Правова держава повинна мати й незалежне судочинство

Коли щось трапляється вперше, то це подія, а якщо вдруге, то просто новина. До чого я веду. Нагадаю, що 15 серпня Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проект закону «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього». Хочу нагадати, що   відповідно до висновку КСУ від 11 липня 2001 р. у справі за конституційним поданням Президента про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) цей статут було визнано таким, що не  відповідає Основному Закону країни.  Отже, щоб приєднатися до юрисдикції МКС треба найперше внести зміни до Конситуції. Про це, зокрема, висловилося Головне науково-експертне управління ВРУ у висновку до проекту Закону від 18.03.2014 р. № 72 «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду».

Натомість у статті заступниці керівника ОПУ Ірини Мудрої в «Європейській правді» від 16 серпня ц. р. під назвою «Україна ратифікує статут Міжнародного кримінального суду. 5 причин, чому це – правильне рішення» юридичних аргументів «проти» немає. Звучать лише аргументи «за». А про вказані висновки КСУ та ГНЕУ ВРУ не згадується. Разом із тим дане питання занадто важливе, щоб при його аналізі займатися лише пошуком аргументів «за». Бо законодавчий процес – складна й відповідальна справа, аби вірити виключно владним органам, які в різні часи розійшлися в свої позиціях.

Юридична громадськість тим більше має розуміти всі «за» та «проти» щодо цього питання. Відтак ЮВУ ще в 2001 р. була категорично «за» приєднання до юрисдикції МКС.  Нагадаю, дана юрисдикція включає  кримінальне переслідування та притягненням до відповідальності осіб, звинувачених у скоєнні загальновизнаних міжнародних злочинів, а їх склад відомий. Проте про злочини агресії (планування або здійснення особою, котра здійснює контроль над силовими формуваннями акту агресії, який є порушенням Статуту ООН) потрібно вказати окремо.  Агресію з боку росії і нашу відповідь ворогу українська влада війною не об’явила. Хоча суть не в юридичній оцінці, а суть у факті. Можна покладатися на  твердження автора ЮВУ Миколи Сірого про те, що  «кваліфікація акту агресії здійснюється незалежно від оголошення війни». Документування актів агресії українськими правоохоронцями, розслідування цих злочинів наразі відбувається і без приєднання до юрисдикції МКС. Тим більше, як відомо, Генеральна Асамблея ООН у декількох резолюціях підтвердила факт російської агресії проти суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, а кількість інших офіційних підтверджень на національних рівнях та на рівні міжнародних організацій складно й підрахувати. Водночас важливо звернути увагу на те, що не кожне застосування збройних сил проти іншої держави називають агресивною війною. Для того, аби акт агресії кваліфікувався як агресивна війна, він має досягти певного рівня та інтенсивності, мати виражені агресивні цілі та окупаційні наміри. Хоча й ці критерії не є абсолютними.  Як відомо, свого часу Нюрнбергський трибунал назвав окупацію Чехословаччини та Австрії не війною, а лише агресивними діями. Агресія росії проти України в певному значенні реалізувала всі без винятку ознаки війни. Водночас із перших днів і по сьогодні на міжнародному рівні вона кваліфікується як агресія. Мабуть, тому  немає необхідності в оголошенні Україною стану війни. Хоча для всіх цивілізованих країн та авторитетних міжнародних організацій це доконаний факт. Симпатики ж росії називають російсько-українську війну «українським конфліктом».

Відповідної уваги вимагає питання статті  27 Статуту МКС,  згідно з якою його положення  застосовується однаково до всіх осіб,  незважаючи на їх  посадове  становище. Як тут бути з народними  депутатам,  Президентом України, суддями, яким на час виконання повноважень гарантується недоторканність. Це питання й досі є відкритим. Загалом же слід вказати, що  ратифікація Римського статуту МКС посилить позицію України на міжнародній арені та дозволить отримати кращі можливості для переслідування росіян за їхні злочини й захистити громадян України. Участь в роботі МКС є своєрідною інтеграцією в коло розвинутих, демократичних країн. Сподіваємося, що правова Українська держава матиме й незалежне судочинство після приєднання до статуту МКС.