов’язані реєструвати електронний кабінет військовозобов’язаного та проходити медогляд.

Після мобілізації усі громадяни проходитимуть обов’язкове військове навчання 2-3 місяці. В уряді зазначають, що людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації

Законопроєкт пропонує скасувати строкову службу, а натомість запровадити базову військову підготовку. Так, людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військове навчання, яке триватиме максимум 5 місяців. У той же час, за людиною зберігатиметься його робоче місце, чого зараз немає у чинному законодавстві.

Відстрочка від мобілізації залишається для здобувачів професійно-технічної, фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Умовою для отримання відстрочки є те, що рівень освіти, який здобувається є вищим за раніше здобутий рівень освіти (крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту).

Крім того, до мобілізаційних процесів залучатимуть:

• органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи і організації, зокрема до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів та військових частин;
• надання повноважень Національній поліції України щодо участі у заходах мобілізації.

Таким чином, скандальна норма, яка викликала багато суперечок у попередньому законопроєкті, про надання місцевій владі додаткових і чітко несформульованих повноважень щодо забезпечення прибуття на збірні пункти та призов мобілізованих, залишається.

Якщо призовник добровільно протягом 10 днів з дня вручення не виконав обов’язку, або не з’явився до ТЦК (в тому числі, закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин закордоном), то його:

• обмежують у праві на виїзд за межі України;
• обмежують у праві керування т/c;
• накладають арешт на кошти та інші цінності, у банка та інших депозитарних установах.

Що стосується економічних санкцій проти ухилянтів, то їх вводитимуть лише за ухваленням суду після подання ТЦК. Раніше ці повноваження хотіли передати безпосередньо військкоматам.

Перед тим, як звернутися до суду, ТЦК спочатку направлятиме спеціальну вимогу протягом 5 днів в електронній формі (якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінету військовозобов’язаного) або в паперовій формі рекомендованим листом поштою.

Після отримання вимоги військовозобов’язаний буде мати 10 календарних днів, щоб з’явитися до ТЦК.

КОЛИ РОЗГЛЯД ТА ГОЛОСУВАННЯ

Народний депутат Ярослав Железняк розписав найбільш реалістичний графік руху законопроєкту в Раді.

Отже, наступний етап – включення в порядок денний сесії (напевно відбудеться автоматично, так як нова сесія відкривається).

Далі – скорочення строків подання альтернативних законопроєктів з 14-ти днів до 7-ми (це потребує окремого голосування 226+ нардепів). Таке голосування може відбутися не раніше 6 лютого, і якщо буде підтримане таке скорочення, то законопроєкт має шанс бути розглянутим на найближчому пленарному тижні в лютому, тобто умовно 6 – 9 лютого.

Далі має відбутися засідання Комітету з оборони, яке прийме рішення підтримати або урядову версію, або якусь з альтернативних (раніше голосування за скорочення термінів таке засідання не відбудеться).

Винесення законопроєкту на голосування у перше читання – не раніше 7 лютого.

Якщо законопроєкт депутати підтримають 226+ голосами в перше читання, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення строку правок. Для цього потрібно теж 226+ голосів і якщо така процедура пройде: у депутатів буде 7-м днів на подачу правок. Якщо не пройде 14 днів на подачу правок.

Потім знов Комітет має розглянути всі правки. Очевидно, що їх буде багато.

Враховуючи навантаження і графік Ради, раніше ніж кінець лютого законопроєкт не буде винесений на голосування до другого читання. Коли винесуть законопроєкт на друге читання буде залежати від Комітету, але очевидно що не раніше 22 лютого.

Якщо буде багато правок, то процедура розгляду може затягнутися на кілька днів.

Під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися, але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання.

Також не виключено,що хтось з депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування щоб дати можливість спікеру підписати закон і передати президенту на підпис. Потім президент має підписати закон.

За словами Ярослава Железняка, це один з найбільш ймовірних, але не єдиний сценарій. Проте очевидно, що раніше березня закон не вступить в силу. Крім того, в законі встановлено ще перехідний період – один місяць.